Атака з Джанкоя: Навіщо Путін направив до Криму чотири десантних літаки

Росія розглядала і розглядає півострів виключно як вигідну в стратегічному плані військову базу, яка на думку генералів повинна посилити південні кордони. І дозволить контролювати Чорне море, пише Depo.ua з посиланням на "Ділову столицю".

Тому, незважаючи на очікування місцевих жителів в тому плані, що півострів стане "вітриной русського мира" і "всеросійськой здравницей", Росія почала активну мілітаризацію півострова.

Дуже швидко російськими військовими були зайняті не тільки всі військові об'єкти, що раніше належали українським збройним силам, а й були організовані нові.

У підсумку за оціночними даними на осінь 2018 р російське угруповання в Криму налічує майже 32 тис чоловік особового складу, 122 літака, 71 бойовий корабель, 16 зенітно-ракетних комплексів. До того ж, є інформація, що в Криму, можливо, вже розміщена ядерна зброя. Причому не тільки на розконсервованому в 2016 р радянському ще об'єкті "Феодосія-13", а й на російських військових кораблях. Зі зрозумілих причин перевірити ці повідомлення не представляється можливим.

А особливо російська військова активність зросла після нападу на наші судна в Керченській протоці 25 листопада. Практично відразу різні відкриті джерела стали говорити про різке збільшення накопиченні як військ, так і предметів постачання. Причому, що цікаво, велика частина військ направляється на північ півострова - ближче до адміністративного кордону АРК з континентальною Україною.

По всій видимості, центром тут стає аеродром Джанкой. На початку листопада сюди були передислоковані відносно нові зенітно-ракетні комплекси С-400 (з дальністю ураження цілей до 400 км).

Потім 6 грудня сюди демонстративно були перекинуті десантні частини з Новоросійську на чотирьох Іл-76МД, які здійснили переліт за маршрутом Таганрог-Анапа-Джанкой. Причому цікаво, що сталося це синхронно з подіями на полігоні Озерне в Житомирській області, де президент України Петро Порошенко урочисто відправляв 170 осіб зі складу 95-ї десантно-штурмової бригади на кордон на таких же чотирьох Іл-76МД. Хто кого тролив абсолютно незрозуміло, але не здивуюся якщо рано чи пізно спливе факт того, що це була відповідь наших військових на російський виклик.

Паралельно росіяни почали збільшувати і так чимале авіаційне угрупування - в рамках цього, на аеродром Саки був перекинутий літаючий радар - літак управління А-50, а в Бельбек- гідролітак Бе-200 (двигуни для якого, до речі, вироблялися і виробляються в Запоріжжі). А на аеродромі Джанкой вперше на супутникових знімках були виявлені важкі військово-транспортні вертольоти Мі-26Т.

Пропустити через 14

Всі ці рухи можуть свідчити про два варіанти розвитку подій. Або росіяни реально побоюються початку якихось активних дій з боку ВСУ на кримському напрямку (і тоді зрозумілим стає, наприклад, перекидання такої відносно оборонної зброї як ЗРК С-400) або росіяни самі готуються до "остаточного вирішення українського питання", про що останні два тижні буквально з "кожного праски" віщають російські пропагандисти.

З іншого боку, атака росіян з Криму (навіть скоординована з ударом з Придністров'я і висадкою морського десанту в районі Одеси) виглядає з військової точки зору вкрай сумнівною операцією в плані кількості втрат. В даному випадку завдання може бути як локальне (умовно кажучи, забезпечення Криму водою), так і глобальне - повний розгром українського угруповання і нанесення максимальної шкоди.

При тому, що локальна задача навряд чи може бути вирішена на нинішньому етапі - адже очевидно, що навіть якщо взяти під контроль Новокаховське водосховище, це не дасть ніякої води для Криму. Росіянам потрібно брати під контроль всі водорозподільні станції по Дніпру мало не до Славутича Київської області. В іншому випадку перекриття води і проблеми неминучі.

Рішення ж питань стратегічного плану - це повномасштабна війна із застосуванням тактичної ракетної зброї та авіації. І в цьому випадку Європа змушена буде реагувати.

Тому що все списати на громадянську війну навіть на рівні пропаганди вже точно не вийде. Фактично це буде повне руйнування післявоєнного устрою Європи, на яке ні ЄС, ні тим більше США, піти не можуть.

І ще одне суто військове питання - логістика такого наступу. Росіяни, звичайно, зібрали величезні запаси військового спорядження і майна в Криму, але навіть при локальному наступі 20-тисячного угруповання знадобляться сотні тисяч тонн пального, патронів та іншого. І тут постане питання - яким чином перекидати. Морем через Азов - довго. По повітрю - з великим ризиком бути збитими і не дуже зрозумілим результатом. Є ще звичайно Кримський міст, але це, по-перше, лише автомобільний міст (залізничний ще тільки в проекті), а по-друге, невідомо як довго він простоїть після початку активних бойових дій - адже в цьому випадку він стане законною ціллю для нашого будь-якого авіаційного нальоту або для ракети. А "Точки-У" в наших арсеналах все ще є, та й кілька льотчиків для самовбивчого вильоту ще знайдуться.

І так - втрати в разі наступу навіть при відносно слабкому опорі нашої армії (в чому особисто я сумніваюся) будуть колосальні - і це доводить досвід другої світової і громадянської війни. І якщо тоді втрати обчислювалися десятками тисяч, то зараз при наявності артилерії (а тим більше реактивної) навряд чи вони будуть менші. А питання - як сприйме каравани трун загиблих "за Путіна" російське суспільство - залишається відкритим. Особливо зараз на піку падіння популярності режиму.

Немає сумнівів і в тому, що в разі початку операції з Криму в Чорному морі можуть з'явитися кораблі НАТО, а на українських аеродромах - американські літаки (нехай навіть і зі складу Національної Гвардії). Майже не викликає сумнівів, що практично відразу буде як мінімум встановлена ​​"безпольотна зона", а вже інше - це справа техніки, відпрацьованої в Іраку, Югославії та Лівії.

Загалом, підводячи підсумок варто сказати, що незважаючи на досить загрозливі масштаби підготовки, навряд чи варто побоюватися прямого військового вторгнення. Принаймні до весни наступного року.