"А ще він – новорічний кінь". ТОП-5 графоманів українського політикуму

3 грудня Зеленський призначив поета Юрія Гусєва головою "Укроборонпрому". До цього Гусєв був головою Херсонської області, балотувався в парламент від "Слуги народу", був президентом Міжнародного об'єднання "Земляцтво Херсонщини" куди входять і ексголова області Андрій Гордєєв та голова облради Владислав Мангер, які проходить у справі про вбивство Катерини Гандзюк. Призначення автора збірки віршів "Незбагненність. Збірка віршів українця" на таку посаду - непогана нагода згадати про чиновників-графоманів в українській політиці.

Загалом в українській політиці було багато літераторів. Треба визнати, що більшість з них були дійсно некепськими або навіть видатними авторами. Мазепа відомий своїми віршами, перекладач Петлюра прийшов у політику з літературної критики, Грушевський був не тільки істориком, а й поетом і есеїстом, Винниченко - загальовизнаний класик. В історії новітньої української політики ми можемо пригадати хороших поетів і прозаїків, хоч і не без кон’юнктурних гріхів, Олійника і Драча, Павличка і Матіос і т.д. Але сьогодні ми згадаємо справжніх графоманів, які реалізували свої нездорові літературні схильності на державних посадах.

Віктор Янукович

"Проффесор" Янукович, який за легендами вивозив при втечі готівку "камазами" з Межигір’я, цілком можливо заробив якусь невеличку валізку грошей літературною творчістю, а не корупцією. У Національній бібліотеці Вернадського зберігається близько 20 книг авторства доктора економічних наук і президента Віктора Януковича а загалом стаття у Вікіпедії про януковича Янукович посилається на 30 книг видатного мислителя сучасності. І хоча книжки писали і Ющенко, і Кучма (його "Україна - не Росія" є досить відомим твором), всім їм далеко до літературної слави Януковича. За два останні роки він отримав в загальній складності чотири мільйони доларів від донецької друкарні, яка викупила права на його твори.

Найвідоміший твір Януковича - видана у 2011 році 50-тисячним накладом  книга "Opportunity Ukraine", яка була відразу перекладена і англійською. Пізніше журналісти викрили Януковича у відвертому плагіатів книзі, і книга і не з'явилася в продажу.

Олександр Мороз

На вірші поета, колишнього голови Верховної Ради і лідера соцпартії Мороза різними композиторами було створено більше 100 пісень. Ось як він сам оцінює збірку своєї пісенної поезії: "Зібрали до цієї книги всі слова, на які можна написати пісні, і я дивлюся, читаю – наче не я писав, так гарно. Мені, принаймні, так здається".

Варто процитувати дещо з творчості митця:

Від солов’їв здригнулась неба синь,
А місто спить, загорнуте в тумани. 
Я повернусь, лише ти попроси
Очима чи руками, чи словами.

Я повернусь і зачарую знов, 
А ти заплачеш тихо без причини.
Життя минає та живе любов
З твоїми неповторними очима.

"Це я написав за 10 хвилин. Причому, в тролейбусі", - розповідав про історію появи цього тексту автор. Поета Мороза цікавить не тільки лірика – у поезії він торкається і соціально-політичної тематики. Але підлизували політику саме за ліричність його творів. Так голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський казав про Мороза: "Олександр Олександрович – людина державного калібру, державний муж, державний політик – пройшовши високими коридорами влади та випробування владою, являє читачам тонку ліричну поезію. Вражає те, що душа і серце не закам’яніли, не зробилися пошрамованими життям та всім, що звалюється на нашу людину в сьогоденні – особливо на людину, яка перебувала на таких політичних і державних висотах. Душа Олександра Олександровича залишається молодою, чутливою, бо неможливо сфальшивити у віршах. Я щиро висловлюю вам, Олександре Олександровичу, свою повагу і захоплення за цей феномен".

До речі, Мороз був одним з лауреатів літературного конкурсу "Коронація слова" у 2018 році. Його відзначили за збірку віршів премією "Золотий письменник" – її присуджують зне за літературну цінність, а за наклад книжок понад 100 тисяч. А загалом Мороз є автором кількох поетичних збірок, зокрема "…З відстані" (2004), "Обличчям до вогню" (2006), "Белый снег на каменной террасе" (2006), а також кількох публіцистичних творів.

Анатолій Толстоухов

Міністр Кабінету міністрів Анатолій Толстоухов - не просто поет. Один з творчих вечорів  митця проходив колонному залі імені М. Лисенка Національної філармонії України відбувся творчий вечір. Пісні на його вірші виконував Національний Президентський оркестр, квартет "Гетьман", Катерина Бужинська, Світлана і Віталій Білоножки та інші.

"Завгосп Кабміну" - той ще філософ. "Один вірш я написав, чекаючи, коли мені перше блюдо принесуть в ресторані в Балаклаві. Народилася пісня: "Здравствуй, здравствуй, тетя Клава, я приехал в Балаклаву", - розповідав сам автор.

Але для чого зайві слова? Краще процитуємо популярного в середовищі "регіоналів" чиновника-поета.

…В "Скорпионе" – том, что бросил якорь, 
Заведем о жизни разговор, 
Каждый в ней по-своему, но знахарь, 
Каждый в ней хоть чуточку, да вор.

Жить по совести всегда бывало трудно,
Кусок грязи – это не халва, 
Вот душа и мается, ей нудно, 
Мало дел, нужны еще слова.

І Толстоухов слів не жалів. Наприклад, про спорт:

И сказал судья Мбокани:
"Ты, ...., на меня не гони". 
А судья действительно погнал, 
так что и Блохин О. не догнал.

Треба визнати, що після Майдану Толстоухов виріс як поет і почав писати і українською:

...Країна котиться в провалля 
І водночас іде вперед, 
Всім від старих часів нам шабля, 
А для нових років намет.

І вірші власне про Майдан:

...Для багатьох Майдан – намисто, 
Що його доля принесла. 
Для багатьох – ковток свободи, 
Для когось – жага поколінь, 
Він від політики, від моди, 
А ще він – новорічний кінь

От такий він, новорічний кінь сучасної номенклатурної поезії. 

Борис Білаш

Простий донецький поет, колишній народний депутат України від "Партії регіонів" 5-го і 6-го скликань Борис Білаш - колишній сусід Віктора Януковича. У 2011 році, у День незалежності, указом Президента він отримав звання Героя України - за "видатний особистий внесок в збагачення національної культурно-художньої спадщини".

Він сам себе називав улюбленим поетом Януковича: "Виктор Федорович меня часто цитировал, в нужную минуту находя нужные строчки. Мои стихи иногда помогали ему ярче ответить на каверзные вопросы". Янукович, який любив поезію, зокрема Ахметової, переплутав якось і його прізвище на "Донбас-арені" і назвав його Безсмертним.

Білаш - показовий графоман, і читати його поезію без брому ризиковано для психічного здоров’я. Тим не менш він член Національної спілки письменників України, автор більш як 30 книжок, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Колесо Золотої Фортуни" і хвалиться "дипломом Міжнародної Каліфорнійської академії наук, освіти, індустрії та мистецтва", щоб це не значило.

Борис Білаш заявляв, що програма Партії регіонів збігається з його життєвими ідеалами, і це відображено в його поезіях:

Если стану я нардепом, 
Обеспечу свой народ
Салом, яйцами и хлебом. 
Пусть потешит свой живот.
 

Пусть он ложкой ест сметану, 
Напихается икрой, 
Возражать ему не стану. 
Я – такой!

Завалю печеньем, кексом, 
Хочешь торт, трюфели – на! 
Если надо, то и сексом 
Угощу его сполна.

И ни-ни, 
Ни в коем разе, 
Не за деньги, а за так. 
Ну а как же без фантазий 
Сексуальных? 
Да никак!

А не стану вдруг нардепом, 
Зубы стисну, боль снесу, 
Кулачищами свирепо 
В глаз вдавлю назад слезу.

Орден "За заслуги" III ст., заслужений працівник культури України прославився вагомими досягненнями в професійній діяльності і багаторічною сумлінною працею, зокрема

Из кармана вор извлёк 
У старушки кошелёк. 
Но нарвался на отпор, 
Получив по "дыне", 
С перепугу крикнул вор: 
"Слава Украине!"

Поет живе поперемінно у квартирі в Донецьку та у будинку на підконтрольній території. Білаш публікується у літературному інтернет-виданні "Донбас", який випускають на непідконтрольній території за підтримки "Земляцтва донбасівців у Москві", брав участь у створенні збірки "Поети за Новоросію!". У 2018 році він опублікував відомий серед "ополченського" бомонду вірш "Памятник", у якому закликає встановити "пам'ятник Хрюші у вишиванці", аби вона "представляла Україну з її найкращого боку".

 

Юрій Болдирєв

 

Екснардеп-регіонал ВР 5-го скликання Юрій Болдирєв писав поезії переважно на соціальну і політичну тематику.

Найвідоміший твір донецького поета написаний українською мовою, і вже за це його варто процитувати:

Галичина - наріст на тілі України.  
На дерева стовбурі, як чага або хост. 
Поки він соки п'є - лише гриб він, якщо ж нині 
Його відрізати - він ліки. У зростання 
Піде любов її до нас, наша до неї. 
Благослови, Господь, розлучення мерщій!

Без пісенної поезії не обійшлося і у цього митця. Прямо тягне їх блиск вогнів великої естради:

Наша встреча вряд ли тянет на романтику, 
Только сразу ко мне в сердце залегла,
Имя царское, по-русским меркам, Катенька, 
Почему-то для работы ты взяла.

Приспів:

Проститутка ты моя, проституточка, 
Не на час зайду, зайду на минуточку, 
Я скажу тебе два слова, что люблю, 
Да, и, слушай, брось профессию свою....

Книги писали Гавриш і Герман, Ложкін і Турчинов, Табачник і Литвин. Та що там казати - тільки лінивий політик не писав. Звісно, не всі українські літератори від політики є графоманами.  Але всі українські графомани при владі писали еталонні за несмаком книжки і пісні. І ця славна традиція, хочеться вірити, не перерветься зі зміною поколінь номенклатурних митців.

А наостанок - рядки з творчості новопризначеного керівника "Укроборонпрому", який він вже встиг пообіцяти ліквідувати.  Що ж, можливо, тоді у нього буде більше часу на поезію.