Політичний "Дом-2": Навіщо громадські активісти пішли на шоу Рабіновича

Будь-яке телевізійне шоу має свого глядача, тому учасники, які погоджуються взяти в ньому участь, розуміють кінцеву мету. Кінцева мета "Кандидата" - відібрати людину, яку до своїх передвиборчих списків обіцяє включити партія "За життя!". Обіцяє – не означає, що включить, бо до виборів ще далеко і на цьому шляху може статися все, що завгодно. Це як в іншому шоу – "Холостяк" - відібрати жінку для подальших стосунків не значить з нею одружитися. До того ж, не виключено, що наступні парламентські вибори будуть за відкритими списками, що не гарантує переможцю шоу депутатського мандата.

Тому всі, хто погодився прийти на кастинг, розуміли, куди і навіщо йдуть. Якщо відсіяти відвертих фриків, які пропонували референдум про смертну кару для корупціонерів, читали вірші, віджималися від підлоги, ділилися подробицями свого тюремного минулого і обіцяли публічно не роздягатися, переважна більшість – люди, котрі займаються бізнесом або громадською діяльністю. І точно обізнані, хто такі Рабінович, Шуфрич і Медведчук. Звідси простий висновок: всі розуміли, що завдяки їм партія "За життя!" набирає рейтингові бали.

То ж коли зараз один із учасників програми, активіст Руслан Рохов, пише, що в жодний список не йде і вважає Медведчука "мудаком" – це виглядає по-дитячому. Мовляв, погодився заради навчання в Стенфорді. У цьому ж руслі виправдовується інший учасник – Дмитро Сігов. "З моєї скромної точки зору ідея прийти на телеканал опонентів, та ще й в програму на яку "За життя" робить величезну ставку з метою викривати цих самих опонентів - заслуговує на повагу", - пише він.

Проте чи не було завданням організаторів реаліті-шоу зіткнути учасників лобами, аби показати, що всі ці громадські активісти одним миром мазані, коли йдеться про можливість потрапити до парламенту? Адже сценарій програми – це як "За склом", тільки додано політичну складову. То ж напрошується думка, що спроби відбілитися від перебування в програмі ніщо інше, як один із елементів шоу.

Ми не засуджуємо панів Рохова, Сігова та інших 10 фіналістів "Кандидата". Це так само, як засуджувати учасників танцювального шоу "Майданс", яке проводив "Інтер" у 2011 році, коли колективи зі всієї країни танцювали на Майдані Незалежності, епіцентрі Помаранчевої революції 2004 року. Вони показували свої вміння, про політичну складову проведення конкурсу на місці, спогади про яке дратували Януковича та його оточення, задумувалися одиниці. У кожного з "кандидатів" могли бути свої амбіції на цей телеепроект – хтось хоче показати себе, хтось розрекламувати власний бізнес, хтось дійсно потрапити до списків "За життя!".

Зауважимо, "Кандидат" - не перший кастинг для людей з активною громадянською позицією. Подібне, але без обіцянки включити переможця до передвиборчого списку, було на ICTV. До нього також вистачало зауважень. Але і та програма, і нинішня мають свою цільову аудиторію, і вона достатньо значна. Справа в тому, що українці охоче сприймають і беруть участь у різноманітних талант-шоу, тому телеканали грають на цьому. Бажаючі стати депутатами не співають і не танцюють, проте розважають глядача не гірше. Простіше кажучи, українську політику цілеспрямовано перетворюють на буфонаду. Стати політиком – це ж так просто...

Тому годі дивуватися високим рейтингам Зеленського, десяткам бажаючих балотуватися в президенти, серед яких більшість навряд чи знайде кошти для кампанії, засиллю телевізійних і мережевих експертів, котрі не мають ні наукового ступеню, ні достатнього досвіду. Проте здатні шукати блохи у чужих вчинках.

І, останнє – для тих, хто звинувачує деяких учасників телешоу Рабіновича в підігруванні "ватникам". Що заважало патріотично налаштованим активістам, представникам націоналістичних партій свідомо завалити відбіркову комісію "Кандидата" заявами про участь у конкурсі? У такому випадку цю програму або закрили б, або вона відбувалася за зовсім іншим сценарієм.