ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Буря у склянці води: Як "нафтогазоботи" премію Коболєва захищали

Вчорашня заява Гройсмана про те, що непристойно високі премії чиновникам треба "прикрутити", "спалила" мережу ботів, які працюють на відбілювання репутації Коболева

Depo.Влада
19 липня 2018 14:37
ФОТО: depo.ua

Історія з преміями керівникам "Нафтогаза" в чомусь навіть анекдотична: менеджмент державної кампанії за свою роботу отримує заробітні плати, які перевищують 2 мільйони гривень в місяць, але при цьому виписує собі багатомільйонні премії. Найбільший резонанс викликало нарахування керівниками НАК собі премій у зв'язку з перемогою в арбітражі в суперечці з ПАТ "Газпром" по транзитному контракту. Точна сума премій конкретним чиновникам "Нафтогазом" приховувалась, але ЗМІ стверджували , що глава правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв мав отримати $7,9 млн, а комерційний директор Юрій Вітренко - $6 млн премії.

Окрім відверто шокуючих розмірів премій як для чиновників державного підприємства не найбагатшої країни світу дивним виглядала і база нарахування. Так за рішення суду "Газпром" за невиконання умов транзитного контракту у винен Україні $4,56 млрд, але після рішення арбітражу сума боргу росіян зменшилася майже вдвічі. Проте бонус керівництво "Нафтогазу" нарахувало собі у розмірі 1% від повної номінальної суми виграшу, що склало 45,6 мільйонів доларів. Як повідомляє прес-служба НАК "Нафтогаз", менеджмент НАК отримав премії лише за вже стягнену за результатами рішення Стокгольмського арбітражу частину коштів. Сума традиційно не оголошується, але за повідомленнями ЗМІ чиновники отримали $20,7 млн (з податками). При цьому жодної "живої копійки" від "Газпрому" "Нафтогаз" фактично не отримував. Голова правління компанії Андрій Коболєв вже отримав 207 млн грн ($7,9 млн), а комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко - 158 млн грн.

Зрозуміло, що ніщо не викликає більшого роздратування пересічного українця, ніж чиновник-міліонер на броньованому представницькому авто з охороною, за яку щомісяця оплачується 200 тис грн. з рахунків державного підприємства.

Роздратування виникло і у акціонерів "Нафтогазу" - Кабміну. А Генеральна прокуратура 4 липня відкрила кримінальну справу за фактом виплати премії. Перспективи цієї справи сумнівні – менеджмент "Нафтогазу" підстрахувався грамотно виписаним юристами контрактом. І ось 18 липня на засіданні Кабміну оголошується рішення - прем'єр-міністр Гройсман заявив, що "жадібність і фантастичні цифри бонусів" сприймати і підтримувати не можна, і уряд вніс зміни в постанову від 19 травня 1999 р. № 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств" пунктом такого змісту: "Забороняється у разі незатвердження (непогодження) в установленому законодавством порядку річного фінансового плану виплата винагороди (премії) керівникам, заступникам керівників підприємств". Це означає, що про премії в десятки мільйонів чиновники держпідприємств можуть забути.

Та залишимо за дужками питання моральності чи доречності нарахування премій. Цікавою стала реакція керівництва "Нафтогазу" на це рішення. Вирішивши, що Гройсман оголосив їм "преміальну" війну, Коболев з соратниками дали відмашку команді "нафтогазоботів" "мочити" Гройсмана. Виглядало це хаотично і погано організовано, результат – сумнівний (бабусі під під'їздом ЛОМів не читають), але найцікавішим стало те, що за відсутністю часу "блогери на контракті" працювали топорно, одночасно вивалювали нашвидкоруч виписані посили і цим "спалили" мережу, найняту для захисту майбутніх нафтогазівських премій.

Першим став поширюватись меседж про "совкове рішення", популізм і "вінницьку школу економіки". Деякі з пересердя його повторили по кілька разів у різних формах:

Ця хвиля була відпрацьована доволі грамотно, але далі пішов хаос з темниками, і пости стали менш зв'язними. Так, меседж про те, що "замість мотивування держчиновників уряд займається популізмом" був відпрацьований значно слабше:

Жарт непоганий, але лайків набрав менше. В очікуванні нових тем "нафтогазоботи" писали твори на тему. Деякі знову почали набирати сотні лайків.

Або просто поширювали пости один одного:

В якийсь момент цій групі ЛОМів "поперло" - з'ясувалося, що пост прем'єра на Фейсбук був відредагований. Шок, скандал, інтриги, розслідування, які, щоправда, вже не викликали суттєвої реакції у їх підписників:

Ввечері нових меседжів так і не підвезли, і хвиля постів спала. В цей час Коболев тримається відносно нейтрально в публічному просторі, а Вітренко пише пости про те, що якби не виграш юристів, найнятих за кошти державної компанії "Нафтогаз", то в Україні була б "влада генерал-губернатора" (дивне твердження, бо ніяких грошей від "Газпрому" Україна так і не отримала, а "генерал-губернатора" в Україні тим не менш так і не з'явилося) і публікує стару інфографіку. На ранок тема взагалі "здохла", так і не викликавши резонансу в суспільстві, яке переважно орієнтується на телебачення.

Оскільки можна чітко прослідкувати синхронність постів на певну тематику з певними однаковими посилами, вочевидь ці блогери діють як організована група по відпрацюванню певних тем. Що об'єднує більшість цих людей, окрім рамок "ДемОрди" на фото в профілях?

Олександр Нойнец, популярний блогер, екс-піарник екс-регіонала Юрія Іванющенка, один з творців сайту "Петр и Мазепа", друг радника президента Юрія Бірюкова, з яким разом перейшов працювати з миколаївської осередку БПП в центральний офіс партії Порошенка. Олександр Швець, блогер, також творець сайту "Петр и Мазепа". Юрій Гудименко, блогер. Віктор Трегубов, "Петр и Мазепа". Дана Яровая, волонтер, блогер, хороша знайома Юрія Бірюкова. І так далі. Перший висновок, який можна було б зробити з переліку блогерів, які синхронно відпрацьовують одні теми – більшість з них зараховували до пулу так званих "порохоботів", більшість з них активно позиціонують себе як представники партії "Демократична орда". Дійсно, вони часто разом "світились" на камерних зустрічах "порохоботів" з президентом. Але пул інших відомих "порохоботів" чомусь розгін теми по соцмережах не підтримав.

На думку деяких експертів, координатором групи є радник президента Юрій Бірюков, з яким члени групи щонайменше знайомі або перебувають у дружніх стосунках. Група в пулі "порохоботів" є автономною і має можливість грати на інших полях, якщо це напряму не шкодить комунікативним справам адміністрації президента. В цій ситуації група діє дійсно автономно від інших "порохоботів". "Нафтогазоботи на контракті" почали відпрацьовувати тему професійно, але "здулись" під вечір, вочевидь, через відсутність притомних посилів від замовника під кінець дня.

Особливого резонансу тема не викликала з кількох причин – занадто токсичною є історія з багатомільйонними преміями за рахунок платників за послуги державного монополіста, яку важко "відіграти" комунікаційно, відсутність масової аудиторії серед підписників "ЛОМів на контракті". А телебачення, яке і є основним джерелом інформації для масової аудиторії, висвітлювало тему з обмеженням премій чиновникам переважно нейтрально або позитивно. Тож бюджет на комунікацію теми "у чиновників відбирають останні багатомільйонні премії" явно був невеликий і по факту був витрачений вхолосту. Хоча "група Бірюкова" працювала достатньо професійно, токсичність теми не є співвідносною з витраченими ресурсами і з комунікативними можливостями "нафтогазоботів на контракті".

Більше новин політики читайте на Depo.Влада