Хто замінить олігархів: Чи стане українське телебачення копією російського

Офіційний відхід Коломойського від "1+1" не здивував. Буквально днями ми розповідали про те, що за півроку до вступу в дію закону про олігархів мають встигнути власники телеканалів, аби не потрапити до реєстру, який складатиме РНБО на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Перший пункт – юридично не мати стосунку до телеканалів та до управління ними. Як варіант – продати їх наближеним особам, медійникам, журналістам. Цим шляхом пішов Петро Порошенко, продавши 100% корпоративних прав на "5 канал" і "Прямий" медіахолдингу "Вільні медіа". Коломойський з "плюсами" зробив дещо інакше, але результат той самий – мінус один із чотирьох критеріїв приналежності до касти олігархів. І якщо Петро Олексійович залишається депутатом і лідером партії і фракції "ЄС", тобто, має значний вплив на прийняття політичних рішень, то Ігор Валерійович тепер геть і не олігарх. У партії "За майбутнє" він не значиться, а його люди в складі "слуг народу" не кричать на кожному кроці, що вони – "коломойські". 

Чи продадуть свої телеканали Пінчук, Ахметов, Льовочкін та багатії дрібнішого калібру? Тут слід ставити питання дещо інакше: чи зміниться і як зміниться редакційна політика телеканалів після юридичної зміни власників. Перший варіант – ніяк не зміниться. "Прямий" як критикував Зеленського, так і критикує, і критикуватиме. А "1+1" як влаштовував йому "теплі ванни", так і влаштовуватиме.

Другий варіант – після деолігархізації телеканалів з їхніх ефірів зникнуть політичні ток-шоу, а новинні блоки просто фіксуватимуть події у вигідному для влади світлі. І тут зовсім не потрібна якась зовнішня цензура, достатньо внутрішньої редакційної політики. При цьому нарощуватимуть розважальний контент – співочі, танцювальні комедійні шоу тощо. Чи будуть надто значними збитки від такої зміни політики телеканалів? Скоріше навпаки. Подібний контент куди популярніший, аніж політична балаканина.  

Таким шляхом після державного рейдерства опозиційного до Кремля телеканалу НТВ пішли всі російські телеканали. Від гріха подалі. В їхніх телеефірах вистачає політичних ток-шоу, та хіба там критикують Путіна? Через ці шоу, які більше нагадують збіговисько біснуватих фриків, чітко проводиться прокремлівська лінія, а опозиціонери, українці та інші вороги виставляються ідіотами або клоунами.

Українці звикли до новинних телеканалів? Дійсно, після закриття ZiK, NewsOne і "112" аудиторія цих каналів розсмокталася по ефірах "Прямого", "Еспресо", каналу "Наш", "Україна 24". Кількість глядачів цих мовників менша, аніж у головних телекнопок, але сказане в їхніх ефірах відразу підхоплюється сайтами, масово тиражується, коментується, стає темами для аналітичних публікацій. І саме це, а не чисельність людей, які дивилися ток-шоу чи новинні випуски з відповідними коментарями, завдає найбільшого клопоту владі. Бо охоплюється дуже значна аудиторія.

Прибрати такі телеканали примусом буде складно. Можна по-різному ставитися до їхніх ведучих чи гостей, однак в разі юридичного відходу олігархів від власності цих медіа, тиск на них сприйматиметься як наступ на свободу слова. Вихід для влади – створити альтернативні інформаційні телеканали, повністю лояльні до ОП і "слуг". Утім є проблема – сайти не тиражуватимуть "за дякую" заяви провладних спікерів, якщо це будуть дифірамби Зеленському. Тому тут виникає проблема наповнення інформаційних телеканалів гострою і цікавою інформацією, добору ведучих і досвідчених журналістів. Інакше владі доведеться розганяти інтернетом "джинсу". Яку до того ж братимуть далеко не всі сайти.

З різних джерел відомо про скорий запуск провладного медіахолдингу, до якого окрім каналу "Дом" і "24 каналу" може ввійти ще й переформатований канал "Рада". Нібито процес переформатування консультує медійник Олексій Семенов, відомий по роботі з каналами Медведчука. На "Раду", кажуть, також планують підтягнути журналістів закритих за рішенням Радбезу каналів. Тих, хто ще не примостився на "Нашому" та "Україна 24". Контент "Дому" розраховується на російськомовного глядача, "Ради" - переважно україномовного.

Експерти в медіа-сфері вважають, що цей медіахолдинг не злетить. Особливо є сумніви щодо переформатування "Ради", адже це парламентський канал, який не лише фінансується державним коштом, а й має забезпечувати баланс думок. Тобто, в його ефірах повинні бути не тільки більшовики, а представники всіх фракцій. До того ж, щоб створювати альтернативу наявним інформаційним каналам, потрібні власні розважальні і політичні ток-шоу. Гострі за темами і питаннями, і з популярними ведучими. Інакше глядач на ці канали в перенасиченому телепросторі не перемикатиметься. Утім, не виключено, автори ідеї провладного медіа-пулу переслідують іншу мету – його створюють для одного глядача. Щоб "тепла ванна" ніколи не вихолоняла.

Правда, колишній голова партії "Слуга народу", а зараз віце-спікер Олександр Корнієнко повідомлення про медіахолдинг спростовує. За його словами, юридично об'єднати "Дом", "Раду" і "24 канал" неможливо. Може й так. Але їх можна об'єднати спільною інформаційною політикою.   

Існує й протилежна думка. Якщо на великих телеканалах політично-інформаційні блоки зменшать чи взагалі приберуть, тоді провладні мовники зможуть конкурувати з вже існуючими. Або хоча б розмиватимуть негатив стосовно дій влади. Головне, щоб це була чесна конкуренція, а не заборона і блокування чужих задля розвитку своїх. У нас сміються з російських каналів, бо який не включи, всюди Путін - молодець. Одного дня й українці можуть опинитися в прекрасному новому світі, ЗМІ якого будуть копіями російських.