Антикорупційні "висяки": Коли в Антикорсуді з'являться молоді "рішали"

Верховна Рада затвердила зміни до закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з ухваленням закону "Про Вищий антикорупційний суд". За відповідний документ проголосували 254 народних обранців, а за ключові поправки до закону про ВАС - 231 і 228 нардепів відповідно. Ці поправки зняли претензії наших західних партнерів до закону про Антикорупційний суд і тепер можна сподіватися на поліпшення співпраці з МВФ. Проте, як завжди буває у тих випадках, коли якийсь законопроект народжується у муках, та ще й під контролем іноземних "акушерів", залишаються запитання.

Перше питання стосується самого голосування. Обидві поправки ледь пройшли, і по тому, хто не голосував, можна зробити певні висновки щодо незацікавленості груп впливу, які представляють ці депутати, в ефективній діяльності Антикорупційного суду. Не дали голосів за поправки "опоблоківці", що і не дивує. А от відсутність в сесійній залі під час голосування за такі важливі речі лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко насторожує. Наступного разу, коли вона розповідатиме про боротьбу з корупцією, може заразом пояснить, де була сьогодні.

Друге питання стосується ризиків для майбутнього Антикорупційного суду. Парламент погодився, що всі справи, які належать до відання НАБУ, переходять до Антикорсуду. На цьому наполягали антикорупціонери. Але у цьому рішенні є підводне каміння. До моменту створення нового судового органу справи осіб, які підозрюються в корупції, мають розглядатися звичайними судами. І вже розглядаються. Таких справ близько двох тисяч. Не розглядати їх до появи Антикорупційного суду неможливо, тому виникає правова колізія: фактично всі ці справи переглядатимуть, адже в разі судових вироків, які не влаштують НАБУ (а таких очікується дуже багато), по них будуть апеляції до ВАС. В апеляційній палаті якого працюватиме аж 10 чоловік. Тобто, на десятьох 2 тисяч справ. Ну, може, трохи менше. Але це не надто змінює ситуацію.

Мабуть, не варто пояснювати, чим це закінчиться. По-перше, якщо всі апеляції розглядати детально, а цього вимагатимуть і прокурори, і адвокати, і суспільство, то на кожну піде стільки часу, що суддям доведеться на роботі "вмирати". Звідси, другий момент: аби не завалити роботу і показати результат, дуже ймовірним виглядає варіант, коли одним справам даватимуть хід, а інші відкладатимуть на потім, посилаючись на перезавантаженість. У такому випадку можуть з'явитися "рішали", які за когось замовлятимуть слівце, а когось пускатимуть по колу апеляційного пекла.

Припустимо, що для позитивного іміджу ВАС на його старті, першими на розгляд в ручному режимі відправлять або резонансні справи проти топ-чиновників, або справи, де буде легше довести ангажованість звичайних судів. Простіше кажучи, існує значний ризик, з одного боку, перетворення цього процесу на знаряддя тиску на невгодних комусь топових політиків і бізнесменів, а з іншого, на незрозумілі відтермінування розгляду апеляції.

Не слід забувати, що вся ця процедура, якщо Антикорупційний суд запрацює у визначені терміни, може розпочатися напередодні парламентських виборів 2019 року. А це означає, що лобісти створення спеціального судового органу для розгляду корупційних справ отримають важелі потужного впливу на українську політику. То ж політики, які вірять у рейтинги, намальовані соціологами, можуть викинути все це на смітник.

Фото: УНІАН