Коли антикорупціонери підуть грабувати єврооптимістів

Щойно почалися розмови про введення системи електронних декларацій в Україні, значна кількість експертів та політиків звертали увагу на потенційну небезпеку того, що опублікування даних про доходи і нерухомість чиновників може призвести до погіршення криміногенної ситуації в державі. Адже декларації у вільному доступі – це пряма "наводка" на того або іншого чиновника.

Ні для кого не секрет, що українці, м'яко кажучи, не люблять "слуг народу": прокурорів, суддів, урядників всіх рівнів. І коли західні партнери закликають українську владу якнайшвидше запускати систему е-декларування, вона чомусь забувають про тяжкий матеріальний стан переважної більшості населення в державі, яке з ненавистю дивиться на тих, хто, на їх думку, живе занадто заможно.

З огляду на це, поява новин на кшталт "народний депутат від БПП Руслан Демчак задекларував 133 мільйони гривень у готівці" викликає двояку реакцію. З одного боку, таку суму може показати тільки чесна людина. З іншого, тепер йому, мабуть, доведеться посилювати охорону власного обійстя. Втім, Демчак – далеко не єдиний мільйонер серед чиновництва. Не варто забувати, що мова йде про 60 тисяч декларантів, база яких "висітиме" у вільному доступі в Інтернеті.

Зараз знайдуться "єврооптимісти", які розповідатимуть про власну чесність та відкритість під час заповнення декларацій. Але, як би вони не показували, що чесніші за інших, для народу вони нічим не відрізняються від будь-кого з чиновників. Дорогі квартири в центрі Києва Сергія Лещенка чи Світлани Заліщук абсолютно рівнозначні віллам якихось суддів чи прокурорів у Конча-Заспі. Позиція значної частини населення, на жаль, проста, як двері: раз ти потрапив до віп-клубу, ти вже негідник.

То ж не виключено, що нині десь на лавочках сидять новітні "кармелюки", лускають насіння та п’ють дешеву горілку, розмірковуючи над тим, як би залізти в кишеню чиновнику. І чесному, і тому, хто щось таки приховав у декларації.

Все це може мати трагічні наслідки в загальноукраїнському масштабі. Мова йде про небезпеку сплеску пограбувань та розбоїв. Одна справа, бути народним депутатом, опублікувати інформацію про мільйони "кешу", але при цьому сидіти за високим парканом і мати численну охорону, а зовсім інше – місцевим чиновником чи навіть дрібним клерком. Ніхто не каже, що електронне декларування непотрібне. Мова про інше - як тепер убезпечити чиновників, а це такі ж громадяни, як і всі інші, від потенційних нальотчиків. Навряд чи у крикунів, які вимагали запуску е-декларування без запобіжників проти злочинців, є відповідь на це питання.