Хід хрестом. Як РПЦ грає з Україною в доброго і злого поліцейського

Про це пише "Ділова столиця".

Цьогорічне ювілейне хресне дійство в цілому мало відрізнялося від попередніх аналогічних проходок московського православ'я і несло в собі все той же набридливий набір з архаїчних російських "скрєп" релігійного мракобісся. Проте, першочергове завдання, яке поставили перед переляканою примарою автокефального томосу українською філією РПЦ, була більш-менш виконане. На вулицях столиці зібрали досить велику масовку, щоб підкреслити масову підтримку Московського патріархату в Україні, для чого цілеспрямовано звозили віруючих з усієї України, переважно з південно-східних областей, де позиції Московського патріархату традиційно сильні.

Заманювали віруючих до Києва не тільки канонічною благодаттю і політичною необхідністю. Приємним бонусом був цілий набір святих реліквій, завезених в столицю з такої урочистої нагоди. Мова йде в першу чергу про ліву ступню апостола Андрія Первозваного, мироточиве чоло священномученика Климента, єпископа Римського, та неназвані частини тіла головної діючої особи свята - рівноапостольного князя Володимира, та ще декілька мощей і святих ікон меншого калібру.

Озброївшись всією цією атрибутикою, а також хрестами і хоругвами, натовп віруючих Московського патріархату спочатку довго підтягувався до Володимирської гірки, де митрополит Онуфрій відслужив літургію і виголосив промову, а після цього всі організовано пішли до Києво-Печерської лаври. Хода ця пройшла абсолютно спокійно, за винятком невеликого інциденту з активістом партії Дмитра Корчинського "Братство", який нібито в одязі священнослужителя затесався в ряди хрестоносців з метою вчинити якусь провокацію, але поліція, якої на заході було вдосталь, швидко усунула цей ризик.

У цілому ж маршируючі православні Московського патріархату виглядали вельми понуро, мабуть тому, що більшу їх частину складали жінки пенсійного віку у відповідній православної уніформі, які старанно демонстрували благодать духу і смиренність. Не відставали від своєї пастви їхні церковні та, що нас цікавить найбільше, політичні пастирі. Хресний хід відвідав весь пул лояльних до Моспатріархії політиків з числа колишніх регіоналів: Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Нестор Шуфрич, Володимир Литвин та інші. Однак у камери поперед митрополита вони не лізли, ніяких політичних заяв не робили, розкольників не викривали і всім своїм поводженням демонстрували лагідність і смирення.

Цю ж демонстративну миролюбність демонстрували і численні коментатори з числа священиків і релігійних експертів на проросійських телеканалах на кшталт "Інтера", який старанно висвітлював хресну ходу. Головні посили, ретрансльовані всіми ними, були наступними: канонічне православ'я (московське, зрозуміло) об'єднує Україну в цей складний час (з натяками на те, що саме УПЦ МП може зупинити війну), держава в жодному разі не повинна втручатися в церковні справи, вибір конфесії - глибоко особиста справа кожного і так далі.

Така підкреслено миролюбна тональність особливо цікаво виглядала на тлі недавнього гучного войовничого інтерв'ю нардепа Вадима Новинського, якого багато хто називає "смотрящим" від Кремля у справах УПЦ МП. Новинський тоді, нагадаємо, прямим текстом заявив, що, якщо раптом Вселенський патріарх видасть Україні хоч якийсь документ, навіть з віддаленим натяком на автокефалію, почнеться громадянська війна "в кожному місті, кожному селі: коли за храми, що належать канонічній церкві, розпочнуть бої ці бандити".

Такий різкий перехід від радикальної войовничості до показушного миролюбства надто вже нагадує банальний психологічний прийом "гра в доброго і злого поліцейського". Злий поліцейський це, звичайно, Новинський, а добрий - Онуфрій, але, згідно з правилами гри, обидва вони суть одне, і той, і інший - голос Кремля. Спочатку Новинський лякає Україну збройною боротьбою за кожну культову споруду, а трохи пізніше милостивий Онуфрій говорить про мир, любов і взаєморозуміння. Перелякана злим московським поліцейським українська влада, мабуть, повинна тут же повністю довіритися доброму поліцейському в особі Моспатріархії, і, щоб уникнути нової зустрічі зі злим поліцейським, тут же видати "всі явки і паролі", тобто відмовитися від ідеї автокефалії як шкідливої та небезпечної.

Нічого подібного, звісно, бути вже не може, але і Новинський, і Онуфрій виконали свої ролі, і таким артистичним способом передали путінський меседж Україні та світу. Новинський натякнув, що Кремль не має наміру миритися з самостійністю української церкви і готовий навіть на крайні заходи. А Онуфрій спробував пояснити в першу чергу світу (в Україні про те, що таке Московський патріархат, всі і так чудово знають), що російське православ'я добре, пухнасте, і живе з українцями інших конфесій в повній гармонії, а ось Київський партиархат - це радикали та екстремісти, і саме вони будуть розв'язувати в Україні релігійну війну, але більше за всіх винен в цьому, звісно, Вселенський патріарх, який благословляє їх на цю війну своїм томосом.

Яке враження справить подібний спектакль на Вселенського патріарха та інших відповідальних осіб за межами України пророкувати не будемо. Тим більше, що багато буде залежати від того, яку саме відповідь Кремлю дадуть Київський патріархат і українська влада.