Дискредитація екзархів: Як Москва планує протистояти автокефалії в Україні

Отже, після того, як делегація РПЦ упіймала облизня у Константинополі, події навколо можливого отримання томосу почали розвиватися неочікувано швидко. Спочатку Вселенський патріархат прийняв рішення про своє право без урахування думки Москви надавати всім державам права на створення помісної церкви. А вже 7 вересня Варфоломій призначив як своїх екзархів у Києві архієпископа Данила Памфілійського із США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади.

Це обурило РПЦ та їхню філію в Україні – УПЦ МП. Останні заявили: приїзд екзархів є грубим порушенням їхньої канонічної території. У Гундяєва пішли ще далі. Там накинулися на Вселенського патріарха, звинуватили його у втручанні "у справи іншої помісної церкви" і "фальшивому тлумаченні історичних фактів". І зрештою пригрозили відповідними діями.

Про те, що УПЦ МП не є помісною церквою, знають навіть діти. Що ж до тлумачення історії, то всі вже звикли до перекручування історичних фактів російською пропагандистською машиною. Тому це нецікаво. Цікавіше, як Москва відреагує, в разі, якщо прислані екзархи активно готуватимуть ґрунт для надання томосу. Тобто, як Кремль втілюватиме свої погрози у життя.

Варіантів може бути два. Перший: завдяки впливу на окремі помісні церкви РПЦ створюватиме негативне інформаційне тло навколо дій Вселенського патріарха. Агенти "русского міра" в Україні, а таких багато балотуватиметься і в президенти, і згодом в депутати, повторюватимуть кремлівські темники про "розкол", що це не буде автокефалія, а екзархат Константинополя, що Варфоломій реалізує ідею "православного Ватикану", а це порушує канони. Справжня ж мета цієї інформаційної кампанії – перевірити, хто дружить з РПЦ, а хто ні.

Наступником кроком може бути скасування широкої автономії УПЦ МП і оголошення про створення українського екзархату. Подібне утворення існувало з 1921 по 1990 рік. Друзі РПЦ з інших церков за цим сценарієм мають підтримати дії Кирила, а частина українських політиків - визнати "канонічність" екзархату. Простіше кажучи, Російська православна церква хоче зіграти у "рятівників істинного православ'я", а її куратори з ФСБ – насадити в Україні релігійний конфлікт. Бажано під вибори.

Другий варіант: не форсувати події, а почекати, доки українські політики все зруйнують самі. Як це бувало вже багато разів. Один із відомих блогерів написав, що ситуація з автокефалією може спровокувати Путіна на посилення військової агресії. Не виключено. Проте реальнішим все ж видається інший сценарій - дискредитувати особи екзархів (у мережі вже з'явилися "компрометуючі" повідомлення, що один із них – Данило Памфілійський, в миру Володимир Зелінський – починав освіту як греко-католик, належав до цієї церкви, а вже в США перейшов до православних) та робити акцент на тому, що томос – передвиборча технологія Порошенка. Мовляв, людей більше цікавить можливе зростання цін на газ, а не розбірки за церкву.

Про те, що подібний сценарій вже реалізується, може свідчити хоча б той факт, що ніхто із потенційних суперників Порошенка на президентських виборах не зробив жодної заяви ні з приводу рішення Константинополя, ні щодо приїзду екзархів.

Юлія Тимошенко, знана прихильниця УПЦ КП, на партійному сайті та на своїй Facebook-сторінці розповідає про газ, вітає спортсменів-переможців та своє рідне місто Дніпро. Анатолій Гриценко нахваляється впійманою рибою. Олег Ляшко святкує день народження улюбленого собаки і повідомляє про поїздки регіонами. Мовчать про церковний прорив і дрібніші кандидати. Складається враження, що набуття українською церквою незалежності кандидатів у президенти взагалі не обходить. Навіть не прокоментували погрози з боку РПЦ, хоча це така можливість в патріотичному запалі порвати на собі вишиванку.