Банкова грає на підвищення: Чому Єрмак відкинув російські "мирні пропозиції"

Вчорашній лист глави Офісу президента України Андрія Єрмака до "нормандських радників" багатьох міг здивувати рішучістю і жорсткістю. Посадовець, який зазвичай відзначався "конструктивним" ставленням до Росії, раптом заговорив якщо й не ультиматумами – то, як мінімум, різкими заявами.

Причиною обурення Єрмака став інший епістолярний документ, котрий належав перу заступника глави адміністрації російського президента Дмитра Козака. В ньому той запропонував письмово закріпити заборону для обох сторін конфлікту на Донбасі відкривати вогонь у відповідь без дозволу керівництва.

А також проводити переговори "нормандських" політрадників у зміненому форматі. Зараз на цих переговорах головують по черзі Франція та Німеччина, а Козак запропонував, надати цей привілей всім учасникам переговорів, включно з Росією та Україною. Цей нібито рівноправний варіант на практиці надав би Москві можливість формувати порядок денний кожної четвертої зустрічі, і маніпулювати інформаційним слідом від цих дипломатичних заходів, вносячи пропагандистські моменти безпосередньо у порядок денний. 

У відповідь на пропозицію Козака Єрмак написав, що Україна не погодиться на неї за жодних умов. І взагалі – у Києві здивовані "своєрідною інтерпретацією" підсумків останньої відеоконференції "нормандських" радників.

"Попри доволі напружений характер дискусій і відсутність спільного бачення з більшості питань... саме українська сторона після завершення відеоконференції ініціювала скликання позачергового раунду консультацій у форматі Робочої підгрупи з безпекових питань ТКГ, щоб отримати конкретні підтвердження готовності сторін щодо забезпечення режиму припинення вогню", - наголосив Єрмак. Натомість Росія від консультацій відмовилася. Продемонструвавши в такий спосіб, на думку українського посадовця, фактичне нехтування минулорічною угодою про "безумовний режим припинення вогню і врегулювання конфлікту в цілому".

Чому Банкова відмовилася від пропозиції Росії заборонити українським військовим відкривати вогонь у відповідь на російські провокації за оманливу перспективу ще більш "всеосяжного" перемир'я? Адже ще минулого літа відкриття вогню за рішенням командирів підрозділів Києвом не те щоби було повністю заборонено, але не віталося і загрожувало "винуватцям" дисциплінарними стягненнями...

Пояснення рішучості Єрмака, вочевидь, слід шукати в перебігу останньої конференції четвірки "нормандських" радників. Під кінець якої Козак зачитав останню заяву Зеленського про те, що радники лідерів "нормандської четвірки" зараз працюють над підготовкою зустрічі лідерів Німеччини, Росії, України і Франції на вищому рівні. "На рівні глави держави розкритий порядок нашого засідання. Ви підтверджуєте її?" – запитав, за інформацією джерел російських ЗМІ, Козак решту учасників переговорів. Йому відповів представник МЗС Франції Фредерік Мондолоні. "Ми не обговорювали тут можливість проведення саміту", - заявив він і запропонував закінчити спілкування. Єрмаку нічого не залишилося, як скромно промовчати.

В такий спосіб стало зрозуміло, що нового саміту, потрібного Зеленському і його команді з внутрішньополітичних і рейтингових міркувань, таки не буде. Оскільки переговорами про його проведення ніхто займатися не збирається.

Зрозумівши, що Москва відновлювати повне перемир'я без нових поступок України не буде, на Банковій і собі вирішили якщо й не підняти ставки – то продемонструвати твердість. І відмовилися від пропозиції Москви повернути контроль за відкриттям вогню від командирів підрозділів до Києва. Іншою демонстрацією нового, більш жорсткого курсу команди Зеленського, яку росіяни "кинули" зі своєю відмовою від саміту, стала, у свою чергу, відмова української делегації у Тристоронній контактній групі брати участь в перемовинах після того, як Росія попри попередження залучила до процесу засуджену за тероризм "експертку" Майю Пирогову. Представники Україні пообіцяли не приходити на засідання, поки колишню "голову департаменту державної інформполітики ДНР" не приберуть з числа учасників переговорів.

Якими будуть наслідки цього нового, більш жорсткого курсу Києва? Жодної стратегічної зміни у протистоянні з Росією він не принесе. Лімітовані й адекватні вимоги України – на кшталт відмови від участі в переговорах засуджених терористів – ніяк не вплинуть на підтримку Києва європейськими столицями. Втім, розраховувати на те, що в Кремлі всерйоз злякаються збереження права українських військових на автономне прийняття рішень, чи пауз в роботі і без того безпомічної ТКГ, також не варто. Війна, на жаль, продовжиться у своєму теперішньому вигляді – з періодами нетривкого затишшя і черговими ескалаціями у моменти, вигідні для Москви.