Ліквідація ОАСК: Що не так з ініціативою розігнати скандальне "вовче правосуддя"

Те, чого так довго добивалися від глави держави активісти і що не змогли зробити кілька попередніх президентів, сталося: Володимир Зеленський запропонував народним депутатам розглянути як невідкладний проєкт закону "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду". Документ уже з’явився на сайті ВР під номером 5369 і наразі має статус "Передано на розгляд керівництву". Текст законотворчої ініціативи президента поки що на сайті Ради відсутній.

Відповідне повідомлення на офіційному сайті президента України варте цитування, бо витримане у притаманному офісу Зеленського в останній рік гіпертрофовано пафосному стилі. На Банковій констатують, що "…там, де вмирає довіра, закінчується й демократія. ОАСК мав достатньо часу, щоб одуматися, подивитися на себе в дзеркало та віднайти там прості речі, які так шукають у ньому суспільство й держава, – справедливість, неупередженість і чесність. Замість цього бачимо чергові скандали з "плівками", корупцію пов’язаних осіб із забитими грошима сейфами та численні сумнівні рішення. Довіра до Окружного адміністративного суду м. Києва втрачена".

Окружний суд у цьому повідомленні названо таким, що "не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості". "Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, у пов’язаних із керівництвом суду осіб або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують усе в нашій країні", – формулює сайт Банкової позицію Зеленського.

Суддя Вовк вважає, що пав жертвою агентів іноземного впливу

Голова суду Павло Вовк відреагував на новину прогнозовано, російською написавши у Фейсбук, що "президент піддався на маніпуляції окремих "активістів і за сумісництвом агентів іноземного впливу".

Заява схожого змісту з’явилася у вівторок і на сайті ОАСК. У ній, серед іншого, йдеться: "Нова судова реформа, яку наразі намагаються нав’язати Україні, аналогічно готується не в Україні. І вона спрямована не на створення незалежної судової влади в Україні, а для підпорядкування її антиконституційному зовнішньому управлінню. На питаннях судової реформи щорічно паразитують особи, що споживають грантові кошти, та які, очевидно, не зацікавлені в стабільній та якісній роботі судової влади".

Чи має право Зеленський ліквідовувати ОАСК і до чого тут петиція

Слід визнати, що юридичні підстави для рішучого кроку глава держави має: вони викладені у частині другій ст. 125 Конституції України, згідно з якою, суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Іншими словами, ліквідація ОАСК – це виключне право президента країни.

Раніше глава держави вже мав намір щось вдіяти із судом, який надміру погруз у постійних скандалах, але у поданому до парламенту в лютому законопроєкті №5067 йшлося лише про урізання повноважень ОАСК. Глава держави пропонував забрати з виключної підсудності Окружного суду справи, у яких оскаржуються акти центральних органів виконавчої влади, - їх мали передати Верховному суду як суду першої інстанції, а роль апеляційної інстанції в цій схемі повинна була відійти Великій палаті Верховного суду. Цей проєкт Верховна Рада досі не розглянула.

Появу в Раді законопроєкту про ліквідацію ОАКС можна сприйняти як реакцію президента на петицію із саме такою вимогою – ліквідувати скандальний суд – яка ще 2020 року зібрала 25 829 підписів і за законом мала бути розглянута на Банковій. У жовтні минулого року, реагуючи на цю вимогу українців, Зеленський якось нервово нагадав, що "ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством", а також повідомив, що дав доручення "розпочати відповідні консультації (про ліквідацію ОАСК – Ред.) з Вищою радою правосуддя для отримання позиції конституційного органу суддівського врядування". Можна зробити висновок, що результатом таких консультацій і стало внесення згаданого проєкту закону №5369.

Скажемо відверто, відповідна воля активних громадян мала дуже небагато шансів бути втіленою в президентську ініціативу, якби не політичні обставини, які саме зараз склалися так, що декларація про намір усунути із суддівської карти України "імперію судді Вовка" стала потрібною самому господарю Банкової у його власних цілях.

Скандали, пов'язані з ОАСК і суддею Вовком

Окружний адмінсуд Києва – суд першої інстанції. Його було створено указом президента України Віктора Ющенка у листопаді 2004 року, але фактично він розпочав діяльність 31 липня 2007-го. До складу Окружного адмінсуду столиці за штатом входять 49 суддів. Унікальний цей суд тим, що лише він має повноваження розглядати позови юридичних і фізичних осіб до центральних органів державної влади. Цікаво, що суд добряче попсував нерви своєму "фундатору": коли 2008 року Ющенко вирішив розпустити Верховну Раду, ОАСК за позовом членів БЮТ зупинив дію президентського указу. Спроба Ющенка вже тоді ліквідувати Окружний суд заглухла в судах.

Із приходом до влади Януковича 2010 року Окружним адмінсудом столиці починає керувати Павло Вовк, 42-річний виходець із Краматорська, випускник Харківської юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Його кар’єрний злет ЗМІ пов’язують зі знайомством із впливовим у судовій системі екс-регіоналом, колишнім головою Центрвиборчкому і керівником Вищої ради юстиції, ректором Одеської юридичної академії Сергієм Ківаловим. 2007 року Вовк був призначений до Окружного суду, який щойно почав працювати.

За цей час в історії ОАСК було чимало скандальних вердиктів, і це не лише розгін "мовного майдану" 2012 року за рішенням суду чи низка рішень про заборону Майдану 2013 року. Тож не лише в останні роки вислів "окружне правосуддя" став називним, а активну частину українського суспільства віддавна дратують рішення цієї інстанції, які ставлять під сумнів репутацію не лише суддів самого ОАСК, але знищують залишки поваги до вітчизняної Феміди загалом. Та ніхто у владних верхах цим не переймався і не реагував на постійні вимоги ліквідувати ОАСК.

2017-го почався відлік протистояння Національного антикорупційного бюро (НАБУ) з Павлом Вовком і очолюваним ним судом. Тоді Бюро провело обшук у кабінеті й житловому будинку головного судді ОАСК за підозрою у відкритій роком раніше справі про можливе незаконне збагачення. П’ятий президент України Петро Порошенко того ж 2017-го в рамках судової реформи збирався ліквідувати Окружний, але до Верховної Ради відповідна ініціатива так і не потрапила: на Банковій чомусь передумали.

2019 року влада в державі змінилася, а Окружний суд свої впливи зберіг. Ще на початках каденції Зеленського-президента, у вересні 2019 року на прес-марафоні його запитали про ліквідацію ОАСК. На що молодий лідер відповів, що не знає, що це за суд, і йому треба розібратися в питанні. І ніхто з оточення тоді не нагадав президентові, що саме цей суд у квітні виборчого 2019 року ухвалив рішення, яким фактично визнав неіснуючою депутатську коаліцію у Верховній Раді 8 скликання. І саме це рішення стало основою аргументації для команди Зеленського, коли він достроково розпускав попередній склад парламенту.

У Зеленського не реагували, коли судді ОАСК ухвалювали такі рішення, як скасування націоналізації Приватбанку за позовом Ігоря Коломойського до НБУ і уряду (квітень 2019 р.), дозвіл Українській православній церкві Московського патріархату не перейменовуватися відповідно до розташування її керівництва у Москві (квітень 2019 р.), відміна декомунізації назв столичних проспектів Ватутіна і Московського та низки інших вулиць Києва (січень 2021 р.) чи скасування постанови Кабміну про новий правопис української мови за позовом учениці 7 класу (червень 2021 р.) тощо.

На Банковій умили руки, коли в липні 2020 року Національне антикорупційне бюро висунуло Вовку та групі пов’язаних з ним осіб підозру у створенні злочинної організації; організації дій, спрямованих на захоплення влади; одержанні неправомірної вигоди за вплив та у втручанні в діяльність державного діяча. Ця підозра засновувалася на записах розмов у кабінеті Вовка, перша частина яких була оприлюднена в середині 2019 року на прес-конференції, а друга - за рік. Там начебто Вовк обговорює із колегами плани встановлення контролю за допомогою судових рішень над Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Вищою радою правосуддя. Ці записи сам Вовк назвав фальсифікацією. Весь час донині НАБУ без помітного результату боролося із невловимим суддею, який буквально втікає від слідчих.

Можливо, останньою краплею став свіжий скандал із затриманням НАБУ брата голови ОАСК, якому 6 квітня висунули підозру в отриманні хабаря у 100 тис. доларів начебто за "вирішення питання" в Окружному суді. З'ясувалося, що йдеться про Юрія Зонтова – заступника начальника Служби зовнішньої розвідки, його взято під варту до 4 червня. За повідомленнями Бюро, частина коштів призначалася саме Вовку як хабар. Звісно, той усе заперечує.

Суддів з ОАСКу влаштують в інші суди. А хто розглядатиме їхні справи?

Уже побіжний перелік діянь Окружного суду не залишає місця для сумнівів у тому, що таке унікальне навіть для вітчизняної Феміди явище реформі не підлягає: його слід просто викоренити. Цього ж у рамках справжньої, а не декларативної судової реформи давно чекають від Києва і західні партнери – США, Євросоюз, Міжнародний валютний фонд. Але чи вирішить законопроєкт Зеленського це ключове для країни завдання, без якого вести мову про сприятливий інвестиційний клімат в Україні принаймні наївно?

Питання в тому, в якій формі президент пропонує ліквідувати "окружне правосуддя" та чи зникне воно як явище. Так от: у фахівців є великі сумніви в тому, що навіть у разі ухвалення законопроєкту №5369 "суддівську вовчу мафію" буде подолано. Пропонується ліквідувати ОАСК разом з іншим судом із вертикалі адмінсудів – Київським окружним адміністративним судом, який працює в межах Київської області. Замість двох створять один новий суд (до речі, саме такий формат рішення щодо ОАСК чотири роки тому пропонував, але не довів до завершення Порошенко). Де гарантії, що ті ж судді чи їхні ідейні однодумці не перейдуть із ліквідованого ОАСК до нового суду? Іншими словами питання в тому, хто і за якими критеріями відбиратиме членів нового суду. І це питання виходить за межі проблеми ОАСК і стосується якості і незавершеності реформи правосуддя в Україні загалом.

Та й не факт, що до ліквідації Окружного дійде на практиці. Враховуючи, що роль Павла Вовка і його оточення в нашому політикумі таки не остання, а його можливості антикорупційні органи обмежити нездатні, при голосуванні в залі парламенту за президентську ініціативу не виключені несподіванки. Що ж, це буде серйозним випробуванням здатності фракції "Слуга народу" знайти 226 потрібних голосів.

Цікава деталь - на сайті Окружного, крім запевнення, що суд працює, з’явилася інформація про кількість і характер справ у цьому суді: "…ми продовжуємо свою роботу в штатному режимі, адже наразі в провадженні суду перебуває майже 45 тис. справ і матеріалів, які "самі себе не розглянуть".

Це справи, які стосуються кожного українця – нарахування пенсій та інших соціальних виплат, оскарження рішень податкових органів чи розпоряджень Уряду про об’єднання територіальних громад, оскарження рівня прожиткового мінімуму чи змін до правил реєстрації місця проживання". Очевидно, у Вовка прямо натякають: якщо їх розженуть, то 45 тисяч справ на тривалий час опиняться у підвішеному стані.

Наступне: що буде із суддями ОАСК. Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський повідомив, що суддям запропонують перейти на роботу до нового окружного суду, юрисдикція якого поширюватиметься на Київ і область. Якщо ж судді ОАСК не дадуть згоду на переведення – їх звільнятимуть, якщо ж не вистачатиме суддів у новому суді, то будуть оголошені конкурси. У той же час правники зауважують: у даному випадку прості рішення не підходять, потрібно діяти згідно з буквою закону. Експерт Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко розповів про механізм ліквідації Окружного адміністративного суду Києва. Усе починається із внесення президентом до Верховної Ради відповідного закону після консультації із Вищою радою правосуддя. Далі, після результативного голосування депутатів та підпису глави держави, "у строк не пізніше трьох робочих днів з дати опублікування в газеті "Голос України" закону про ліквідацію суду, призначається ліквідаційна комісія". Усіх працівників суду повинні письмово повідомити про ліквідацію їхніх робочих місць, а вагітних та жінок із дітьми віком до 3 років мають забезпечити роботою. Що ж стосується суддів ОАСК, то вони, відповідно до частини 3 статті 82 Закону про судоустрій, переводяться до іншого суду того самого або нижчого рівня без конкурсу. "Не хотілося, щоб ліквідація ОАСК перетворилася на чергове нецікаве шоу",  - застеріг експерт. 

Наступний нюанс. Центральні органи влади зосереджені в Києві, і чи в юрисдикції обласного або навіть об’єднаного окружного адмінсуду розглядати позови до них? Чи не доведеться вносити додаткові зміни в законодавство? Чи все ж, згідно із раніше внесеним президентським законопроєктом, питання, якими зараз відає ОАСК, передадуть до Верховного суду. Ці питання слід вирішити, і бажано до ухвалення рішення про зникнення Окружного адмінсуду Києва з суддівської мапи країни. Інакше, враховуючи, що йдеться про людей, які чудово знають законодавство, можна чекати на вал судових позовів від суддів ОАСК, яких звільнятимуть.

Втім, вірогідно, відповіді на "технічні", але важливі питання має дати інший президентський законопроєкт, внесений у пакеті із ініціативою про розпуск ОАСК. Він має номер 5370 і стосується змін до розділу ХІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів". 

Та загалом ініціативи Зеленського не дають суспільству відповіді на ключовий запит, який стосується поняття "справедливість": немає впевненості у невідворотності покарання суддів. Складається враження, що їх просто виводять з гри. Занадто багато привертають уваги до себе.  А якщо вітчизняні служителі Феміди не побачать, що їх можуть покарати не лише пересаджуванням з одних крісел в інші, тоді можна не сумніватися, що дуже скоро на місце Павла Вовка прийде інший "вовк" у суддівській мантії.