5 гуманітарних ініціатив, які треба втілити в життя за наступні 5 років

Я хочу запропонувати п'ять, як на мене, ключових гуманітарних ініціатив, які вкрай необхідні всім нам, щоб зробити серйозний прорив. З різних причин їх не вдалося втілити в життя в минулі роки. Але їх просто потрібно почати втілювати.

1. Очистка Дніпра і річок України. У нас за останні 30 років зникло 10 тисяч річок. Мало хто задумується, але до 2050 року ми можемо стати імпортерами питної води, якщо не почати термінове оздоровлення Дніпра та інших річок. І якщо хтось вважає, що для цього потрібні непідйомні для країни гроші, це не зовсім так. Насправді, потрібно змінити кілька підзаконних актів (корупція на розчистці рік вигідна силовикам і екологам, і вирішити це питання можна кількома постановами Кабміну, які завжди блокувалися). Окрім того, потрібно надати податкові пільги для тих компаній, які візьмуться за розчистку річок. Безумовно, це лише перший крок до вирішення цього питання, але без нього, ми не зможемо рухатися далі. 

2. Будівництво сміттєпереробних заводів. Зараз у нас майже 8% території – це сміттєзвалища. Ми одна з найбрудніших територій в Європі. Вирішити це питання можна тільки надавши податкові канікули і, створивши умови, для сортування і переробки сміття. І знову ж таки, це потребує від держави лише створення правил гри для бізнесу. Ніяких серйозних капіталовкладень тут не потрібно робити.

3. Створення електронної бібліотеки всього, що написано і створено українською. У нас вже створено інститут книги при міністерстві культури, але, на жаль, він займається тільки виділенням коштів на книговидавництво (навіть в цьому питанні держава, де-факто, не диктує свої умови, хоча мала б давати щороку невеликий список книг, які саме з точки зору держави треба було б обов’язково надрукувати). Але при цьому, досі навіть не розпочато створення електронної бібліотеки української спадщини. Саме це має стати пріоритетом для інституту книги. Паралельно, просто необхідно нарешті зайнятися популяризацією читання. Це не коштує великих грошей, але без цього – ми не матимемо майбутнього як держава.

4. Нам необхідно створити два масштабні історичні проєкти, до яких має бути залучена велика кількість ентузіастів. Ми маємо наново переписати історію міст і сіл України (попередня історія вже застаріла і має аж надто багато радянських ідеологічних штампів). Цей проєкт потрібно втілити в життя, насамперед за допомогою краєзнавців, студентів і, обов’язково, школярів. Це має стати народним проєктом. Окремо, нам просто необхідно нарешті написати нашу історію Другої світової війни. Знову ж таки, написання цієї історії має стати частиною історії міст і сіл України і ці два проєкти можуть дозволити нам зшити країну не на словах, а на ділі.

5. Ми маємо на державному рівні приділити велику увагу Вікіпедії. Поки що ми програємо російській Вікіпедії за якістю статей. Свого часу Казахстан одним із своїх пріоритетів як держави взяв саме Вікіпедію і це стало одним із ключових гуманітарних проєктів з пропагування рідної мови. Але, окрім того, ми маємо розуміти, що без власної якісноі енциклопедії не буває сильної держави.

Всі ці проєкти не потребують серйозних державних видатків, але дозволяють об'єднувати людей і можуть дати реальний поштовх для об'єднання нації.