Крізь ракетний вогонь: Чи вдасться Україні вступити до ЄС

Вчора президент Зеленський підписав заявку на вступ України в ЄС. За лічені години після того, як її зареєстрували, президенти 8 країн-членів союзу підписали відкритого листа із закликом негайно надати Україні перспективу членства у ЄС та приступити до переговорів про вступ. І якщо рішення приєднатись до цього листа з боку президентів балтійських держав та Польщі особливого здивування не викликало, то підпис чеського президента Мілоша Земана заставив здивуватись абсолютно всіх. Можливо, у нього справді "відкрились очі на Росію", як він то декларує публічно, а може, що ймовірніше, Земан, не зважаючи на похилий вік та слабке здоров'я, демонструє фокус "мистецтво перевзутися на льоту" — але факт залишається фактом.

Далі — більше. Сьогодні вранці міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто висловився за прискорений вступ України до Європейського Союзу. Країна, яка мала бути одним із основних бар'єрів на нашому шляху до ЄС, раптом відмовилась від суперечок.

Іще за дві години по тому президентка Європарламенту Роберта Метсола на позачерговій пленарній сесії, присвяченій війні проти України, заявила, що "ми визнаємо європейську перспективу України. І, як чітко зазначає резолюція, ми вітаємо заявку президента України про статус кандидата, і ми будемо працювати над цією метою. Тому що ми хочемо, і ми повинні зустріти майбутнє разом". Після чого настав момент маленького дипломатичного тріумфу чинного президента України під час його виступу перед Європарламентом. Після якого як посадовцям національних держав, так і євробюрократам буде непросто включити задню.

Втім, у цій райдужній картині зберігаються два темних мазки. Один із них, зрозуміло, полягає в тому, що Україні слід спочатку закінчити зовсім непросту війну. Закінчити в такий спосіб, щоби на Банковій залишились люди із бажанням і спроможністю продовжувати рух у бік євроінтеграції.

А друга проблема полягає в тому, що хоч наші давні й традиційні противники в особі угорського прем'єра та чеського президента і змінили свою позицію, з лідерами національних держав далеко не все так просто.

Зокрема, учора очільниця німцького МЗС Анналена Бербок констатувала, що хоча Україна і є "частиною європейського дому", але процес вступу будь-якої країни до ЄС "не може статися навіть за кілька місяців". А прем'єр Нідерландів Рютте взагалі наразі висловився проти наших євроатлантичних перспектив, заявивши: "Взаємодія між ЄС та Україною може бути більш інтенсивною, ніж зараз, проте питання про повне членство сьогодні не йде".

Втім, Європарламент майже одностайно ухвалив резолюцію, в якій закликав інституції Європейського союзу працювати над тим, щоб надати Україні статус кандидата в ЄС.

І якими б не були перепони, зроблені українською владою кроки видаються наразі цілком логічними і вчасними. Оскільки на хвилі симатій до України, викликаних неспровокованою, ганебною і приреченою на поразку агресією Путіна, якихось помітних кроків на шляху членства у ЄС Україні, скоріше за все, вдасться досягти.

І той факт, що довкола нас триває війна, не буде для цього фатальною перешкодою. Приміром, вчора Україна приєдналася до енергосистеми континентальної Європи. До цього моменту українські енергетики йшли 25 років. І навіть за абсолютно ідеального сценарію йщли б іще як мінімум півтори роки, до літа 2023-го.Натомість війна не відтягнула, а прискорила цей момент. Україна розпочала тестування самостійної роботи енергомережі в день початку війни, не захотіла повертатися — і ЄС нас "підхопив".

Тож вистоявши в підсвіченій вибухами імлі цьогорічного холодного березня, Україна має шанси повернутись не тільки до звичного життя — але й до нового, кращого майбутнього.