70% ухильників: Що робити, аби українці не "косили" від армії

Звіт військовиків про результати осіннього призову багатьох шокували: 70% призовників-строковиків не з'явилися до військових комісаріатів. Причин тому кілька, та головне відповісти на питання не "чому", а "як" зробити так, щоб українці не ховалися від служби.

З одного боку, військові комісаріати виконали державне завдання на 100%: 12,5 тис чоловіків пішли до війська. А з іншого - 70% "косарів", третина із яких перебувають у розшуку, цифра завелика, як для воюючої країни.

Осінній призов запам'ятається кількома гучними скандалами. 28 жовтня правоохоронці провели рейд на київський клуб Jugendhub. Поліція заявила, що виявила 32 чоловіків, які ухилялися від призову, їх доправили до військкомату. А 3 листопада у Львові поліцейські та військові прийшли на Криву Липу - вуличку, повну популярних серед молоді барів та кафе. За результатами перевірки 12 юнаків з нічного клубу опинилися у військкоматі. Львівський обласний військовий комісаріат на цьому не зупинився та опублікував список з 15 тис. людей, які ухиляються від призову. У списках були вказані імена, прізвища, по батькові та дати народження призовників по кожному району Львівщини, що спричинило цунамі скарг на порушення прав людини і законодавства. За кілька годин після цього військкомат видалив публікацію. Україна належить до держав з обов'язковим призовом на військову службу. То ж ми спробували поглянути, чи ловлять юнаків і дівчат прямо на вулицях в інших країнах, де існує такий само спосіб формування збройних сил.

У нас багато люблять говорити про ізраїльський досвід. Так от – якби в Україні його перейняли, то по нічних клубах особи призовного віку не зависали б. Бо це соромно. Відповідно до законодавства про військову службу, призову до армії оборони Ізраїлю підлягають усі, хто досягнув 18-річного віку. Як юнаки, так і дівчата, придатні за станом здоров'я. Повістки також отримують особи, відповідного віку, що володіють статусом "постійних жителів". Термін строкової служби для чоловіків - 36 місяців, для жінок - 24.

Відстрочка студентам надається дуже рідко і має низку особливостей. Випускники шкіл з відмінними атестатами можуть звернутися до міністерства оборони з проханням дозволити їм проходження служби після отримання першого або другого ступенів освіти. Міноборони такий дозвіл може дати, але з умовою, що прохач відслужить після закінчення університету три роки строкової служби та ще чотири після отримання офіцерського звання. При цьому, міноборони платить не лише за навчання і проживання в університетському кампусі, але і за щорічну відпустку. І навіть - якщо таке станеться – за весільну церемонію. Таким чином, ЦАХАЛ залучає інтелектуальну молодь, бо після служби за своїми спеціальностями, немало з них подальше життя пов'язують з армією.

Є кілька особливостей, пов'язаних із проходженням служби у різних родах військ. Так, у спецназ можна потрапити тільки після складного відбору: боєць уперше вийде на спецоперацію лише через 2 роки "учебки". Після її закінчення, до речі, служивий має право вибору: відправитися на курс командирів або в бойову частину. Курс командирів відкриває дорогу до школи офіцерів: 4 місяці курсу командирів відділень, 8 місяців школа офіцерів, після закінчення якої курсант отримує звання молодшого лейтенанта і обов'язковий рік контрактної служби. Далі всі так або інакше потрапляють в бойову одиницю і продовжують свій шлях - одні до дембеля, а інші - до чергового звання.

Цікаво, що будь-який демобілізований отримує значні кошти на навчання у вузі, на професійних курсах або на відкриття власного бізнесу. Ті, хто проходять альтернативну службу, також отримують гроші, щоправда, суми менші.

Ще одна країна, яка через агресивного сусіда на півночі має бути у постійній бойовій готовності. Служба у збройних силах Південної Кореї строком не менше трьох років є обов'язковою для всіх чоловіків країни. Навчання у вузі не перешкоджає виконанню священного обов'язку. Студенти можуть, хоча і з великим скрипом, переносити термін служби і, навіть, дотягнути до закінчення вузу, але все одно від армії не відкрутяться.

Нам складно це уявити, але у південнокорейській армії служать всі - відомі актори, зірки шоу-бізнесу, спортсмени та інші. Коли якусь "зірку" запідозрять у спробі ухилення або хоча б у прагненні "знайти спокійне місце служби", гучний скандал гарантований.

У Європі строкова служба залишилася у кількох державах - Австрії, Швейцарії, Данії, Греції, Норвегії, Естонії, Фінляндії. У минулому році під впливом російської загрози призов до армії був відновлений в Литві. Для прикладу, в сусідній Латвії його немає. Приміром, в Естонії на строкову службу можуть не призвати лише за кількох умов - стан здоров'я, або якщо призовник не пройшов щонайменше другу сходинку основної школи (шість класів). Також не призивають злочинців, тих, хто обрав альтернативну службу або безперервно щонайменше сім років прожив за кордоном, лікарів і депутатів усіх рівнів. В наших умовах, це означало б, що заробітчан, які працюють на Росії, до ЗСУ і Нацгвардії брати неможна, бо вони можливі зрадники або шпигуни.

В Естонії служать 8 місяців, у ВМС - 11 місяців. Такий само термін передбачений для строковиків, які під час служби навчаються інформаційних та комунікаційних технологій, проходять навчання на посаду унтер-офіцера або військового поліцейського чи набули права на водіння або виконують функції водія. В цій прибалтійській країні служать сини президента, відомих політиків і бізнесменів. Це відкриває шлях до держслужби.

Альтернативна служба, яку обирають тисячі естонців, триває 12 місяців і вона не менш престижна. Естонська Ліга оборони, або Kaitseliit, у якій більше 13 тис активних членів, а разом із дочірніми організаціями це добровольче формування об'єднує майже 21 тис чоловік. Її члени беруть участь і в громадській діяльності, і в обороні країни. Цікаво, що на відміну від схожого Союзу стрільців Литви, члени Kaitseliit можуть тримати вдома зброю. На випадок війни, Ліга оборони зможе швидко мобілізувати свої потужності. Естонська система схожа на швейцарську.

Цікавий приклад для України можна знайти у Норвегії, де бажаючих призиватися більше, аніж потрібно армії. Країна знаходиться в комфортному і доброзичливому геополітичному оточенні, але, судячи з усього, тут справа не в безпосередній загрозі, а в ставленні суспільства до рівноправного розподілу прав і обов'язків. І армія сприймається в цьому контексті як особливий соціальний інститут, значення якого набагато ширше, ніж просто проведення силових операцій проти зовнішньої загрози.

Віднедавна армія стала дуже привабливою для норвежок. Там існують численні професійні курси, безкоштовні для військовослужбовця, які дозволяють в майбутньому визначитися з професією. До атестату додається ще два очка за період несення служби, а запис в резюме робить здобувачку привабливою для роботодавців: армія - це школа дисципліни, вміння жити і працювати в колективі і брати на себе відповідальність за прийняті рішення. Ну і, нарешті, після проходження строкової військової служби можна продовжити подальшу кар'єру по військовій лінії, що в Норвегії тільки вітається. Норвежці розглядають службу в армії як природну участь в житті суспільства. При цьому армія відіграє роль соціального ліфта.

Отже, для того, щоб українці не ховалися від призову, армію необхідно позбавити від рудиментів "совка". Для цього необхідно переймати кращий приклад інших країн. Приміром, чому б і в нас не ввести при зарахуванні на державну службу обов'язковість проходження якщо не повної строкової служби, то хоча б курсів з військової або військово-медичної підготовки. Слід також придивитися до досвіду створення загонів швидкої мобілізації, як у Швейцарії чи Естонії. Який, проте, вимагає легалізації вогнепальної зброї. Простіше кажучи, Міноборони разом із громадськістю є над чим працювати, аби наступні призови до війська не перетворювалися на людолови.