Чи потрібен українцям власний "Безсмертний полк"

Вже традиційно для нас 9 травня буде наповнене не тільки вшануванням пам'яті загиблих переможців нацизму, але і своєрідним мракобіссям на вулицях міст. Акція "Безсмертний полк", яка призводила до сутичок і конфліктів "дідів" з "націоналістами" в останні роки - більш-менш спокійно вона пройшла лише минулого року, знову відбудеться. Лозунг в неї радянський: "Ніхто не забутий - ніщо не забуте"... Тисячі людей ідуть з портретами загиблих під час Другої світової...

Ця акція є повним аналогом російського "Безсмертного полку" - ініціативи, яка народилася в головах томських журналістів, вперше пройшла в 2012-му, а потім була "приватизована" путінським режимом і переросла у світову пропагандистську ходу. Сам Путін регулярно бере в ній участь. В Україні її проводить "Союз ветеранів", а головним інформаційним партнером традиційно виступає телеканал "Інтер", який так само покаже святковий концерт. 

Безперечно, чимало українців у соцмережах обурювалися, що на вулицях українських міст буде "побєдобєсіє" і ми ніяк не можемо впоратися з російським інструментом пропаганди. Письменник Андрій Курков навіть запропонував првести альтернативну ходу з портретами загиблих на Донбасі українських воїнів, а також зниклих у Криму і тих, які сидять в російських тюрмах. Навіть голова МЗС Павло Клімкін підтримав ідею і додав, що необхідні портрети замордованих українців у часи сталінських репресій. Остання навіть втілилася в життя у Лісабоні, де під час "Безсмертного полку" сталася бійка між росіянами та українцями якраз через те, що "побєдобєсіє" доповнилося портретами, котрі нагадували про гріхи Сталіна. 

Так, "Безсмертний полк" допомагає російському режиму перетворювати історію Другої світової з трагедії на перемогу. І є своєрідним доказом того, що населення підтримує саме таку ідеологічну версію історії країни. Завдяки цій акції російський режим виділив прошарок "обраних", які є справжніми переможцями. Нащадки ж тих, хто в Другу св ітову воював за незалежність своїх держав на боці Гітлера та проти Червоної армії не згадуються, їх портрети не проносять вулицями міст Росії та світу. І врешті немає там портретів репресованих Сталіним людей. 

Але чи потрібно нам насправді так переживати через масовку, яка несе портрети загиблих воїнів, а потім часто викидає їх у смітник? 

По-перше, українські націоналісти зазвичай самі створюють шоу навколо цієї акції, розпалюють ненависть і допомагають ворогу використовувати її саме для того, щоб продемонструвати нашу недемократичність. Так було в 2017-му, коли під час проходження "полку" повз офіс Організації українських націоналістів у центрі Києва у вікні з'явилася людина з тубусом від гранатомета, а саму акцію супроводжували сутички. Їх поменшало лише в 2018-му завдяки тому, що СБУ потрусило за день до неї офіс комуністів, вилучивши заборонену символіку, а також поліція організувала заходи безпеки. Та насправді всі ці пляски навколо "дідів" нікому не треба. Бо вже створений інструментарій, щоб акції-аналоги російського "Безсмертного полку" не мали жодного ефекту в Україні. Це Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Рік тому "Безсмертний полк" був в українських прапорах. А тих, хто намагався начепити георгіївську стрічку, як мати загиблої депутатки Бережної, затримували правоохоронці.

По-друге, можна говорити про необхідність заборони акції або ж створення альтернативної. Наприклад, так зробили у білоруському Вітебську, аргументувавши її просто: "не представляється можливою". І запропонували приєднатися до акції "Білорусь пам'ятає". Проти "Безсмертного полку" виступав і Лукашенко, який називав її інструментом російської пропаганди. Як і Петро Порошенко, до речі. За схожим сценарієм заборонили її і в казахстанському Актобе, бо на неї скаржилися місцеві жителі, а також створювалися перешкоди у роботі транспорту. Портрети ж "дідів" потім лежали в смітниках.

В Україні ж альтернативні заходи відбудуться і відбувалися раніше, навіть з тролінгом - "Безсмертний грут", де українці ходять з портретами героїв Marvel. Це цілком можливо, оскільки ми - демократія. А заборона проблему не вирішить, швидше допоможе проросійським силам всередині розколювати країну. Як не вирішують її бійки на вулицях, бо учасники акції потім йдуть на вибори і голосують за тих, хто грає на "сортах українців" та легендах про "фашистів-західняків", які хочуть переписати історію, вкравши пам'ять про героїв. 

Єдине, що насправді мають робити українці - слідкувати за дотриманням законодавства. Щоб під час "Безсмертного полку" не було радянської чи нацистської символіки, георгіївських стрічок та футболок СРСР. А якщо будуть - втручатися повинна поліція, вилучаючи символіку і складаючи адмінпротоколи. Щоб на них не лунало прославляння режимів. І тоді акція буде наповнена українськими прапорами та й уваги до неї практично не буде, хіба завдяки політсилам, які грають на відповідному електоральному полі.

Альтернативні акції нам теж не потрібно влаштовувати. Бо ми не росіяни і не маємо мімікрувати. Російський "Безсмертний полк" - це не пам'ять, а біснування та "мракобєсіє". Наші герої заслуговують саме пам'яті. А це національне примирення і доглянуті могили. Достойне життя і чесна історична розмова з оцінкою подій. Пам'ять - це доступна медична та соціальна допомога ветеранам та їх дітям. Пам'ять - це пам'ятники, таблички на будинках, назви вулиць, книжки про жертв репресій, борців за незалежність, героїв війни на Донбасі, а також полонених, які сидять в російських тюрмах. Нам не потрібні портрети на вулицях, які так само підуть у смітник. Нам потрібна пам'ять. А ті, хто хоче, нехай носить портрети...