Чого не вистачає податковій амністії Зеленського

Depo.ua пояснює, чому.

Що пропонують законопроекти про податкову амністію

Перший законопроект 5153 має назву "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету", другий законопроект 5155, "Про внесення зміни до статті 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

Законопроекти передбачають алгоритм одноразового декларування активів в України чи за кордоном, набутих за рахунок доходів, що не були задекларовані за будь-який податковий період станом на 1 січня 2021 року. Їхніх текстів станом на ранок понеділка на сайті парламенту ще не було, але коротко зміст законодавчих ініціатив президента у своєму Телеграм-каналі виклав Данило Гетманцев, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Суб’єктами декларування будуть фізичні особи – резиденти, та нерезиденти, які на момент набуття активів/доходів були резидентами. Не подаватимуть декларацію малолітні/неповнолітні або недієздатні особи; особи, які за будь-який рік, починаючи з 01.01.2005 р. подавали або мають подавати декларації відповідно до антикорупційного законодавства (крім тих, які подавали у зв’язку з проходженням відповідних конкурсів/процедур, та не були призначені або обрані на відповідні посади). Декларація буде електронною персональною чи знеособленою (подається через нотаріуса, декларант персоніфікується через спеціальний код).

Декларуванню підлягають будь-які активи, в тому числі рухоме/нерухоме майно, ціні папери, корпоративні права, щодо яких суб’єкт декларування є власником чи від яких має право отримувати дохід. Об’єктом декларування не можуть бути активи, отримані внаслідок кримінальних правопорушень, за виключенням тих, що були отримані від ухилення від сплати податків/зборів чи порушень валютного законодавства; активи осіб, щодо яких відкрите судове провадження за статтями 209 (легалізація доходів здобутих злочинним шляхом) 258-5 (фінансування тероризму) та 306, ч.1-2 368-4, 369 та 369-2 ККУ; готівкові кошти. Строк подачі спеціальної декларації: з 01.07.2021 по 01.07.2022 включно. Тобто, протягом цілого року.

База оподаткування для активів: для валютних цінностей та прав грошової вимоги - грошова або номінальна вартість, що має бути документально підтверджена, для інших активів - витрати на придбання, оціночна вартість біржова вартість або самостійно визначена для рухомого майна, що знаходиться (зареєстровано) в Україні, за виключенням (транспортних засобів та дорогоцінних металів).

Документи про вартість активів: валюта та право грошової вимоги - подаються, інші активи, які знаходяться (зареєстровані) в Україні - за бажанням декларанта. Також подаються інші активи, які знаходяться (зареєстровані) закордоном.

Найцікавіше – ставки: 5% для валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках України та інші активи які знаходяться (зареєстровані) в Україні, 9% - валюта, на банківських рахунках та інші активи, які знаходяться за кордоном, право грошової вимоги до нерезидентів, 2,5 % - за ОВДП, придбаних у період з 01.01.2021 по 20.06.2022р. до подання декларації. Підлягає сплаті спеціальний збір за одноразове декларування.

Активи, що підлягають звільненню, без подачі спеціальної декларації: нерухоме майно в Україні відповідно до державних реєстрів у вигляді: квартири - до 120 кв. м. чи майнових прав на таку квартиру; житлового будинку до 240 кв. м. чи його незавершеного будівництва, за умови права власності на земельну ділянку; нежитлової нерухомості (в тому числі незавершеної) некомерційного призначення до 60 кв. м.; земельних ділянок у межах нормативів безоплатної приватизації. Також до таких активів належать: один транспортний засіб, що є в реєстрі (крім ТЗ, призначеного для перевезення 10 осіб і більше або об’єм двигуна ТЗ не менше 3000 куб. см. або середня ринкова вартість 375 МЗП, мотоцикл - 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), інші активи - сумарною вартістю не більше 400 тис. грн.

Чому нам не пасує чужий досвід амністії капіталів

Різні країни в різний час проводили амністію капіталів, проте у більшості випадків вона або виливалася у популізм, або провалювалася внаслідок небажання громадян декларувати доходи. Відмовлялися вони це робити переважно через низький рівень довіри до влади і до держави та її інститутів. Експерти називають лише кілька вдалих прикладів податкової амністії, найвдаліший поки що – в Аргентині, де попередньо проводилося кілька невдалих амністій, вдалою вийшла лише остання, 2016-2017 років. Саме аргентинський досвід планують використати у нас. 

В Аргентині, яка пережила кілька дефолтів, за період дії програм "стандартизації податків" та "репатріації капіталів" громадяни задекларували майже $117 млрд., бюджет отримав $9,5 млрд. Успіх амністії став можливим завдяки прямій залежності суми податку від розміру раніше не задекларованих активів (10% якщо декларація була подана до 31 грудня 2016-го, 15%, якщо декларанти не поспішали відкривати свої прибутки) та змозі учасникам програми придбати суверенні облігації: трирічні на суму $3 млрд., семирічні на суму $5 млрд. Трирічні бонди мали нульову прибутковість, 7-річні - 1%.

Зробимо маленьку, але важливу ремарку, яка свідчить про те, що сама лише амністія капіталів без міцних державних інституцій та стабільної політичної ситуації може бути випадковим успіхом. Період податкової амністії в Аргентині пов’язаний з правлінням Маурісіо Макрі, бізнесмена, президента славетного футбольного клубу "Бока Хуніорс", мера Буенос-Айреса, який прийшов до влади на гаслах лібералізації економіки і боротьби з корупцією. Багатьом вони сподобалися, оскільки громадяни втомилися від лівого популізму, внаслідок якого країну багато років кидало в вогню і полум’я. Макрі обіцяв спрямувати отримані кошти на виплату пенсій, що додало підтримки його ініціативі. Втім варто нагадати, що сам Макрі втрапив в офшорний скандал, відомий як "Панамагейт". А у підсумку попри певні успіхи на посаді він програв вибори того ж року, коли Зеленський в Україні їх виграв. І програв у першому турі Альберто Фернандесу, діячу, якого підтримало сімейство дуже впливових політиків Кіршнерів. Вибори 2019-го року відбувалися на тлі рецесії і високої інфляції, на чому знову вдало зіграли ліві популісти. Тож коли в Україні підносять досвід Аргентини у проведенні податкової амністії, потрібно казати всю правду, а не тільки те, що вигідно.

А правда полягає у тому, що майже завжди на такий крок влада йшла не від хорошого стану економіки, навпаки, у поверненні капіталів вона вбачала можливість підлатати діряву економіку. Тому в деяких країнах амністія капіталу стала національним видом спорту. В згаданій Аргентині така амністія проводилася п’ять разів, в Італії - десь із десяток. Тому критики намірів влади провести добровільне декларування наголошують: воно має стати разовим і винятковим явищем, цей захід потрібно проводити не для затикання дірок у бюджеті. До того ж, зараз обрано не найкращий час: по-перше, про амністію "слуги" говорять вже давно і починати її потрібно було на хвилі народної любові, а не тоді, коли рейтинг влади йде до низу, що не сприяє довірі населення до держави; по-друге, не сприятиме успіху й економічна ситуація в країні, що погіршилася внаслідок карантинних заходів.

Наміри провести декларування активів нагадують історію про електронне декларування чиновників. Дуже багато українців, які ознайомилися із задекларованим майном та коштами чиновництва були шоковані, мовляв, от вони, справжні бариги. Щось схоже може бути і цього разу. Тому якщо робити декларування, то обов’язкове для всіх. Інакше у нас буде амністія за амністією.