Кінець "русского мира" в Україні: Коли РПЦ назвуть церквою-розстригою

Які епохальні рішення прийняв Синод Вселенського Патріархату

Якщо коротко, то зі Стамбулу надійшло дві ключові новини, які за своїм значенням значно масштабніші, аніж отримання Томосу. Перша новина - Синод Вселенського Патріархату зняв анафему з патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української православної автокефальної церкви Макарія, визнавши їх канонічними.

Друга новина – Вселенський Престол визнав незаконною анексію Київської Митрополії Російською Церквою в 1686 році. У перекладі на звичайну мову, Українська православна церква є канонічною і завжди такою була, а РПЦ незаконно підпорядкувала її собі. Тобто, всі рішення Російської православної церкви стосовно Київської митрополії – анафема Івану Мазепі, патріарху Філарету, предстоятелю УАПЦ Макарію, всі постанови так званого "Харківського архієрейського собору" 1992 року – є неправочинними. Константинополь у 1686 році дозволив РПЦ рукопокладати Київських митрополитів, а не захоплювати канонічні землі Української православної церкви. Тобто, сьогоднішні рішення Фанару – поновлення історичної справедливості.

Об'єднавчий Собор і томос для України

Що далі? Перше, має бути дотримана процедура. Для цього у Києві збереться архієрейський Собор, який вибере предстоятеля Української православної церкви. Як пояснював патріарх Філарет, об'єднавчий Собор складатимуть архієреї Київського патріархату – це 41 архієрей, 12 архієреїв Української автокефальної церкви і 10 архієреїв Московського патріархату. Хто саме представлятиме УПЦ МП, поки невідомо. Але точно можна сказати, що митрополита Онуфрія, який чітко став на бік РПЦ, там не буде. Обраний предстоятель, а ним, очевидно, стане саме Філарет, отримає Томос від Варфоломія.

Доля УПЦ МП

Друге, якою бачиться доля УПЦ МП. В архієреїв, які візьмуть участь у Соборі, з'явиться шанс тимчасово залишитися на посадах і забезпечити еволюційний перехід своїх єпархій до УПЦ. За прогнозами релігієзнавців, до 50% громад від МП перейдуть під канонічну Українську православну церкву за короткий період. Юридичний статус тих громад, які залишаться під орудою Моспатріархії, потрібно буде врегулювати на законодавчому рівні. Для цього парламент має прийняти відповідний закон, який, з одного боку, змусить цю церкву зареєструватися під іншою назвою – філіал РПЦ, Московська церква, байдуже як, але не УПЦ – з іншого, забезпечить їй правові підстави для функціонування.

Третє, що буде з Києво-Печерською, Почаївською Лаврами та іншими культовими спорудами, особливо історичного значення, які окупували московські попи. Найвірогідніший сценарій – вони добровільно перейдуть до УПЦ, при цьому нинішні настоятелі, які заплямували себе діями і заявами, спрямованими проти автокефалії, будуть замінені. Що вони робитимуть далі? Як варіант, втечуть до Росії, де поповнять лави "політичних біженців" на кшталт Азарова, Олійника і так далі. Втім, навряд чи в Москві їм будуть раді, там своїх попів вистачає.

Є інший шлях – триваліший – повернення культових споруд через суд. Росія лякає захопленням церков, проте цього не буде. Все відбуватиметься за законом, який врегулює перехід релігійних громад. Цей документ, очевидно, парламент також прийме найближчим часом.

Томос і майбутні вибори

Четверте, чи вдасться агентам "русского мира" отримати політичний зиск від церковного питання на наступних виборах. Прогнозовано, що будуть спроби каламутити воду, особливо на сході і півдні. Особи, які створюватимуть штучні конфлікти навколо церков, мають отримати жорстку відсіч. Московські попи хай не забувають, що як і будь-які інші громадяни вони несуть відповідальність за тим самим кримінальним кодексом. Що ж до осіб на кшталт Вадима Новинського та інших "смотрящих" за МП, то тут важко не погодитися з думкою, що тепер для Москви вони – невдахи, які не змогли завадити автокефалії.

Існує вірогідність, що після сьогоднішніх подій на Фанарі Кремль змушуватиме представників "п'ятої колони" делегувати на вибори єдиного кандидата, який, у тому числі, підніме на свої стяги захист Московської церкви. Проте ймовірність того, що це вдасться, не дуже висока. Занадто багато у цих хлопців розбіжностей, аби сідати за стіл переговорів без мухлювання.

Відповідь РПЦ

П'яте – що відбуватиметься в РПЦ. Гундяєв та його оточення допустилися значної кількості помилок, незграбно відстоюючи вплив РПЦ на українську церкву. І це не лише вересневе рішення синоду про припинення молитовного поминання Константинопольського патріарха. Аби уникнути подальших ускладнень у відносинах з православним світом, очевидним кроком може стати інспірування Кремлем обрання іншого патріарха. А Гундяєв піде за станом здоров'я. Слідом за ним, вочевидь, підуть фігури, які підтримували жорстку політику стосовно Константинополя. Одним із таких є митрополит Іларіон (Алфеєв), голова відділу зовнішніх церковних зав'язків РПЦ.

Продовження клінчу з Фанаром Москві нічого не дає. Більш того, протистояння ризикує призвести до визнання Російської церкви самосвятами. А це для неї повна катастрофа. Тому, скоріше за все, понадувавши щоки, в Кремлі змиряться з отриманим ляпасом. Але, звісно ж, не залишать українську церкву у спокої. Адже в церковному середовищі стільки російської агентури, що можна провокувати внутрішні сварки. Особливо, якщо нинішні московські попи, які підтримають рішення Константинополя, отримають за це індульгенцію.

Фото: Getty Images