Чому Януковичу муляє Льовочкін

Віктор Янукович розвинув грандіозну медіа-активність. Минулого тижня він написав листи низці західних політиків, в яких пообіцяв "посильну допомогу" в розслідуванні подій на Майдані. "У мене є додаткові відомості та докази, що дозволяють встановити реальних організаторів масових вбивств на Майдані… Я готовий надати цю інформацію незалежній спеціальній комісії Ради Європи", - повідомив втікач. А вихідними в німецькому Der Spiegel вийшло інтерв'ю Януковича, в якому він повторив, з певними нюансами, вже відому версію про причетність до розгону студентів у ніч з 29 на 30 листопада Сергія Льовочкіна. Згідно з цією версією, за протестами стояли тодішній голова його адміністрації та бізнесмен Дмитро Фірташ. А про розгін студентів він дізнався лише наступного дня за грою в теніс. До того часу його начебто обмежили у доступі до інформації.

Для українців в цій версії нічого нового немає, адже Янукович і раніше звинувачував Льовочкіна в кулуарній грі проти себе. Але цього разу заяви особи, яка отримала притулок під крилом у Путіна, розрахована на західного читача, і є продовженням епістолярної технології, запущеної минулого тижня. Вона досить проста і складається з трьох смислів: перший – трагедії, які сталися на Майдані, це результат змови "газовиків" і ще кількох олігархів; другий – рядові учасники революції, як і сам Янукович, стали жертвами спланованих дій змовників; третій – цих осіб підтримали певні політичні кола на Заході, які пішли (або можуть піти) у минуле. У першу чергу йдеться про колишню адміністрацію США на чолі з Бараком Обамою та європейських політиків – Меркель й Олланда – відходу яких від влади дуже очікують в Кремлі. Власне, Янукович (точніше ті, хто вклали в його вуста названі смисли) пропонує західним політикам повірити в конспірологічну версію, згідно з якою українська влада покриває змовників, що були режисерами революційних подій 2013-14 років в Україні.

Тож, вочевидь, інтерв'ю Der Spiegel, де хід історії викладатиметься саме в такому ключі, не останнє. З огляду на майбутнє судове засідання по справі Януковича, анонсоване Генпрокурором Луценком на початок березня. Захисники екс-президента розуміють, що заочне засудження їхнього клієнта відбудеться, тому й намагаються ще до винесення вироку поставити його під сумнів. І державному обвинуваченню потрібно добре готуватися до маневрів адвокатів Януковича, які, судячи із сказаного їхнім підшефним, вимагатимуть викликати в якості свідків і Льовочкіна, і Фірташа, і ще півсвіту. Це робитиметься не лише задля затягування розгляду справи. Такий суд обов'язково викличе значний інтерес у ЗМІ, і чим активніше адвокати висуватимуть різні версії і вимагатимуть взяти їх до уваги, тим більше розганятиметься "зрада". Захисникам Януковича, насправді, перемога в суді непотрібна, адже їх клієнта Росія все одно не видасть, їм необхідне інше – в медіа суд над Януковичем має перетворитися на кампанію з дискредитації Майдану.

Що ж до конкретних звинувачень екс-президента на адресу Льовочкіна і Фірташа, який останнім часом у Відні живе в режимі нон-стоп-арешту, то витягування їх на поверхню Януковичем варто було прогнозувати. По-перше, Льовочкін чудово почувається в Україні після революції, і це не може не пригнічувати його колишнього патрона. Хоча вже давно й громадські активісти, й політики закликали слідчі органи з'ясувати, якою була роль екс-глави АП у подіях 2013-14 років, зокрема, під час так званого "майдану без політиків". Тобто, початкової стадії Євромайдану. Тоді можна було б зрозуміти, чому події розвивалися саме так, а не інакше. Але Льовочкін чомусь виявився не надто цікавий слідству. Тепер доведеться пожинати плоди.

По-друге, фігура Фірташа в заявах Януковича також забовваніла не просто так. Одіозний олігарх, якого американське правосуддя намагається таки перевезти з Відня до себе, цікавий для Штатів у багатьох відношеннях. У тому числі і як можливий свідок по оборудках, в яких фігурує Путін. Тепер головний "газовик" постає ще й в іпостасі "режисера Майдану". Схоже, з Кремля йому кидають рятівне коло, даючи зрозуміти, що він має дотримуватися саме такої легенди, і тоді на Заході виникне глибокий когнітивний дисонанс щодо подій в Україні – і під час Майдану, і після. Інакше кажучи, особа, підозрювана Штатами в корупції, постає таким собі авантюристом, який "замутив" революцію. Все витримано в дусі кремлівської гібридної міфотворчості.