Голова НАБУ і новий голова НАЗК. Чому так довго не вносять Ситника до реєстру корупціонерів?

Згідно з законом, після рішення суду про корупційні дії, впродовж трьох робочих днів прізвище корупціонера має бути автоматично внесене до цього реєстру.

Суд відбувся в п‘ятницю. Рішення остаточне, оскарженню не підлягає, і Ситник має потрапити до цього реєстру. Насправді – це перше серйозне випробування для нового керівника НАЗК, бо судячи з гробової тиші від НАБУ, ЦПК та інших прихильників Ситника, там хочуть цю справу замовчати і "пересидіти". А саме поява в Реєстрі корупціонерів має стати остаточним юридичним приводом для відставки Ситника.

З точки зору логіки, голова НАБУ, який визнаний судом корупціонером, просто не може керувати антикорупційним органом. Але це не у нас. У нас антикорупціонери просто закрили роти і мовчать, а влада поки вирішує, що краще: напівлегітимний антикорупціонер, чи новий конкурс.

Одним словом, боротьба з корупцією переноситься в площину боротьби за впливи на антикорупціонерів. Голова ДБР – ручний. Голова НАБУ глибоко несамостійний. Генпрокурор – самі все чули про свого чоловіка. А громадські діячі просто не критикують владу. Лещенко, Найєм, Шабунін і Ко за останній місяць і слова поганого не сказали про владу. Вони просто давно перестали боротися з корупцією. І їхнє головне завдання зберегти цього голову НАБУ, бо він не лише друг. Він гарант того, що певні організації отримають відповідні гранти.