"Жертви" гібридних фейків: Коли "слуги" побачать ворога в Путіні

25-річний депутат, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко ошелешив патріотично налаштовану частину суспільства своїми заявами про газ і причини анексії Криму Росією. Так, за словами молодого нардепа, минула влада нав’язала купівлю російського газу реверсом з Європи. "Це економічно не вигідно", - сказав Устенко. А після цього "Слуга" взявся пояснювати причину анексії Криму: "Непоганою перемогою було, коли у 2014 році був прийнятий закон про мову, якщо ви вже цю тему зачепили. У 2014 році був прийнятий закон про мову, після чого спровокувалися всі ці дії в Криму, після чого Російська Федерація увійшла до Криму. Це було одним із того, з чого все почалося". Олексій Гончаренко з "Євросолідарності" у відповідь прочитав візаві лекцію про події 2014-го року і зокрема про закон, який згадав Устенко.

Нагадаємо, парламент 23 лютого 2014 року прийняв закон про скасування сумнозвісного закону "Про засади державної мовної політики" (неофіційно відомий як "закон Ківалова-Колесніченка"). Але тодішній в.о. президента, голова Верховної Ради Олександр Турчинов не підписав прийнятий депутатами документ. У лютому Росія вже здійснювала анексію Кримського півострова і без цього закону. На це Устенку вказав Гончаренко. У той же час протягом більш ніж 5 років з часу тих подій в українському суспільстві міцно закріпилися два твердження російської гібридної пропаганди: перше – тодішня влада "здала Крим", друге – каталізатором антиукраїнських виступів на півострові стало саме скасування "закону Ківалова-Колесніченка". Схоже, пан Устенко також став "жертвою" цих пропагандистських вивертів. Власне, не тільки щодо Криму, а й стосовно припинення прямих поставок газу з Росії. Які завжди дорівнювали словосполученню "політична корупція".

Теза про те, що по реверсу Україна купує російський газ, була однією з найулюбленіших у проросійських спікерів. Мовляв, саме через це українці змушені платити вищі тарифи, а якби купляли напряму, то й цифри у платіжках були б меншими. Ця маніпулятивна теза міцно влізла в голови значної кількості громадян. Наскільки відомо, в угоді про транзит російського газу українською ГТС пункту про прямі поставки нема, то ж залишається сподіватися, що в уряді та на Банковій не дадуть Росії впіймати Україну у новий газовий капкан. Утім, подивимося, що буде в кінцевому варіанті угоди, яку от-от мають підписати.

Після карколомної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах багато експертів казали: Порошенко програв би будь-кому. У цьому твердженні є значна доля правди – протягом президентства Порошенка десятками продукувалися гібридні штампи про війну, про анексію Криму, про тарифи і так далі, а дії влади, спрямовані на протидію цим штампам, подавалися як утиски свободи слова, цензура, боротьба з інакомислячими. Згадайте для прикладу, який шалений опір чинився забороні російських соцмереж і телеканалів. У підсумку на час президентської кампанії ми отримали жахливу ситуацію, коли дуже значна частина громадян була переконана – у війні та економічній кризі винна на той час діюча влада. І саме вона не хоче миру та стабільності. Учасники виборів акумулювали цей масштабний негатив у свої передвиборчі заяви. То ж за таких умов шансів у Порошенка дійсно не було.

Однак, це зіграло злий жарт і з переможцями: отримавши всю повноту влади, "зелена" команда мусить балансувати між смислами, створеними попередниками і підтриманими значною частиною українців, і гібридними штампами, які підтримуються не менш значною частиною населення. Поки балансувати вдається. Але, судячи з ініціативи глави Мінкульту Володимира Бородянського щодо необхідності закону про дезінформацію, у владних кабінетах розуміють: те, що знищило рейтинги Порошенка і з чого вдало скористалися фаворити перегонів, знищуватиме рейтинги Зеленського і "слуг". Тепер ідеям Бородянського чиниться шалений спротив. Буде він і в монобільшості. І не тому, що там багато таких, як цей Устенко, а тому, що в розряд дезінформації потрапить майже все з того, завдяки чому у 2019-му в Україні відбулася так звана електоральна революція.