Хід на мільярд: Як Банкова взяла Коломойського на гачок

Як розповіли "Новому времени"  представники "Приватбанку", через те, що суд поскаржився у Вищу раду правосуддя та Офіс прокурора України на здійснюваний тиск. Для багатьох рішення стало несподіванкою, а деякі вбачають у здавалося б рядовому перенесенні хід ферзем Банкової на поле українського мільярдера Ігоря Коломойського. 

Адже аналітики бачили у розгляді скарги перший крок до перемоги бізнесмена у його боротьбі за компенсацію "втрат", завданих колишньому співвласникові "Приватбанку" внаслідок націоналізації банківської установи 2016 року. Зокрема, такий матеріал вийшов на сайті "Дзеркало тижня". При цьому можливий успіх олігарха міг стрімко збільшити вірогідність фінансового краху держави Україна. 

Логічно, що "приватна" перемога наразі дуже потрібна Коломойському. Адже наявність позовів з боку "Приватбанку" робить україно-ізраїльського підприємця нев’їзним до багатьох цивілізованих країн Європи і США. Це не влаштовує "людину світу", яка має інтереси, в т.ч. бізнесові, які далеко не обмежуються нашою державою. Тож олігарх робить активні кроки до повернення своїх позицій, але, судячи з останніх подій, йому це дається не так просто. 

ПРИВАТна справа родини Суркісів

Відомі київські бізнесмени брати Суркіси, Ігор (президент футбольного клубу "Динамо") і Григорій (член парламентської фракції "Опозиційної платформи – За життя"), ось вже четвертий рік оскаржують у Великій палаті українського Верховного суду втрату ними та членами їхніх родин конвертованих в акції "Приватбанку" під час його націоналізації депозитів завбільшки в мільярд гривень.

16 березня Верховний суд провів чергове 10-годинне засідання і в результаті відклав розгляд цієї справи. Тоді позначилися тривожні для НБУ тенденції. По-перше, судді відхилили клопотання "Привату" про надання доступу до матеріалів позову Суркісів до Лондонського суду проти п’ятого президента України Петра Порошенка щодо невиконання останнім умов продажу частки Суркіса в телеканалі "1+1". Спершу Верховний суд відхилив і клопотання про перенесення нового засідання у зв'язку з коронавірусом. Також заборонено допуск у суд представників європейських держав і Міжнародного валютного фонду (МВФ).

І от, засідання мало відбутися вже сьогодні  – навіть попри оголошений карантин. Щоб повернути свої гроші, Суркіси планували добитися у суді скасування рішення Національного банку України (НБУ) про визнання їх пов’язаними з банком особами. НБУ вважає, що Ігор Суркіс і Ігор Коломойський володіють акціями телеканалу "1+1" (на дату націоналізації банку канал був пов'язаною з "Приватбанком" юридичною особою через Коломойського як спільного власника), що свідчить про зв'язок братів з "Приватбанком".

Суркіси зазначають, що не можуть вважатися пов'язаними з банком особами, бо Ігор Суркіс володіє акціями "1+1" через кіпрську офшорну компанію, передану третій особі, що нібито здійснює управління майном Суркіса. Але ж у згаданому позові до Лондонського суду, зазначає "Дзеркало тижня", Ігор Суркіс фігурує саме як власник 25% телеканалу "1+1". І якраз цю важливу інформацію відмовився взяти до уваги Верховний суд.

Чому це важливо: справа на мільярд

У "Дзеркалі тижня" пророкували, що вища судова інстанція нашої держави може стати на бік братів-"футболістів". І таке рішення могло б стати орієнтиром для інших судів. Це мало б кілька наслідків.  По-перше, було б створено прецедент для інших пов'язаних з банком осіб. Мільярд гривень міг зрости майже у 30 разів: саме на таку суму претендують щонайменше 45 пов'язаних з банком фізичних осіб, кошти яких потрапили під каток націоналізації 2016 року і які подали відповідні судові позови.

Задоволення таких апетитів може мати руйнівні наслідки для економіки України. Навіть сама по собі можливість виплати понад мільярда доларів США приватним особам поставить на межу дефолту вітчизняну фінансову систему, яка і без того переживає кризу карантинного напівпаралічу економіки і провалу виконання плану надходжень до державного бюджету, який спостерігається вже більш ніж півроку.

На кону – доля "Привату"

Та це ще не весь потенційний негатив. Рішення Верховного суду на користь Суркісів могло б поставити під сумнів законність самої процедури націоналізації "Приватбанку". Важливий крок в інтересах Коломойського був зроблений рік тому, між першим і другим турами президентських виборів, у квітні 2019 року. Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію "Приватбанку" незаконною. Нацбанк подав на це рішення апеляцію, розгляд якої Шостим апеляційним судом загальмовано до винесення вердикту саме по "справі Суркісів". Якщо б позивачі тріумфували у Верховному суді, то від повернення у руки колишніх власників "Приват" відокремлювала б лише касація у… Верховному суді.

Додамо, що згадане рішення Окружного суду за рік так і не було оприлюднене. Втім, на днях те ж "Дзеркало тижня" отримало можливість з ним познайомитися. Як пише видання,  причиною рішення про незаконність націоналізації "Привату" стало те, що "звіт про позапланову перевірку банку на момент націоналізації не був оформлений належним чином". Себто, аргументація більш ніж сумнівна і теоретично може легко розбитися у подальших судових битвах. 

Втім, поява в інформаційному просторі рішення саме напередодні можливого засідання у справі Суркісів видається невипадковим. Документ базується на визнанні дій Нацбанку "конфіскацією акцій у приватної особи", здійсненою "під політичним тиском". Такі серйозні висновки суд робить на підставі лише заяви позивача, а не на основі висновку фахового інституту, до функцій якого належить регулювання діяльності банківського сектору. Таким регулятором є Національний банк. Але його думка суддів Окружного суду, як, можливо, і Верховного, не зацікавила. Іншими словами, слуги Феміди фактично взяли на себе функції експертів у банківській сфері. А от якби зараз діяв згаданий вище закон про банки, то суд при винесенні рішення зобов’язаний був би керуватися висновками справді фахових експертів з НБУ, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів. Якщо останні помиляються, то несуть за свої помилки передбачену законодавством відповідальність. А от чи відповідають судді за винесення неправосудних рішень, навіть надзвичайно шкідливих для держави і громадян? Питання риторичне.

"Антиколомойський" закон на підході

І от, розгляд переносять. При цьому саме сьогодні, але вже після переносу засідання, комітет Верховної Ради з питань фінансів завершив розгляд понад 16 тисяч поправок до законопроєкту про неповернення банків-банкрутів їхнім колишнім власникам і підтримав його розгляд парламентом у другому читанні. Проєкт отримав назву "антиколомойський" з огляду на його реальну спрямованість на недопущення реприватизації саме "Приватбанку". Ухвалення документу є ключовою вимогою Міжнародного валютного фонду для продовження співпраці Фонду з українсько владою.

Далі законопроєкт винесуть на голосування у парламент, але через питання процедури його остаточне ухвалення і вступ у силу можливі не раніше середини травня чи й пізніше. Група підтримки Ігоря Коломойського поки не змогла заблокувати прийняття документу. Але наступні три тижні точно стануть часом максимальної активізації команди олігарха в судах, де спробують добитися винесення на свою користь ключових рішень щодо "Привату". Тож можливі вигідні Коломойському рішення судів могли б зробити закон холостим пострілом. І всі титанічні зусилля опонентів підприємця з Дніпра виявилися б марними.

Ігрища з олігархом

Втім, в Офісі президента так просто здавати позиції не збираються. Адже одного разу перенесений суд може відтермінуватися ще і ще раз – на невизначений період. Готовність представників Феміди до цього проілюструвало сьогоднішнє рішення. І так може бути принаймні до того моменту, як "антиколомойський" закон таки вдасться провести через Раду. Крім того, видається невипадковим і оприлюднення у ЗМІ доволі химерного рішення про незаконність націоналізації "Привату".

Хоча витік у пресу може бути банальним збігом обставин, більш вірогідно, що Банкова натякає Коломойському, що "працювати з судами" зараз небажано.  Адже в умовах все ближчої фінансової кризи у Зеленського все більше дослухаються до стратегічних партнерів із США, невдоволених завеликою вагою бізнесмена в чинній вітчизняній бізнес-політичній конфігурації. 

Інша річ, якщо керівництво держави все ж погодилося пограти із Заходом у гру, коли на словах вимоги партнерів підтримують, а на ділі намагаються не допустити їх у надра державної машини до глибини "схем і потоків". Але шлях "і Захід задовольнити, і "по нутру своїх" не образити" швидко приведе його провайдерів у глухий кут. Особливо таких недосвідчених у інтригах справді високого рівня, як нинішні керманичі.

Нарешті, суди довкола "Привату" можуть бути однією з карт, яку викладають на стіл учасники торгів за кадрові призначення на ресурсні посади у виконавчій владі, що тривають просто зараз чи завершилися щойно. Цікаво буде постежити за тим, хто очолить "нові" податкову і митну служби, чи стане Михеїл Саакашвілі віцепрем’єром в уряді, де помітні впливи іншого члена "клубу оліхархів", Ріната Ахметова. Та чи звільнять нарешті голову НАБУ Артема Ситника, замість його може лишитися Углава, що вигідний західним партнерам. Зрештою, якими будуть згадані судові вердикти і чи не зроблять вони "антиколомойський" закон непотрібним атрибутом начебто незалежності влади Зеленського від вітчизняних мільярдерів, яких він колись обіцяв усунути від важелів управління країною.