Гра в імпічмент: Як Зеленський убезпечив себе руками депутатів

На сайті Верховної Ради було оприлюднено законопроект про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент) авторства президента Володимира Зеленського. Точніше, голови його Адміністрації Андрія Богдана, про що можна дізнатися із пояснювальної записки – під нею так і вказано: "глава Адміністрації президента України А.Богдан". Ще одне формальне зауваження – у проекті закону, в кінці, де вказується "Голова Верховної Ради України" відсутня згадка про нині діючого голову Андрія Парубія. Верховну Раду Зеленський розпустив, але процедуру і форму подачі законопроектів ніхто не скасовував.  

Тепер до змісту. Згідно із законопроектом, Верховна Рада може усунути президента з посади "в порядку імпічменту лише в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину". Для цього необхідне письмове подання, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу Ради.

Після цього, відповідно до проекту закону, парламент створює тимчасову слідчу комісію, до якої входять народні депутати, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. До складу спеціальної тимчасової слідчої комісії не може бути обрана особа, у якої в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів у зв'язку з проведенням розслідування, для проведення якого утворюється відповідна комісія

Спеціальний прокурор повинен жити на території України щонайменше 10 років, вільно володіти державною мовою, мати вищу юридичну освіту, щонайменше 10 років стажу роботи на посаді прокурора або слідчого та не мати судимості.

Відповідно до законопроекту, спеціальна тимчасова слідча комісія готує висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення президентом України державної зради або іншого злочину. Далі їх розглядає Верховна Рада. Таємне голосування щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення президента України, включеного до бюлетеня для таємного голосування, проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. Постанова вважається прийнятою в цілому з тими пунктами звинувачення, за які проголосували не менш як дві третини народних депутатів від конституційного складу.

Далі Верховна Рада має більшістю голосів ухвалити постанову про звернення до Конституційного та Верховного судів для одержання висновків. Згодом парламент розглядає ці висновки і таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів приймає постанову про усунення президента з поста в порядку імпічменту. Для цього необхідні голоси трьох чвертей депутатів. Із моменту оголошення дострокового припинення повноважень президента обов’язки голови держави виконує голова Верховної Ради.

У разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення президента України з поста в порядку імпічменту головуючий на пленарному засіданні оголошує про припинення процедури імпічменту, роботи ТСК та вибачається перед президентом.

Дієвий інструмент чи страшилка для піару

Обіцяв – зробив. Саме під таким соусом подаватимуть у Зе-команді внесений законопроект про імпічмент. Глибокий юридичний аналіз цього документу ще попереду, не виключено, що в ньому знайдуть помилки, хоча, насправді, закон про імпічмент – це лише деталізація механізму, записаного в 111 статті Конституції.

Але з процедурою імпічменту є куди більші проблеми, аніж правильно розширити наявний у Конституції механізм. Приміром, Верховна Рада досі не прийняла закон про тимчасові слідчі комісії, в якому має бути чітко прописана процедура розслідування. Місяць тому законопроект депутат проголосували за законопроект 1098 "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" у першому читанні. До нього було подано майже дві тисячі поправок. Сьогодні, якщо у нардепів дійдуть руки, вони спробують прийняти закон про ТСК. Якщо ні – тоді доведеться чекати й далі.

У Раді вже є законопроекти про імпічмент, які також потрібно буде розглядати. Найдавніший за часом – документ за авторством Юрія Дерев’янка. Учора Олексій Гончаренко зареєстрував Проект Закону про спеціальну тимчасову слідчу комісії Верховної Ради України з проведення розслідування вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. Дійсно, як зауважують деякі юристи, спочатку потрібно чітко прописати процедури діяльності слідчих комісій, а потім займатися самим законом про імпічмент. Він у цій ситуації – не першорядний.

Другий важливий момент – у законопроекті підставою для ініціювання питання про імпічмент є письмове подання, підписане більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, підписи яких не відкликаються. Тобто, під поданням мають стояти підписи мінімум 226 народних обранців. Аби це сталося, президент має вчинити щось таке жахливе, що налаштує проти нього весь парламент.

Також у законопроекті, як того і вимагає Конституція, збережена норма про підсумкове голосування трьома четвертями депутатів - має бути 339 "за" під час таємного голосування. На думку переважної більшості юристів, це майже не реально. Тому закон про імпічмент – це просто іграшка для піару.

Інша справа, чому цю іграшку не давали депутатам попередники Зеленського. Відповідь проста: у них завжди була дуже сильна опозиція. У Зе-команді сподіваються отримати у наступній Раді якщо не повністю свою більшість, то дуже лояльну до діючого президента. І такий сценарій реальний. Тому Зеленському нема чого боятися – у наступній ВР навряд чи знайдуться 226 нардепів, які зможуть організуватися для ініціювання процедури відставки президента. Тим більше 339, які цю відставку узаконять. Що буде з його наступниками на посаді? Тут все залежатиме від того, чи зможуть вони зібрати склад парламенту без сильної опозиції. Утім, навіть у випадку успішної процедури розслідування, три четверті залишаться вагомим запобіжником від відсторонення.