Казус Андрійовича: Як Гончарук і Маркарова вичавлювали з місцевих бюджетів втрачені мільярди

Сьогодні у Верховній Раді відбувся казус, який змусив Гончарука та Маркарову нервово шорхатись по підвалах Верховної Ради у пошуках виходу з ситуації. Те, як урядовці вирулювали з власного бюджетного факапу обов'язково стане академічним прикладом цинічної виверткості "слуг народу", які знайшли спосіб забрати в ручне управління левову частку бюджетів місцевого рівня. Depo.ua не може пройти повз чергову "перемогу" і береться пояснити механіку того, що відбулося сьогодні в українському парламенті під час ухвалення Бюджету-2020, який в цілому підтримали 280 нардепів.

Будівництво нових доріг є знаменитою "фішкою" нашого президента. І тому у проекті бюджету на наступний рік уряд згрібає все, що можливо, аби наповнити цими грошима дорожній фонд. Так, на цей фонд вирішили направити і весь дохід від акцизу з палива, який сплачують всі, хто купує паливо на українських АЗС. Цей податок закладений у ціні кожного літру пального, який сплачують торгівці. Ця сума на рік перевищує 50 мільярдів гривень.

І наступного року вся без винятку мала піти на реалізацію цілком благородної мрії президента про нові автошляхи. В принципі, цей акциз з самого початку і був вигаданий для того, аби за його допомогою будувати нові та підтримувати у придатному стані старі дороги. Так передбачає бюджетний кодекс.

"Свавілля" мажоритарників

Але щороку уряд та депутати відповідними змінами до цього кодексу спрямовували частину цього акцизу у місцеві бюджети. Ці чималі кошти стали доволі відчутним посібником для місцевих влад. В останні кілька років вони й справді почали дихати більш розкуто, витрачаючи ці кошти на потреби місцевої інфраструктури та, наприклад, освіти. Власне, ці гроші і давали можливість владі хвалитися децентралізацією та підвищенням ролі регіонів.

Цього ж року новий уряд вирішив, що акциз в усій своїй кількадесятимільярдній повноті має бути витрачений на дороги. Але коли проект бюджету з проектом змін до бюджетного кодексу потрапив в Раду, деякі депутати накидали в ці проекти свої правки. В тому числі аж п'ять ідентичних правок було подано і щодо перерозподілу надходжень від паливного акцизу. 

Бюджетний комітет, який перебуває у тісній співпраці з урядом і президентським офісом, відхилив всі правки, які були втіленням зазіхань місцевого самоврядування на гроші з президентської мрії. Сьогодні ще перед розглядом бюджету Верховна Рада почала з того, що голосами правлячої монобільшості планувала остаточно повідхиляти правки нардепів.

Але 209-та поправка, автором якої є маловідомий мажоритарник від "Слуги народу" з прикарпатського округу Зиновій Андрійович, мало не зчинила у прем'єра та міністра фінансів гіпертонічний криз. Адже після рутинної фрази голови парламенту Дмитра Разумкова "прошу визначатись і голосувати", яка є обумовленим сигналом пропрезидентській фракції провалювати голосування, на табло засвітилися 274 голоси "за". На зелену кнопку натиснули не лише представники невладних фракцій, а й більша половина "Слуг народу" – переважно мажоритарників.

З ложі уряду після цього доленосного голосування в бік спікера почали робити такі активні паси руками, що Разумков спочатку підскочив з крісла, а потім поспішно оголосив про п'ятихвилинну перерву, яка затягнулася на півтори години. Було видно, що до нього в той момент ще не дійшло у який факап втрапила Верховна Рада, віддавши місцевим громадам 13,44% паливного акцизу. А це, на хвилиночку, майже 8 мільярдів гривень.

Всі на підвал!

В Раді незабаром "намалювався" схвильований Гончарук, а депутатів монокоаліції в терміновому порядку запросили у зал засідань, що знаходиться в цоколі парламентської будівлі. По урядовцях в цей момент було буквально фізично видно натужну роботу їхніх мізкових ресурсів, які намагалися бодай якось вийти з ситуації. Варіант з поверненням до розляду доленосної правки було відкинуто, оскільки вперлися мажоритарники. Та й для Разумкова такий факап став би прямим шляхом до втрати обличчя. Він і так в останні дні ходить буквально по лезу і дивом проскакує між крапельками.

Фінансовий геній міністра фінансів та голови уряду згодом знайшов вихід із ситуації. Він виявився не дуже гідним, але дав можливість бодай щось вичавити в регіонів в якості компенсації за поцуплений акциз.

Цей вихід полягає у тому, що протягом наступних голосувань по інших правках до бюджетного кодексу. Так вийшло, що окрім правки щодо доходів від акцизу, в проекті змін до бюджетного кодексу було запропоновано низку правок нардепів щодо надання регіонам більшої фінансової самостійності. Ці правки були враховані комітетом частково, що фактично означало їх втілення. Йшлося, як наприклад у 120-й правці, про те, яким чином розподіляти бюджетні субвенції місцевим бюджетам на дороги та вулиці (скільки - в обласний бюджет, а скільки - в бюджети нижчого рівня).

Далі голова Верховної Ради та представник бюджетного комітету Юрій Кузбит влаштували розгляд цих "частково врахованих" вибіркових правок. І командами "прошу визначатись та голосувати" фактично помножили їх на нуль негативним голосуванням. 

Суть полягає в тому, що таким складним казуістичним чином, який вигадали під час півторагодинної перерви, фактично було віднято повноваження місцевих влад розпоряджатись цими субвенціями. А це право в усій повноті опинилося в руках уряду. Фактично це була помста місцевому самоврядуванню разом з усією децентралізацією, яке так цинічно поставили на місце. 

Вже буквально через кілька годин парламент під оплески урядовців радісно ухвалив Бюджет-2020 вцілому.

Але осад залишиться…

P.s. Згодом хтось з депутатів "Слуги народу" передав журналістам аудіо спічу Гончарука на згаданому нами засіданні фракції у підвалі. У своїй промові російською мовою, яку розшифрувала "Страна", Гончарук, зокрема, прямо говорить про президентську мрію про "велику дорогу".

"Они говорят, что некоторые города из-за этого умрут. Это неправда. Есть небольшое количество городов, в которых, действительно, на маленький город они поставили две заправки, и у них это единственный какой-то источник доходов. Мы с этими городами договорились, что мы составляем список тех местных советов, которые сильно пострадают, попросили дать конкретный список. Мы конкретно им поможем", - сказал премьер.

"Для нас с вами сейчас... То есть, там надо в следующем году показать, например, большую дорогу, это приоритет у президента номер один, он постоянно, когда мы встречаемся, говорит – смотрите, нам главное строить дорогу. Поэтому у вас есть две части: национальная часть и местная часть. Я хочу, чтобы ею управляли вы, а не местные советы. Потому что местные советы их растратят на что попало. Все это хорошо, в каких-то городах это действительно правильно используется, всё, бюджет развития. В каких-то городах нет. У вас у каждого на округах есть хорошие советы, есть плохие.

Я хочу, чтобы вы вместе с нашими губернаторами определили в каждой области, куда эти же деньги туда же к ним пойдут. Но в любом случае вы будете принимать решение об этом, а не они. Вот это то, за что мы боремся. Мы хотим, чтобы эти деньги в следующем году контролировались вами", - пояснил Гончарук.

"Есть еще один аргумент, важный. Послушайте меня, пожалуйста. Это важно. Смотрите, мы с вами сейчас должны до конца этого года распланировать окончание децентрализации. Неблагодарная, большая, титаническая работа. Это значит, что примерно, ну, больше 50 процентов вот этих местных самоуправлений будут выглядеть иначе. Границы поменяются, где-то перевыборы состоятся, и так далее. У них будет там mess (беспорядок - Ред.). Ну, то есть, условно говоря, мы сейчас можем сказать, кому пораньше надо проводить выборы, кому попозже. Даже с этой организационной точки зрения правильно, чтобы вы вместе с областными администрациями посмотрели на карту, проконсультировались с ними же, и вы им определили, куда какой школе и какой больнице нужно финансирование, а не они принимали решения про лавочки (предвыборные - Ред.).

Поэтому, почему мы настаивали на том, чтобы от этого (налога в местные бюджеты - Ред.) отказаться, почему, я прямо об этом говорил мэрам. Вот  мы встретились с ними и они лист требований или пожеланий выразили. Мы на что-то соглашаемся постепенно, на что-то нет. Так вот в этом случае я принципиально был против, я прямо и Кличку, и остальным об этом говорил, потому что я хочу, чтобы ресурс создался у вас. Понятно? Вот это кючевая суть. То есть, еще можно долго говорить о том, что надо, что не надо. Вот это ключевая суть этого вопроса. И поэтому мы просим: давайте не вестись на поводу у Кличко. Давайте оставим этот ресурс у вас, по сути, под контролем. Спасибо большое"