Хто такий Михайло Буроменський, якого уряд обрав аудитором НАБУ

Все про нового аудитора НАБУ, обраного від Кабміну

Михайло Всеволодович Буроменський народився 6 квітня 1957 року в Севастополі. 1981 року отримав вищу освіту, закінчивши Харківський юридичний інститут.

З 1984 року розпочав свою викладацьку діяльність в рідному інституті (нині - Національний університет "Юридична академія імені Ярослава Мудрого"). Розпочинав на посаді асистента, з 2008 по 2015 роки очолював кафедру міжнародного права. Нині займає посаду президента Інституту прикладних гуманітарних досліджень, також працює на кафедрі міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1984 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Механізм переговорів про роззброєння (міжнародно-правові аспекти)". 1997 року захистив докторську дисертацію на тему "Вплив міжнародного права на політичні режими держав" .

Михайло Буроменський проходив стажування в університетах Великої Британії (Thames Wally University), Угорщини (Central European University).

Неодноразово залучався в якості експерта провідними міжнародними міжурядовими організаціями (Рада Європи, Європейський Союз, Управління Верховного Комісара ООН з прав людини, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, Світовий Банк, Програма Розвитку ООН, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я, ОБСЄ). У якості правового експерта ООН брав участь у діяльності Місії ООН в Грузії (Абхазії) – UNOMIG.

З 2006 року – член постійної делегації України в Групи держав Ради Європи проти корупції – GRECO.

З 2007 року – член Спеціальної ad hoc групи з питань навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства на переговорах України та Росії (з 2007 р.)

З 2009 по 2012 роки працював суддею ad hoc Європейського суду з прав людини.

В травні 2012 року став членом Конституційної асамблеї України.

Буроменський є членом-кореспондентом Національної академії правових наук України, доктором юридичних наук, професором.

Напрями наукових досліджень – міжнародно-правове співробітництво у сфері прав людини, співвідношення міжнародного і національного права, міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю та міжнародне кримінальне право, правові питання міжнародної безпеки, історія міжнародних відносин, конституційне право іноземних держав. Автор понад 180 наукових праць. Основні праці – "Права людини" (у співавторстві), "Політичні режими держав у міжнародному праві. (Вплив міжнародного права на політичні режими держав)" (обидві – 1997), "Звернення до Європейського Суду з прав людини: практика Суду і особливості українського законодавства" (2000), "Міжнародне право. Гендерна експертиза" (2001), "Сумісність українського права і практики з вимогами Європейської конвенції з прав людини" (2001, у співавторстві; англійською мовою), "Статус президента в системі виконавчої влади у державах Центральної та Східної Європи" (2002, англійською мовою), "Міжнародний захист прав людини та права біженців" (2002), "Законодавство європейських держав та США в боротьбі з організованою злочинністю у сфері економіки: кримінологічний, кримінальний, міжнародно-правовий аспекти" (2002, у співавторстві), "Конституція України. Науково-практичний коментар", "Судове вирішення виборчих спорів в Україні" (обидві – 2003, у співавторстві).

Неодноразово брав участь у підготовці законопроектів. Серед найбільш важливих – "Концепція державної політики захисту прав людини", "Про біженців", "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Лауреат IV та VI Всеукраїнських конкурсів на краще юридичне видання (2001 р., 2006 р.) Переможець конкурсу 2004 року на кращу публікацію про адвокатуру.

На сайті "СтудЗона", де українські студенти мають можливість висловити своє враження про викладачів, має 7 позитивних відгуків та 1 негативний. Всі – часів роботи в "Юридичній академії імені Ярослава Мудрого".

Неодноразово коментував в ЗМІ події новітньої історії України, зокрема, позов Росії проти України, та Мінських угод. Провів паралель між Мінською та Мюнхенською угодами, фактично назвавши "Мінськ" юридично нікчемним для України, оскільки він був підписаний під примусом.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Мітки: #НАБУ