Архітектори хаосу: Яку доктрину європейської безпеки будують Путін з Лавровим

Вчорашня заява Володимира Путіна про те, що Росія потребує "конкретних домовленостей", зафіксованих на папері, із США та іншими членами НАТО, які б передбачали, що альянс не буде розширюватися на схід, в принципі, не нова. Російський президент і раніше любив розповісти міфічну історію про те, що подібні гарантії нібито були надані президентові СРСР Горбачову — але тільки в усній формі. А потім підступні західні політики про них "забули" — і прийняли до альянсу чимало східноєвропейських держав.

Втім, цього разу заява Путіна отримала потужне продовження з боку російського зовнішньополітичного відомства. Зокрема, вже сьогодні його очільник Сергій Лавров на міністерській зустрічі ОБСЄ лякав світ жахливими наслідками розширення Північноатлантичного альянсу.

"НАТО відмовляється конструктивно розглядати наші пропозиції щодо деескалації напруженості та запобігання небезпечним інцидентам. Навпаки, військова інфраструктура альянсу наближається до кордонів Росії. Жахливий сценарій військового протистояння повертається", - заявив російський посадовець. Додавши до всього барв розповіддю про "військову накачку України" та "ілюзії стосовно силового рішення проблеми (Донбасу — ред.)".

Втім, страшилками справа не обмежилась, виголосив Лавров і "конструктив". Який полягає в тому, що Росія незабаром висуне якісь свої "пропозиції щодо нового пакту про європейську безпеку". Які, за задумом Москви, зупинить подальше розширення НАТО на схід.

Якими будуть ті пропозиції — наразі, звичайно, невідомо. Але судячи із тієї ж промови Лаврова на тему того, що "рішення бухарестського саміту (НАТО — ред.), що Україна і Грузія стануть членами НАТО – це міна в основу конструкції європейської безпеки", логічно припустити, що цю "міну" у Кремлі спробують "знешкодити". Хоча, власне, цією справою Росія і так займається вже багато років.

Досить нагадати той факт, що у 2008-му Путін натякнув президенту США Бушу, що в разі спроб надати членство в НАТО Україні Росія анексує Крим і частину Східної України. І вочевидь реалізувати погрозу Кремль вирішив на випередження. 

Але якщо повернутися від підкилимної дипломатії до адекватного міжнародного права, то будь-які подібні домовленості є абсолютно неможливими.

В першу чергу тому, що вони є обмеженням суверенітету України, Грузії, чи кого там іще Росія захоче внести в "чорний список для НАТО". Такі домовленості були б публічним визнанням того факту, що бажання президента Росії є вищим за норми і принципи ООН, доктрини сучасного міжнародного публічного права і статут НАТО разом взяті.

І, по-друге, світ за останні півтори десятиліття, непогано зрозумів логіку Путіна. За якою якщо НАТО відмовиться від України та Грузії — то далі можна ставити ультиматиму не лише щодо Молдови, а й щодо Польщі та держав Балтії. Їх же теж прийняли до НАТО в обхід "усних домовленостей з Горбачовим про непоширення на Схід", чого вже там.

І, по-третє, Росії просто немає що запропонувати США за Україну в якості "рівноправного обміну". Хіба що швиденько скинути Мадуро і дати можливість поставити США когось "свого". От тільки навряд чи Венесуела когось настільки цікавить у Вашингтоні.

В цьому місці може виникнути логічне запитання — то навіщо тоді Кремлю пропонувати документ, який ніхто не підтримає, адже це буде міжнародно-політична поразка? Тим паче, що Україну і без усіляких гарантій ніхто не поспішає приймати до НАТО, а архітектура європейської безпеки — це не російська конституція, яку можна міняти за дзвінком із Кремля?

З позиції адекватної логіки сенсу немає. Втім, у внутрішньоросійській системі координат все інакше. Адже сподівана відмова Альянсу якось обмежувати права України, Грузії, чи кого завгодно іще дасть Кремлю можливість офіційно і відкрито стверджувати, що на Донбасі відбувається протистояння Росії, яка захищає свої безпекові інтереси, та "агресивного НАТО".

І кожного російського опозиціонера, який навіть не виступить у підтримку України,а просто поставить питання, чому Москва закопує кошти в маріонеткові "республіки" і наражається на західні санкції в умовах глибокої економічної кризи, можна буде легко і безпроблемно оголосити "агентом Північноатлантичного альянсу", не менше.