Шокін свідчить на користь Фірташа: Що з цим робити Зеленському

Документ англійською, тож дамо коротку витримку з нього українською. Отже, Шокін каже, що Дмитро Фірташ міг повернутися до України, однак під тиском Джо Байдена й Адміністрації часів Барака Обами вищі українські посадовці погрожували його посадити. За словами екс-генпрокурора, у нього не було доказів провини Фірташа і він навіть попереджав того про небезпеку повернення до України. Той дуже хотів приїхати у грудні 2015-го, у нього був план з модернізації країни, але тоді під тиском Штатів Петро Порошенко та Арсен Аваков (названі лише вони, а також націоналісти та Андрій Білецький) робили заяви про можливе ув’язнення Фірташа. Тобто, була політична мотивація. І коли Шокін на цьому наполягав, тодішній президент порадив йому звільнитися, інакше Україна не отримає мільярдну допомогу. А далі – куди діватися – з патріотичних мотивів він звільнився.

Отже, з цього випливає кілька висновків. Перший – з одного боку екс-генпрокурор начебто й ображається на Порошенка, але підводить до того, що той був змушений вчиняти саме так через тиск на нього з боку американців. Бо ті б не дали грошей. Тобто, за тих умов всі діяли як патріоти. Яких загнали у глухий кут і там нагнули. Однак тут є важливий нюанс: свідчення Шокіна захист Фірташа обов’язково використає на користь опального бізнесмена, аби не допустити його видачі Сполученим Штатам. І, не виключено, всі названі екс-генпрокурором особи будуть викликані для свідчень в австрійський суд. Та якщо Порошенко нині не має стосунку до влади, то Аваков - на посаді глави МВС, і негатив через цю історію автоматично битиме по президенту, бо саме він наполіг на тому, щоб залишити Арсена Борисовича міністром.

Другий висновок – Шокін включився (чи його включили) у велику геополітичну гру навколо України, яку ведуть Адміністрація Трампа та його опоненти-демократи. Перші прагнуть корупційними звинуваченнями "підчепити на гачок" головного конкурента діючого президента Джо Байдена, а другі вибудовують захист свого ймовірного кандидата на тезі про тиск Трампа на українську владу. У цій грі свідчення Шокіна мають велике значення, бо саме при ньому в Україні розслідувалася справа проти компанії Burisma, власником якої є Микола Злочевський, екс-міністр екології часів президентства Віктора Януковича (хоча розслідування розпочалося ще при Віталію Яремі). У контексті цієї справи виринуло ім’я Гантера Байдена – сина тодішнього віце-президента США. Сам Байден-старший підтверджував, що вплинув на звільнення Шокіна. 23 січня 2018 року на дискусійній панелі Ради міжнародних відносин у Вашингтоні він розповів, як у 2016-му вимагав у Києва звільнити Генпрокурора. Тоді він розповів і про мільярд доларів. Так що це не новина. Новина ж у тому, що тепер поряд з іменем Байдена спливло ще й прізвище Фірташа. Ще однієї "жертви" американських інтересів в Україні. Інтересів, заради яких Байден втручався в українські справи.

До чого тут Фірташ? Проти нього у США розслідується серйозна справа і американці наполягають на видачі Австрією цього бізнесмена. Поки безуспішно, проте отримати його від австрійської сторони їм все ж легше, аніж було б отримати від України, з якою в американців немає угоди про екстрадицію. Простіше кажучи, якби той повернувся додому, то його б звідси Штати не дістали.

Третій висновок – саме на Шокіна прямо натякав у розмові із Зеленським Трамп. Буквально це звучало наступним чином: "Я чув, що у вас був дуже хороший прокурор, і його прибрали, це дуже несправедливо. Багато людей говорять про те, як вони прибрали дуже хорошого прокурора, і як до цього були залучені деякі дуже погані люди". У цьому ж уривку зі знаком мінус згадуються Байден та екс-посол США в Україні Марі Йованович. На це Зеленський відповів: "Оскільки ми здобули абсолютну більшість в нашому парламенті, наступний Генпрокурор стовідсотково буде моєю людиною, моїм кандидатом, якого схвалить парламент, він розпочне роботу у вересні. Він чи вона займеться цією справою, і особливо розбереться із компанією, яку ви згадали, у цьому питанні. Питання розслідування цієї справи — насправді питання відновлення справедливості, тож ми подбаємо про це, і ми працюватимемо над цією справою".

Не виключено, що свідчення Шокіна, за задумом когось дуже впливового, мають прискорити обіцяне Зеленським "відновлення справедливості". Так, це історія, яка розвивалася до президентства Зеленського і точно без його участі, однак проблема в тому, що без допомоги США Україна ризикує втратити все – і політичну, і фінансову підтримку. Тож вирішувати її доведеться Зеленському.

Четвертий висновок стосується персонально Шокіна. Нагадаємо, 2 вересня він подав до Верховного Суду України позов із вимогою поновити його на посаді глави Генпрокуратури з огляду на "нововиявлені обставини". Судове засідання має відбутися наступного місяця. Тепер, схоже, стають зрозумілими ці "нововиявлені обставини". Питання лише в тому, що робитиме з ними Зеленський. В кріслі Генпрокурора вже сидить Руслан Рябошапка, тому Шокіну там місця немає. І якщо суд його поновить, тоді потрібно буде шукати підстави для звільнення когось із двох Генпрокурорів. Трампу, як бачимо, подобається Шокін. Який навряд чи серйозно хоче посунути Рябошапку. Скоріше, йдеться про моральну сатисфакцію. А що з усім цим "щастям" робитиме нинішній Генпрокурор і влада в цілому? Або треба порушувати кримінальну справу за фактом втручання іноземної держави у внутрішні справи України, і таким чином мимоволі стати гравцем в американських виборах, ризикуючи багато чим у разі поразки Трампа, або уподібнитися трьом буддистським мавпам, які "нічого не бачать, нічого не чують, нічого не кажуть".