Ще один крок до диктатури: Чи протисне влада закони про столицю і місцеві адміністрації

Замість префектів - слухняні ставленики ОП

Ситуація для стратегів і тактиків Офісу президента ускладнюється необхідністю вирішувати дві задачі одночасно. У пакеті із законом про столицю Банкова просуває закон №4298 про місцеві адміністрації. Його зміст між першим і другим читаннями разюче змінився, що не могло пройти повз увагу експертів.

Фахівці попереджають, що в проєкт заклали недемократичні норми, які готові підтримати навіть не всі "слуги", годі й казати про інші фракції. Якщо закон 4298 буде ухвалено, країна отримає не європейських префектів, яких мали призначати за конкурсом і змінювати кожні три роки, як передбачала підтримана в першому читанні версія документу, а "класичних генерал-губернаторів, вірних (бо залежних) васалів президента", - каже політолог Олександр Черненко. На його думку, головним завданням цих "губернаторів" на наступних виборах буде зробити все, щоб президент Зеленський залишився ще на один термін. Одного з таких "намісників" Банкова, вочевидь, хоче посадити і в Києві

Хоч обидва законопроєкти готові і їхній розгляд давно анонсовано, вирішальне голосування відкладається. Через брак голосів. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук переконує: ці документи розглядатимуть в новому році, а поки монобільшість запрошує всіх депутатів до роботи в групі з підготовки змін до Конституції щодо децентралізації.

Які зміни до Конституції пропонуються

На додачу до двох згаданих законодавчих ініціатив перед владою стоїть і завдання провести через Раду проєкт змін до Основного Закону. Його ще не зареєстровано в Раді, а лише оприлюднено на сайті парламентського комітету з питань організації державної влади і місцевого самоврядування. Після півторарічних консультацій з органами місцевого самоврядування, асоціаціями і експертами влада обіцяє, що проєкт відповідає засадам Європейської хартії місцевого самоврядування і закріпить зміни, що відбуваються завдяки децентралізації. У разі його ухвалення будуть змінені дев’ять статей Конституції. Зокрема, передбачено:

• включення до Конституції громад як нових адміністративно-територіальних одиниць, основи місцевого самоврядування і його первинного суб’єкта;
• створення префектур замість місцевих державних адміністрацій. До їх відання віднесуть лише функції адміністративного нагляду за місцевою владою, а обласні й районні ради отримують свої виконавчі органи – виконкоми. Тобто центральна влада декларує, що залишає за собою тільки функції адміністративного нагляду;
• префект не матиме права зупиняти акти місцевого самоврядування, буде державним службовцем і призначатиметься на посаду на 3 роки на конкурсних засадах (тут зауважимо, що цей пункт, як ішлося вище, суперечить редакції закону про місцеві адміністрації, яку підготовлено до другого читання);
• зберігається 5-річний строк каденції місцевого самоврядування;
• громади отримають право вирішувати питання місцевого значення, які держава не віднесла до компетенції інших органів тощо.

Тож над проєктом змін до Конституції тепер попрацює міжфракційна робоча група у парламенті. На прикладі закону про місцеві адміністрації ми вже знаємо, як до невпізнанності може змінитися суть документу після такої роботи, яку надихають із Банкової.

Крім того, створення робочої групи вигідне ОП, бо забезпечуватиме владі інформаційні приводи казати, як вона, влада, дбає про децентралізацію. І дозволяє виграти час для торгів за підтримку з іншими фракціями і групами. Не забуваймо, що депутати повинні проголосувати спершу за відправку проєкту до Конституційного Суду (226 голосів), далі, в разі позитивної оцінки, ухвалити закон у першому читанні (226 голосів). Нарешті, під час наступної сесії ВР зміни до Конституції мають підтримати не менше 300 народних обранців.

Для чого Банковій ця схема і чому всі проти неї

Посвячені в тонкощі процесу розуміють, яких саме змін добиваються в Офісі Зеленського – йдеться про створення інституту повністю залежних від президента префектів. У цій схемі є велика хиба: вона повністю ігнорує інтереси інших політичних гравців, кожен з яких зі своїх мотивів не зацікавлений у збереженні існуючої в Україні системи влади і тим більше в її суттєвому зміцненні та обростанні м’язами на рівні регіонів. Саме тому ухвалення пакету згаданих документів у Раді виглядає справою практично нездійсненною.

Підтримати прагнення президента могли б лояльні депутатські групи "Довіра" і "За Майбутнє", контрольовані крупними бізнесменами. Без цих двох "підпорок" країна не отримала б, скажімо, державного бюджету на 2022 рік, ресурсного закону №5600 і інших важливих владі законів – монобільшості вже фактично не існує. Але голоси "друзів" можуть з’явитися не просто так, а навзамін за повернення владою мажоритарної складової парламентських виборів. У цьому кровно зацікавлені депутати, обрані на округах, які складають левову частку згаданих груп.

Та й у цьому разі зібрати 300 голосів за зміну Основного Закону не вийде: Банковій доведеться на межі сил своїх торгуватися з кожною фракцією і всім щось обіцяти. У кінцевому висліді ціна питання може виявитися не підйомною.