Війни не буде, але допоможіть: Чому у Зеленського відмовляються вірити у те, що Путін нападе

Голова фракції партії "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія зробив заяву геополітичного масштабу і такої ж глибини. Пославшись на почуте ним цієї середи на закритому засіданні комітету ВР з нацбезпеки, оборони і розвідки, де заслуховували главу військової розвідки і командувача Сил спеціальних операцій, головний "слуга" Ради повідомив суспільству, що демонстрація сили Кремлем "відбувається передусім не для України… скільки на геополітичному рівні". Мовляв, "Путін показує, що він серйозний гравець як у Східній Європі, так і в Сирії і так далі, виводить на діалог президента США для того, щоб вони поговорили про геополітику".

Вишенькою на цьому торті стали слова українського депутата про те, що "особливо сильних провокацій на фронті немає, є регулярні порушення режиму припинення вогню". Ну, якщо не зважати на щоденні десятки випадків порушення російськими окупантами режиму "тиші" на Донбасі. Лише за добу 14 квітня таких випадків було зафіксовано 8, попереднього дня – 7, 12 квітня – 17 і так далі. Чи не щодня повідомляють про загибель наших воїнів. Та для "слуги" це "не особливо сильні провокації". Бо Арахамія переконаний: "Імовірність збройного конфлікту близька до нуля".

І байдуже, що справді поінформовані інституції роблять кардинально протилежні заяви. Так, директор ЦРУ США Вільям Бернз, на слуханнях у комітеті із розвідки Сенату США заявив, що нарощування чисельності російських військ у незаконно анексованому Криму і на кордонах України реально загрожує Україні: "…накопичування сил (російським агресором – Ред.) сягнуло моменту, коли воно, серед іншого, може стати основою для окремих військових вторгнень". Зауваживши, що дії Москви можуть бути спрямовані водночас на "спроби залякати українську владу й відправити сигнал Сполученим Штатам", Бернз уточнив: не варто недооцінювати те, як президент Путін і російська влада можуть використовувати свою силу.

Сайт радіо "Голос Америки" цитує висловлену на тих же слуханнях заяву іншого авторитетного у безпекових питаннях фахівця. Директор розвідувального управління Міністерства оборони Сполучених Штатів Скотт Беррієр висловив думку, що Росія має кілька варіантів дій, зокрема, може здійснити "точкову атаку" ("limited objective attack" - англ.) у будь-який момент. "Ми не знаємо (їхнього) наміру зараз", - підкреслив він.

Зате про намір Кремля точно знає Арахамія. Попри те, що на згаданих слуханнях у комітеті ВР були надані дані, які мали б змусити нардепів зробити інші висновки. Так, ЗМІ цитують слова начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, який повідомив: уже на початок березня біля українських кордонів перебували 89 тисяч військових Росії, а з 20 квітня, коли може завершитися розгортання сил ворога, загальна кількість особового складу росіян прогнозується в 110 тисяч. Ситуація свідчить про зростання рівня загрози застосування військової сили з боку Росії, констатував Буданов. На такому тлі заяви чільних представників української влади щонайменше мають дивний вигляд. Чи є у меседжах, які виходять від української влади, якась логіка?

Адже недавно щось подібне за змістом до сказаного Арахамією заявив і сам президент Володимир Зеленський. Після поїздки на лінію фронту, куди він узяв із собою кількох іноземних журналістів, глава держави фактично став стверджувати, що Росія просто лякає Захід. "Що вони хочуть зробити, то це підняти температуру рівно настільки, щоб показати, що Захід не впевнений у своїй підтримці України, що вони насправді не бачать в нас партнера. Це свого роду тест", — цитує українського лідера журнал Time.

Фото: Офіс Президента України

"Ми не стверджуємо, що буде справжня ескалація", - констатує Зеленський. Водночас Україна активно звертається до клубу західних партнерів по підтримку і допомогу. І йдеться навіть не про озвучену главою президентського офісу Андрієм Єрмаком вимогу до західних союзників надати Україні тут і зараз ракети Patriot (навіщо ж, коли Росія нападати не збирається?). Йдеться про речі більш системні. Так, Київ ініціював екстрене засідання Комісії Україна-НАТО. І західна бюрократія – частково розуміючи реальний рівень загрози, частково під впливом позиції американської адміністрації – реагує на ці звернення, а водночас чує заяви українських політиків: "Вони хочуть, щоб Захід злякався сили Росії, - каже журналісту Time український президент. – Тут немає великої таємниці".

Можливо, ці послання призначені зробити західних чиновників більш уважними до настійливих прохань Банкової надати Україні план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)? В останні дні саме це стало головним мотивом заяв чільників української влади. Про це на початку квітня, вітаючи Альянс із річницею створення, Зеленський написав у Твіттер. "…одними реформами Росію не зупинити. НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. ПДЧ для України стане справжнім сигналом для РФ", - з’явилося у Твіттер президента України після його розмови телефоном із Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Про підтримку на цьому шляху просив господар Банкової і прем’єра Канади Джастіна Трюдо в телефонній розмові.

Тож чи не йдеться Києву про те, аби скористатися моментом і дотиснути натівських чиновників на надання ПДЧ? Може, нинішня владна команда і плекає такі плани, але навряд чи вони є реалістичними. На словах нас продовжать підтримувати, можливо, активніше залучатимуть українських військовиків до спільних до навчань. Та після кроків західних лідерів до відновлення діалогу з кремлівським диктатором і спроб умиротворити його, насамперед після дзвінка президента США Дж. Байдена Путіну і наступного скасування візиту американських військових суден до Чорного моря, сподіватися, що Москву дражнитимуть дієвим зближенням Києва і Альянсу, може тільки великий оптиміст. Бо саме появу НАТО на своїх кордонах у Кремлі вважають однією з ключових загроз своїй безпеці, і не раз прямо заявляли про готовність до активних дій у відповідь. Однією з таких дій може стати новий акт агресії проти нашої країни – можливість якого офіційні представники України, виходить, заперечують, стверджуючи, що нас просто залякують.

Читайте більше: НАТО не поспішає: Чи допоможе Україні зустріч з членами альянсу

І тут повертаємося до Давидових одкровень. Навіть якщо на засіданні комітету Ради справді йшлося про відсутність прямої загрози вторгнення росіян до України, чи потрібно було ретранслювати це на широку аудиторію? Закрите засідання тому й мало саме такий формат, щоб оприлюднена на ньому інформація не вийшла на загал. 

Можлива шкода від цих заяв, окрім того, що західні партнери України можуть здивуватися логічним протиріччям представників нашої влади, ще й у тому, що вони деморалізуюче діють на українську армію. До чого їй тепер готуватися – відбивати агресію, продовжувати перебувати в позиційній обороні? А деяким експертам ці слова дадуть підставу заявляти про неготовність України до оборони в разі нападу РФ.

Не виключено, що один з мотивів висловлювань лідера парламентської фракції "слуг", та й самого президента Зеленського варто шукати на нашій внутрішній політичній кухні. Команда Зеленського старанно уникає рефрену "Путін нападе", щоб не дай Боже не звучало як у попередників. Але в результаті виходить абсурд. У сухому залишку заяви високопосадовців, які звучать із нашого боку на весь світ, можна звести до "війни не буде, стотисячну армаду до наших кордонів стягнули просто по приколу, але Patriot’и дайте нам негайно і в НАТО прямий шлях накресліть, бо Путін нападе. Але зараз він просто лякає". Погано навіть не те, що ми самі ж дезорієнтуємо наших партнерів. Ні, досвідченого західного бюрократа з пантелику не збити. Погано інше: кашею у словах ми самі полегшуємо завдання Росії, яка шантажує світ.