Мінус Зеленському: Чому Європі не сподобалася судова реформа "від Богдана"

В опублікованому висновку Венеціанської комісії щодо судової реформи, запровадженої нещодавно українською владою, містяться важливі і принципові зауваження. Чого вони стосуються і яких потребують змін - розбирається Depo.ua.

Закон, про який йдеться, був в цілому ухвалений Верховною Радою 16 жовтня 2019 року. Ним вносилися зміни до деяких законів України що діяльності органів суддівського управління 29 серпня.

Реформа, натхненником якої називають голову президентського Офісу Андрія Богдана, скорочує склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики. 

Законом також зменшується оклад членів Верховного суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (до 105,7 тис. грн). Склад ВККС також скорочується з 16 до 12 членів. При цьому до ВККС заборонили обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. Кандидати до ВККС мають подавати "заяву про проведення перевірки, визначеної законом "Про очищення влади".

Членів ВККС обиратимуть за результатами конкурсу. Сама ж конкурсна комісія складатиметься з 3 представників Ради суддів та 3 міжнародних експертів. Вища рада правосуддя має за 90 днів сформувати новий склад ВККС за результатами конкурсу, а також затвердити склад комісії з питань доброчесності та етики.

Комісія доброчесності та етики має складатися з 3 представників ВРП і 3 міжнародних експертів. Комісія має за 30 днів перевірити членів ВРП.

Що не сподобалось європейцям

Тепер, коли минуло майже два місяці з дня ухвалення реформи, орган Ради Європи, який визначає відповідність законопроектів європейським стандартам та цінностям - Венеціанська комісія, надала свої висновки щодо суддівських змін. Європейські конституціоналісти вважають, що деякі параменти ухваленого закону заслуговують на критику. 

В першу чергу скепсис європейців спрямований на скорочення кількості суддів Верховного суду зі 192 до 100. Такі зміни, вважають у комісії, призведуть "до ще більшої затримки розгляду справ і поставлять під загрозу функціонування Верховного суду. Зважаючи на велике навантаження (близько 70 000 справ), Верховний суд не зможе ухвалювати належним чином обґрунтовані судові рішення протягом розумного строку, що суперечить статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Окрім, власне, кількості суддів ВСУ, європейські юристи також висловлюють застереження, що повторне реформування після виборів є сигналом, що "перебування суддів Суду на посадах залежить від волі більшості в парламенті". "Це створює очевидну загрозу незалежності суддів та ролі судової влади у світлі статті 6 Конвенції", - переконані експерти комісії.

Вони наголошують, що реформа не передбачила чіткої процедури того, як проціжуватимуть нинішній склад суддів Верховного суду зі 192 до 100. Експертам не сподобалося те, що український законодавець залишив цей "тягар" Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Вищій раді правосуддя, коли останні будуть самостійно визначати процедуру і потім її застосовувати.

В комісії вважають, що такий підхід містить ризик свавілля та зловживання з боку тих, хто здійснюватиме відбір, оскільки цілком ймовірно, що не всі судді будуть в рівних умовах. Тобто для когось створять поблажливі умови проходження через сито відбору, а до когось застосують всю суворість процедури.

Занепокоєні експерти і долею тих, кого буде відсіяно в ході відбору, оскільки реформований закон передбачає, що ВРП отримує право самостійно вирішувати долю суддів, які не потраплять до скороченого Верховного суду - переводити цих суддів у суди нижчого рівня чи звільняти їх з посад.

Що пропонують Україні

У Раді Європи вважають, що ситуацію з Верховним Судом треба відкотити назад. І перед тим, як його скорочувати, треба запровадити фільтри, аби якомога менше справ потрапляли у ВСУ з апеляційних судів. Українському парламенту пропонується завершити розгляд законопроєкту, який повинен зменшити кількість справ, що потрапляють до Верховного суду. А також дочекатись, коли Верховний Суд вирішить всі накопичені справи. Також наші куратори в Європі наполягають, що скорочення має відбуватись природним шляхом - через добровільні відставки чи переведення до інших судів, а не одномоментно хірургічним способом.

Україні рекомендується також, перш ніж братись за реформування ВСУ, спершу завершити реформу судів першої та апеляційної інстанції, де зараз є багато незаповнених вакансій.

В той же час дуже схоже, що Україна не надто схильна дослухатись до рекомендацій "венеціанців", оскільки вже лунають заклики до парламенту не змінювати ухвалений Закон. Тим більше що Венеціанська комісія не завжди може розуміти усі особливості певної країни. І у випадку з Україною пропонує м'які заходи, тоді як "деякі демократії потребують більш радикальних засобів очищення судової влади".