Чому Тимошенко мовчить про Велике Туалетне Стояння

Пам'ятаєте, як Юлія Тимошенко летіла із Качанівської в'язниці на сцену Євромайдана? У візочку, із змученим виглядом – не про відпочинок після буцегарні думала, не про відновлення підірваного януковичською катівнею сил, а про власний піар, можливість засвітитися на головному майданчику країни.

І нічого дивного у цьому немає. У цьому – вся Тимошенко. Використати будь-яку нагоду, будь-який привід нагадати про себе. Ви пам'ятаєте її слова там, на сцені? Як вона збиралася бути гарантом змін в країні. Змін, які відбулися без її участі (і ще невідомо, чи відбулися б за її участю). Якою була реакція частини присутніх там, на Майдані. Але все це неважливо. Головне – доступ до ефіру.

Можете пригадати зовсім свіжі приклади – як Юлія Володимирівна "підмазувалася" до урядових рішень, зокрема, до підвищення мінімальної зарплати. (Причому спочатку заявила, що це мало не її заслуга – а через кілька днів уже виступала проти цього рішення.) Знов-таки – нічого дивного, нового, несподіваного. Будь-яка нагода попіаритися має бути використана на всі 100%.

Зауважте – я жодним словом не назвав цю тактику поганою. Можна дискутувати щодо конкретної Тимошенко – але в цілому нашому залиплому в телевізор (та вже і в фейсбук) суспільству треба постійно нагадувати навіть про якісь базові речі. Між іншим, тому ж Порошенку чи іншим представникам діючої влади не завадило б частіше нагадувати про себе, про свої здобутки і досягнення (а вони все-таки є, що б там не кричали зрадофіли). Можливо, тоді і не було б таких кошмарно-популістичних рейтингів – реальних чи намальованих, неважливо. (Намальоване ж теж працює до певного моменту. Згадайте чим закінчилися вибори-2004 для тих, хто намагався втілити намальовані рейтинги в життя.)

І от – Тимошенко летить до Вашингтону. Офіційний сайт її політсили, як годиться, повідомляє про цю подію ("робочий візит"). А далі починається незрозуміле. Юлія Володимирівна, за інформацією світових ЗМІ, зустрічається не просто з якимись конгресменами, а із самим президентом Трампом. Здавалося б – більшого приводу показати себе у всій красі просто не існує. Але на сайті "Батьківщини" про цю подію говорять лише: цитатами із двох ЗМІ, Politico та Washington Post, та коментарем нардепа Крулька.

От це незрозуміло. Навіщо цитувати якісь видання, якщо в зоні телефонного дзвінка є безпосередній учасник зустрічі. Кому цікаво, що думає про подію якийсь Іван Крулько (вибачте за невинну зверхність, але значення цього персонажа для українського суспільства на кілька порядків менша від значимості ЮВТ) – якщо Юлія Володимирівна сама могла про це розказати. Точніше, не могла, а мала. Власне кажучи, для того і їхала. Навряд чи хтось всерйоз сприймає версію про те, що вона в Штатах вирішувала якісь серйозні питання. Тимошенко – всього-на-всього голова найменшої парламентської фракції.

А де ж цей піар із перших вуст? Це розлогі коментарі своєї епохальної зустрічі (першою ж із усіх українських політиків, Порошенко тільки по телефону, а вона вже наживо)? Не-ма-є. І виникає питання – чому? Чому Юлія Володимирівна мовчить про свою зустріч з Трампом?

Може, тому, що немає про що сказати? Закриваємо сайт "Батьківщини" і відкриваємо інтернет-сторінку BBC. Як не крути, ресурсу значно об'єктивнішого в цій ситуації. І читаємо:

Джерела ВВС Україна серед американських радників Тимошенко повідомили про те, що зустріч була короткою, під час неї Трамп сказав, що "не залишить Україну".

"Вона чекала на нього під час молитовного сніданку, біля туалету, потім їх провели у невеликий офіс", - повідомили джерела.

І тут ми починаємо здогадуватися. Дійсно, чим козиряти – чатуванням біля дверей вбиральні…

А Politico, яке акуратно-вибірково процитував сайт "Батьківщини", повідомило ще й таке (із посиланням на одного з присутніх на молитовному сніданку):

No real meeting took place. The President shook hands with many people and apparently one of them was Ms. Tymoshenko

Ніяких, мовляв, реальних зустрічей. Трамп просто потис руку великій кількості людей, ну, і Тимошенко теж, оскільки вона була серед них.

Звісно, все це – неофіційна інформація, "від джерел". Але в тім-то й річ, що офіційної немає. Мовчить сайт "Батьківщини", як риба об лід. Звісно, після повернення Юлія Володимирівна щось та й розкаже (політтехнологи до того часу придумають, як викрутитися із ситуації). Але це буде уже в свинячий голос. Про перемоги треба повідомляти тут і зараз. І не через Крулька. Бо складеться враження, що перемога ця – піррова. І 200 тис. за ніч в готелі теж викинуті на холодний вашингтонський вітер.