Росія переграє Зеленського: Чому майбутньому парламенту пророкують швидку смерть

У неділю українці виберуть новий склад Верховної Ради. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, до парламенту проходить 5 партій, можливо 6, тому вже зараз можна простежити приблизну конфігурацію законодавчого органу 9 скликання. І спрогнозувати, коли можуть виникнути перші кризи.

Коаліція для "Слуги народу"

Почнемо з конфігурації. "Слуга народу" в середньому, згідно із соцопитуваннями, може отримати 45% голосів при голосуванні в багатомандатному окрузі. Не виключено, що й більше, однак поки відштовхуватимемося від рейтингів на кінець кампанії. Отже, в разі 45-відсоткового результату, партія президента митиме лише за списками 102-105 мандатів. До цього приплюсуємо десь 80-90 мандатів, які в ідеалі отримають мажоритарні "Слуги народу". Беремо по максимуму – разом вийде під 200 штиків. А це означає, що мрія Зеленського про монопольну коаліцію не реалізовується, і доведеться таки створювати коаліцію. Навіть, якщо увійшовши до парламенту, до "зеленої" фракції увійде з десяток вільних мажоритарників.

Найбільш реальним партнером по коаліції може стати "Голос" Святослава Вакарчука, якому, утім, різні соціологічні компанії дають різні рейтинги – від більше 8% до навіть не потрапляння до Ради. Повіримо першим. Якщо "Голос" матиме 8 відсотків, то зможе привести під купол під 30 депутатів з урахуванням мажоритарників. Якщо сумувати їх зі "Слугами народу", то на коаліцію вистачає. Однак вона буде дієвою лише за кількох умов. Перша – всі депутати щоразу ходитимуть на роботу і щоразу голосуватимуть в унісон. Забезпечити це без торгів доволі складно. Друга умова – у сесійну залу не вноситимуться законопроекти, які суперечитимуть ідеології "Голосу". Тобто, не буде спроб переглянути мовний закон, мовні квоти і т.д. Третя – як один голосуватиме сама фракція "Слугу народу". Дисципліна - завжди проблема великих фракцій. Дисципліновано голосували "регіонали", і то їм був потрібний Михайло Чечетов, який подавав знаки, коли тиснути зелену кнопку, а коли ні. Така собі перша сигнальна система Павлова. У фракції Зеленського буде багато людей, які вважають себе самодостатніми. Буде багато і тих, кого Саакашвілі правильно назвав "випадковими людьми". Простіше кажучи, рано чи пізно доведеться або ж повертатися до "кнопкодавства", або мати під рукою третю фракцію в коаліції чи якусь депутатську групу, яка підставлятиме плече, коли це вкрай необхідно. У нинішньому парламенті такими групами були "Відродження" і "Воля народу".

Третьою фракцією в коаліції мріє стати "Батьківщина". Проте, схоже, в команді Зеленського цього не дуже хочуть. І їх можна зрозуміти. По-перше, Юлія Тимошенко занадто високо підняла ставки – вона хоче посаду прем’єра. Коли ж ні, тоді багато портфелів в уряді. До того ж, вся політична історія Юлії Володимирівни свідчить не на користь її партнерства. Вона завжди грала за своїми правилами. Та все ж припустимо, що Зеленський домовиться з Тимошенко, і "Батьківщина" стане третьою в коаліції. Точніше, якщо брати її приблизну чисельність за результатами голосування, навіть другою. За приблизними розрахунками, біло-сердечна фракція може скласти більше 30 штиків.

За умови коаліції на трьох, це утворення здатне швидко прийняти обіцяні Зеленським закони про народовладдя, скасувати недоторканність депутатів, підтримати закон про імпічмент, знову криміналізувати незаконне збагачення і так далі. Проте у соціально-економічних питаннях "Слуга народу", "Голос" і "Батьківщина" повні антиподи. Фракція Тимошенко не підтримуватиме співпрацю з МВФ, відкриття ринку землі, підвищення тарифів і тому подібні невигідні для рейтингу цієї партії речі. Тобто, в коаліції на трьох від самого початку буде закладена міна уповільненої дії, яка робитиме це об’єднання дуже нестабільним і конфліктогенним.

Хто в опозиції

Залишається ще дві сили, які, за результатами соцопитувань, гарантовано проходять до парламенту – партія Петра Порошенка "Європейська солідарність" та "Опозиційна платформа – За життя". З цими політсилами президентська партія об’єднуватися не хоче. Та й не зможе. Кримінальні справи проти Порошенка, а далі, очікувано, будуть кримінальні справи проти багатьох діячів попередньої влади, спалюють мости для союзництва "ЄС" з можливою пропрезидентською коаліцією. За приблизними підрахунками разом із мажоритарниками новий політпроект 5-го президента може мати трохи більше 40 мандатів. І це буде хоч і не потужна, проте достатньо дієва опозиція. Яка, навіть за умови тиску на її депутатів з боку силових структур, все ж підтримуватиме державницькі законопроекти.

Інша справа – "Опозиційна платформа – За життя". Вона отримає другий результат у багатомандатному окрузі і значну кількість мажоритарників у південно-східних регіонах. Може так скластися, що загалом "ОП – ЗЖ" приведе в Раду до 50, а то й більше депутатів. І це стане для нової влади головним викликом. По-перше, партія Бойка-Медведчука претендуватиме на посаду першого віце-спікера для Віктора Медведчука. Хто б не став спікером від "СН", а найчастіше у ЗМІ фігурує прізвище Руслана Стефанчука, йому доведеться непереливки. По-друге, вже зараз зрозуміло, що для проросійського проекту кума Путіна ці дочасні вибори лише етап для наступних дочасних виборів ВР і, можливо, президента. Медведчук домовляється в Кремлі про реалізацію свого "мирного плану", разом із Бойком їздить на газові переговори з Медведєвим і Міллером. На Банковій можуть скільки завгодно казати, що вони не уповноважували Медведчука, - він і надалі створюватиме альтернативний центр політичного впливу як в парламенті, так і в країні. По-третє, ця особа славиться кулуарними домовленостями та інтригами, від яких новий парламент трястиме. Що рано або пізно стане підставою для дочасних виборів дочасного обраної Верховної Ради. Причому у союзах з Медведчуком можуть опинитися зовсім неочікувані фігури.

Існує ще варіант, коли у наступній ВР виникнуть депутатські групи ахметовського "Опоблоку", партійний список якого, схоже необхідний бар’єр не долає, та все ж має гарні шанси привести доволі багато мажоритарників, і "Довіряй ділам" - партія Геннадія Кернеса і Геннадія Труханова, партнером яких вважається Ігор Коломойський. Вони також можуть привести до парламенту власну колону мажоритарників. Навіть якщо на повноцінні депгрупи не нашкребеться, вони осядуть серед позафракційних, де розігруватимуть "золоту акцію", виторговуючи собі щось за підтримку коаліційних рішень. При цьому варто пам’ятати дві речі: перша - представники цих об’єднань також схильні до проросійської риторики і, дуже ймовірно, стануть союзниками "ОП – ЗЖ" у дуже багатьох питаннях; друга – на відміну від попередньої коаліції, яку сформували за рахунок індивідуального членства (через цю обставину юристи Зеленського і довели у КСУ конституційність указу Зеленського про розпуск Ради), персонального входження до більшості різних позафракційних вже не буде. Це такий собі ефект бумерангу, який тепер вдарить по "зеленій" команді.    

Історія не терпить "якби", проте доводиться казати, що дочасні вибори ВР зіграли на руку саме проросійським силам і Росії. До осені, коли мали відбутися планові вибори, Зеленський і його команда отримали б змогу домовитися з нинішнім парламентом, який би, може і не без проблем, проте підтримав ключові президентські ініціативи. За цих півроку можна було домовитися про вигідні для Зеленського конфігурації в новому парламенті, однак президент обрав шлях війни з парламентом. І неважко передбачити, що з цього у підсумку нічого доброго не вийде. Хотілося б вірити, що ми помиляємося, однак, схоже, Саакашвілі має рацію. Більш того, на користь його слів грає ще один вкрай важливий момент – поза стінами парламенту опиниться величезна кількість доволі впливових осіб, яким буде вигідно наближати смерть ВР 9 скликання. Аби на критиці обраних 21 липня народних депутатів потрапити до Ради 10 скликання.