Чергова недореформа: Чому запровадження електронних трудових книжок може стати великою проблемою

Сьогодні Україна може позбутись такого рудимента "нецифрової" ери як паперові трудові книжки - Верховна Рада планує перевести облік трудової діяльності українців у електронну форму. Як працюватиме нова система і з якими нюансами стикнуться працівники та пенсіонери - розбирається Depo.ua.

З історії питання

Трудові книжки виникли ще у XVIII століття у Франції: тоді подібними документами намагалися боротися з жебракуванням. Спершу від працівника вимагали записку лише від попереднього роботодавця, згодом – увесь список місць роботи, оформлений у спеціальний документ. 

У Російській імперії, в яку входила частина України, діяв Формулярний список про службу. Радянський Союз наприкінці 30-х років також ввів практику фіксації трудового шляху своїх громадян у книжках єдиного зразку. Це дозволяло закріпити кожного громадянина за конкретним підприємством, установою чи органом і таким чином контролювати трудові переміщення громадян.

Сьогодні трудові книжки як спосіб закріплення громадянина за підприємством перестали бути практикою у більшості країн колишнього СРСР. А в інших країнах цьому нюансу взагалі дивуються. Адже в більшості держав існують різні форми пенсійного страхування і потреби вести досьє трудового шляху просто немає потреби. Бо кінцевою метою і сьогоднішнього існування трудових книжок є нарахування пенсії для громадянина, що досяг відповідного віку.

Перейти на електронну форму обліку трудового стажу українців влада намагається ще з 2015 року. Проте раніше намагання нічим не завершувалися. Втім, 2 вересня минулого року депутати прийняли у першому читанні проект №3623, який дасть старт новому формату обліку трудових звитяг громадян. Сьогодні ж його можуть ухвалити остаточно. 

Нова система обліку несе певні ризики

Прописані у законі зміни не видаються революційними – фактично документ передбачає перенесення паперового наповнення у електронну форму відповідного реєстру. Тоді як суть обліку трудового стажу залишиться тією самою: на підставі данних трудового реєстру буде визначатись дата виходу на пенсію на розмір виплати. Слід зазначити, що за задумом розробників проекту, цей процес відбуватиметься автоматично. Тобто з настанням дня здобуття права на пенсійне забезпечення, Пенсійний фонд самостйно розрахує суму виплати і почне її нарахування. Новоявленому пенсіонеру не доведеться самостійно збирати документи і подавати їх у ПФУ. А достатньо буде лише надати реквізити свого карткового рахунку для зарахування виплат.

Але вище описаний ідеальний випадок. І аби відчути ці зиски на практиці доведеться пройти довгий шлях оцифровування всіх наявних в Україні трудових книжок.

Передбачається, що в Пенсійному фонді функціонуватиме спеціальний Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. В нього буде занесено дані з усіх трудових книжок, які є на сьогодні. А також формуватимуться і вноситимуться відомості про нових працівників, які лише розпочинають трудову діяльність. 

По суті це буде наймасштабніша база даних про громадян України та працівниців з інших країн, де міститимуться основні дані про особу: дату та місце народження, освіту, місця роботи, здійснені соціальні виплати та багато чого іншого.

Проте реальних обрисів цього реєстру ще немає. Тож невідомо, як він функціонуватиме на практиці. Законопроект відводить 5 років на те, аби робітники та роботодавці, що ведуть трудові книжки, перенесли дані з паперу у електронну базу. Лише після того працівникам видадуть на руки їхні паперові книжки для особистого зберігання, а всі дані про стаж чиновники будуть видобувати саме з реєстру.

Вже зараз експертами висловлюються побоювання щодо майбутнього функціонування такої громіздкої інформаційної системи. Адже запровадження електронного обліку передбачає концентрацію величезного масиву даних про переважну більшість населення країни. І чи буде забезпечено збереження, належне використання та конфіденційність відомостей, що мають надзвичайно важливе значення для десятків мільйонів людей, залишається під питанням.

Більше того, створення надійного захисту від несанкціонованого втручання в діяльність системи є питанням національної безпеки, адже вразливість такої бази даних може бути загрозою і для держави вцілому. І чи є Пенсійний фонд України тією структурою, що зможе належним чином, з урахуванням всіх безпекових вимог, вести та обслуговувати подібний Реєстр? Але відповідей на ці питання підготовлений до сьогоднішнього ухвалення законопроект, на жаль, не містить.