Без миру і Великодня: Як Росія продемонструвала, що ідея "кластерів" приречена

Про те, що домовленість стосовно узгодження великоднього перемир’я на Донбасі перебуває "на фінальній стадії" переговорів у рамках ТКГ, президент України Володимир Зеленський повідомив іще 26 квітня. Через три дні, 29 квітня, спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович вже менш впевнено повідомляв, що ніхто ні про що не домовився, але "тривають консультації на рівні політичних радників і наше спілкування з ОБСЄ, тому шанси на встановлення "пасхального перемир'я ще не втрачені".

А трохи більше, ніж за 24 години, той самий Арестович вже повідомляв, що шанси на перемир'я практично відсутні, оскільки російська сторона в ТКГ замість того, щоб узгодити режим "тиші", намагається легітимізувати терористів "ЛДНР".

В цьому місці можна сказати чимало неприємних, але заслужених слів стосовно реалістичності обіцянок української влади. І стосовно Донбасу, і загалом. Але цікавіше зосередитись на причині невдачі. Момент стосовно побажань Росії легітимізувати сепаратистів пояснив глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук

"В цілому, сторонами була підтримана пропозиція не тільки про припинення вогню у зв'язку з Великоднем, а й про досягнення режиму повного припинення вогню на всій лінії зіткнення… Але нам не вдалося узгодити єдиний текст заяви, тому що не були точно визначені суб'єкти цього процесу і суб'єкти виконання пропозицій, відображених в тексті", - розповів політик.

Простіше кажучи, Росія відмовилась підписувати документ про перемир'я, вимагаючи, щоби Київ укладав цю угоду з представниками ОРДЛО в якості "рівноправних" партнерів.

Звичайно, нічого унікального в цій історії немає. Росія зривала укладення "великоднього миру" вже неодноразово.

Але на тлі відведення частини російських військ від українського кордону, візиту Блінкена в Україну та підготовки до зустрічі Путіна з Байденом, розповідей Єрмака щодо "кластерних" пропозицій Німеччини та Франції, які були сформульовані минулого року – але озвучені та проговорені українськими посадовцями тільки зараз, певної популярності набула гіпотеза про те, що готується якась масштабна угода стосовно Донбасу.

Та ситуація, за якої навіть узгодження триденного перемир'я з нагоди великого свята перетворюється на спробу Росії примусити Україну до ведення переговорів з "Л-ДНР", демонструє, що навіть виконання першого "кластера", який стосується виключно питань безпеки та припинення вогню, мертво зупиниться на тій самій перешкоді, де зазнала краху ідея про великоднє перемир'я. А сторони, що не змогли домовитись про припинення насильства на три дні, навряд чи зможуть домовитись про постійний мир.

І змінити цю ситуацію, здається, можуть або домовленості Москви з Вашингтоном, або радикальна зміна внутрішньополітичної ситуації в Росії. А переговори в ТКГ, рівно як і нормандський формат, перетворились на фігури складного, але доволі-таки безглуздого дипломатичного танцю.