Хід "азаровим": Навіщо "ольгинські" боти лякають українців ядерним могильником

Про це свідчить не лише джерело "новини" - кремлівський ресурс "Украина.Ру", але й те, з якою активністю цей фейк поширюється в соцмережі. Станом на середу, 26 грудня, допис має майже 1400 репостів. За даними Depo.ua, цим займається головним чином кремлівська фабрика пропаганди - так звані "ольгинські тролі".

Нагадаємо, з літа 2013 року в районі Санкт-Петербурга Ольгино розташовувалася база, з якої сотні тролів за гроші постійно здійснювали поширення повідомлень через Інтернет для обслуговування російської пропаганди. У жовтні 2014-го ця база переїхала в інше місце у Санкт-Петербурзі. Офіс в Ольгіні офіційно називався ТОВ "Агентство інтернет-досліджень". Ключовими фігурами у російській інформаційній війні вважають "кремлівського кухара", ресторатора Євгена Пригожина і вихідця з молодіжного політичного середовища Олексія Сосковця.

"Фабрика тролів" стала мемом, який позначає інтернет-користувачів – провокаторів, котрі продукують тисячі дописів і коментарів на українських, російських та західних інтернет-ресурсах. "Ольгинські" не тільки висвітлюють реальні події у вигідному Кремлю ракурсі, але й вигадують і поширюють численні фейки. Мета тролів – сіяти зневіру, розгубленість, деморалізацію, паніку серед українських (в даному випадку) користувачів інтернету і сприяти хаотизації українського суспільства.

Перепостивши брехню від "України.Ру", тролем став і сам Азаров. Утім, це вже не вперше його Фейсбук-сторінка виконує роль опорного майданчика, з якого "ольгинські" розганяють фейки далі інтернетом. І хоч далеко не факт, що 71-річний колишній прем'єр особисто сидить за комп'ютером і передруковує псевдоновини, та елементом гібридної війни проти своєї колишньої країни він уже став.

Тому згаданий вище пост цікавий не по своїй суті, а лише як ілюстрація методів ведення Кремлем інформаційної війни проти України. Маємо справу зі страшилкою, за допомогою якої і десятків такого ж кшталту вкидань намагаються розбалансувати настрої українців у виборчий 2019 рік.

Щодо ж до фактичного боку, то це й не новина насправді. Сухі сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) експлуатуються у багатьох країнах світу. Фахівці вважають сухе зберігання палива (на майданчиках або у спеціальних приміщеннях) надійнішим і безпечнішим за мокре (у водному середовищі). Сухе зберігання є проміжним — після закінчення певного часу паливо спрямовують на переробку чи остаточне поховання. ССВЯП безпечно функціонують у багатьох державах – США, Канаді, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Бельгії, Швеції та інших. Про якісь небезпеки для місцевого населення, пов'язані з їхньою експлуатацією, інформації немає.

Будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні – історія давня, яка має початок з 2001 року, коли влада України, НАЕК "Енергоатом" та іноземні компанії почали домовлятися щодо спородження такого об'єкту. 1996-го на Чорнобильській АЕС введено в дію сховище відпрацьованого ядерного палива мокрого типу. Термін його експлуатації завершується наприкінці 2025 року. Тому для забезпечення довгострокового безпечного зберігання усього відпрацьованого ядерного палива на майданчику ЧАЕС створюється нове сховище ""сухого" типу (СВЯП-2).

Контракт на будівництво ССВЯП між "Енергоатомом" і переможцем тендеру, компанією Holtec International (США) було підписано 2004 року, проте через економічну кризу 2008 року проект був заморожений. У лютому 2012 року Верховна Рада ухвалила закон "Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій", який підписав тодішній президент Віктор Янукович. У квітні 2016 року було заявлено про перенесення терміну запуску ССВЯП на кінець 2018 року через відсутність коштів для фінансування проекту і проблеми із наданням земельної ділянки для сховища.

Під будівництво ядерного сховища відведена вільна від забудови територія колишнього будівельного двору енергоблоків №№5 і 6 ЧАЕС, насипні поверхневі ґрунти якої замінені чистим річковим піском з річки Прип'ять. Проектний термін експлуатації ССВЯП перевищує 100 років, а терміном введення в експлуатацію зараз називають 2019 рік.

Сьогодні відпрацьоване ядерне паливо з українських АЕС відправляється на зберігання до Росії, якій наша держава щороку платить за це близько $200 млн. Тобто, після спорудження сховища РФ цих грошей вже не отримуватиме. І зрозуміло, що Москва зацікавлена у зриві термінів здачі об'єкту. Один із найлегших способів це зробити – посіяти смуту, годуючи людей різноманітними страхами, природа яких цілком зрозуміла - наслідки аварії на ЧАЕС увійшли до тисяч українських родин.

До речі, тему реальних і уявних загроз сховища відпрацьованих ядерних матеріалів ще з 2016 року обсмоктують інформаційні ресурси, які пов'язують з російськими інтересами в нашій державі. І не лише цю тему. Помітно активізувалися розмови про наближення кінцевого терміну експлуатації ТВЕЛів, які до України поставляла Росія (в азаровському дописі про них також є). Мовляв, без них на українську атомку чекає катастрофа. Хоча американські аналоги компанії Westinghouse, контракт з якою підписано 2008 року і він виконується з 2011-го, технологічно кращі, різні фейсбучні і телевізійні експерти лякають українців бідами і колапсами. Фахівці ці фейки спростовують, але "ольгинська ботоферма" працює, розраховуючи на легковірність багатьох українців.

Повертаючись до допису про "могильник", цікаво буде простежити, які ЗМІ підхоплять цю "сенсацію". Це стане яскравим маркером участі у "гібридній" війні проти нашої країни.