Дебандеризація Польщі: Що означає для України рішення польських популістів

Сейм Польщі підтримав закон про кримінальну відповідальність за "бандерівську ідеологію". Закон вводить штраф або тюремне ув'язнення терміном до 3 років за "заперечення злочинів українських націоналістів. Втім, нам потрібно дещо зрозуміти перед тим, як реагувати на це рішення.

Перше – ініціатором закону стала націоналістична партія Kukiz'15, лідером якої є панк-музикант Павел Кукіз. Антибандерівський законопроект вона представила більше року тому і вперше до порядку денного депутатського корпусу він потрапив у листопаді, проте, як зазначали джерела, документ відтермінували, щоб не вносити додаткову напруженість у відносини Києва та Варшави напередодні візиту президента Польщі Анджея Дуди до України. Сьогоднішню ж підтримку неоднозначного закону депутати PiS, швидше за все, приурочили до форуму в Давосі, де беруть участь Дуда і Порошенко. Можливо, заборона бандерівської ідеології мала стати якимось вагомим аргументом при спілкуванні польського президента з нашим, невідомо. Але нічого, окрім неприємного осаду, це відверто антиукраїнське рішення не залишило.

Друге – антибандерівська норма розрахована на внутрішньо польську аудиторію. Це так само, якби у нас заборонили навіть згадувати про Пілсудського. Але український парламент, попри заклики гарячих голів, не робитиме помилкових кроків у відповідь. Що ж до гучних заяв окремих наших політиків й експертів, то це нормальна реакція. Хай краще пара випускається в телеефірах, аніж полякам, через печерне неуцтво їхніх політиків, битимуть пики на вулицях наших міст.

Третє – правляча партія PiS надихається своїм високим рейтингом, який утримується, у тому числі, й завдяки антиукраїнській риториці. Проте Польща стає все дальшою від тих цінностей, дотримуватися яких обіцяла при інтеграції до економічних і безпекових структур Заходу. Поки що за праве ухильництво її жорстко не карають, залишаючи Качинському і компанії можливість лавірувати між партійною ідеологією і здоровим глуздом. Сьогодні у Сеймі перемогла ідеологія, але Варшава ні на крок не відступила від підтримки України як у війні з Росією, так і в наших намірах глибше інтегруватися до ЄС. Попри певні рішення, спричинені наслідками історичного потстравматизму, ми залишаємося союзниками.

Четверте – польська влада отримувала й продовжує отримувати досить потужні сигнали з Вашингтону і Брюсселя, що весь цей антиукраїнський цирк треба згортати, бо він занадто далеко зайшов і шкодить іміджу нової урядової команди. Якщо до Кукіза та його партії питань не виникає – це вони ініціювали спорудження стіни на кордоні з Україною для боротьби з українськими мігрантами – то новий польський прем'єр Матеуш Моравецький поки що має серед партнерів Польщі імідж адекватного політика. Хоча сьогодні під час економічного форуму в Давосі він вже встиг нагадати про те, що в Україні війна через яку до Польщі прибуває велика кількість людей з Донбасу. І вони, мовляв, переважно "безпритульні люди".

Після зміни ключових позицій в уряді, зокрема, відставки українофоба з МЗС Вітольда Ващиковського, здавалося, Качинський правильно розшифрував сигнали від сильних світу цього. Ігрища навколо українських "біженців", якими Польща прикриває своє небажання пускати мігрантів з Африки й Азії, тривають, проте відвертих випадів у наш бік від урядників поки немає. Що ж до закону про дебандеризацію, то, не виключено, що це такий собі варіант гучно "закрити" українську тему з вигодою для партійного рейтингу.

І, останнє – ще раз наголосимо: рішення Сейму розраховане на польську аудиторію, а те, що його відразу ж підхопила російська пропаганда та феесбешна агентура в наших медіа, так це очікувано. Що воно означає для українців? По-перше, не потрібно збуджуватися написаним на паркані. Прийняли то й прийняли, буде що відміняти наступникам Дуди й Качинського. По-друге, темпи колонізації українцями Польщі дуже високі, то ж нашим необхідно створювати там громадські організації і не боятися входити в польську політику. Іншими народами вироблено багато методів боротьби з шовіністичним аборигенами, треба брати й переймати. Зрештою, індіанцям також не надто подобалася колонізація, та кому з європейців це було цікаво. По-третє, нехай собі дебандеризують Польщу, коли вважають, що там багато бандерівщини. Мабуть не помилимося, коли скажемо: дякуючи націоналістам із Сейму серед українців бандерівців точно стало більше.