Бліц-криг не вдався. Нас чекає затяжна війна Зеленського та Ахметова

По суті, на сьогодні рейтинг Зеленського майже повернувся до свого найгіршого результату за всю каденцію – 23% в лютому.

Власне, ці 23% складають, де-факто, ядерний електорат Зеленського. І цей електорат поки що не посипався і не почав розбігатися, попри доволі серйозну інформаційну атаку жовтня-грудня. І це не зважаючи на те, що, здавалося б, доволі пасивна позиція Володимира Зеленського в питаннях можливої російської агресії, святкування в Гуті, "вагнергейту" мала б збільшити тенденцію до прискорення падіння.

Але цього не відбулося, вочевидь, через низку факторів, які противники Зеленського не хотіли чи не могли враховувати.

Які це фактори?

1. Нерозуміння природи виборця Зеленського. Я про це неодноразово писав, але повторюся – це соціально неактивний українець, який завжди був на других ролях і завдяки Зеленському він не просто зміг показати середній палець всім тим, хто ще вчора з погордою на нього дивився. Він багато в чому знайшов об’єкт для соціальної любові. І не враховувати ці фактори щонайменше нерозумно.

2. Серед проблем, які найбільше турбують суспільство, на 1-2 місце вийшло питання війни (38%) і домінуючим почуттям стає страх війни. Виборець Зеленського в цей момент, перш за все, хоче почути щось заспокійливе. Так, з однієї сторони, він не чує взагалі чи майже взагалі нічого такого від президента, але паралельно його лякають переворотом і, головне, не показують альтернативи (Разумков такої альтернативи поки не пропонує). Тому, природня реакція цього виборця – почекати зі зміною політичних поглядів. Тим більше що він любить головнокомандувача і поки той його (саме його – виборця Зе) не підводив.

3. Важливо окремо зазначити, що поки Разумков не став альтернативою Зеленському. За нього готові голосувати 8% проти 6% у грудні, але стратегія "в другому турі Разумков перемагає у всіх" поки є лише інформаційним шумом. Про виборця Разумкова я на днях напишу окремий текст, але поки лише зупинимося на тому, що він не став альтер-его Зеленського для більшої частини території України.

4. Без зміни позицій каналів групи "1+1" буде дуже складно робити різкі "обвали" рейтингів Зеленського.

В цілому, ми можемо вже говорити про те, що бліц-криг по різкому обвалу рейтингу Зеленського не вдався і його рівень довіри-недовіри (відсоток тих, хто за нього ніколи не проголосує) застабілізувався навколо позначки 65%. Ніяких кардинальних змін в Раді не відбулося, а майбутній, теоретично можливий референдум про Донбас, вибиває багато можливих козирів у його головного опонента Ахметова.

Тому поки з великою долею імовірності ми можемо говорити про те, що війна Ахметов-Зеленський переходить у затяжну фазу (хоча, звісно, чорних лебедів ніхто не скасовував, і фактор переговорів/загострень ситуаціі з РФ та можливих відключень від електроенергії ніхто не скасовував). І, що найцікавіше, жодна зі сторін не готова до затяжної війни.

Ну і, підсумовуючи, можна чітко говорити, що у виграші будуть силовики (230 кримінальних проваджень – велике поле для заробітку), адвокати і сценаристи.

Нічого спільного з антиолігархічними речами тут немає. Як і немає ніякої боротьби за свободу слова. Це – війна за політичні рейтинги, де переможцем буде тільки один.