30 діалогів з Володимиром Зеленським або як Президент попав у пастку Тимошенко

24 серпня нам розкажуть про нову Конституцію, яка нічого не змінить. А протягом трьох місяців всі будуть обговорювати плани реформування краіни в які ніхто не повірить

Вадим Денисенко
політолог
30 діалогів з Володимиром Зеленським або…
Фото: Офіс президента

Президент оголосив, що тепер щотижня будуть іти суспільні діалоги. І таких діалогів буде аж 30. На диво, кінець 30 тижня співпадає з Днем незалежності (30 років незалежності, тридцять діалогів, на днях Зеленський сказав, що в душі йому 30) - ось така нехитра арифметика - піар команди Зеленського. А 24 серпня, як апофеоз всього цього інтелектуального проекту, нам запропонують зміни до Конституціі, які має прийняти не парламент (точніше, парламент їх провалить), а народ, на референдумі. А після цього пройдуть дочасні вибори і Ради і Президента (будуть внесені зміни до законів і всі вибори та референдум відбудеться в один день).

Технологія проста і незамислувата. Але має один нюанс: її підтримають всі олігархи своїми каналами, її помітять прості люди, але вірогідність, що ці самі прості люди повірять - поки дуже сумнівна. 

Справа в тому, що Зеленський повторює подвиг Тимошенко дворічної давнини, яка вирішила: якщо народ хоче отримати план розвитку країни, я їм цей план дам (соціологія так і показувала - люди хотіли чіткий план розвитку країни). І у Тимошенко написали розумний документ про квантові стрибки. Результат відомий всім. 

Зараз вся соціологія показує, що головна проблема Зеленського - некомпетентність команди і відсутність плану дій. Як вважають піарники Зеленського, для того, щоб подолати ці фундаментальні прогалини і не наступити на граблі Тимошенко, треба імітувати народне обговорення, показати, як президент  модерує складні дискусії і, як результат, рейтинг знову почне рости. 

І тут ми підходимо до кількох важливих речей, які в офісі Президента не розуміють (не розуміють, між іншим, в тому числі і через те, що не проводять дослідження народної думки). Отже, що потрібно зрозуміти піарникам Зеленського:

1. В масовій свідомості Зеленський НІКОЛИ не буде компетентним політиком. Та сама Тимошенко в 2010 році програла, бо з Жанни Д‘Арк перетворилася на тигрюлю. Ляшко в 2019 перестав бути клоуном, став грати в серйозного політика і теж програв. Весь президентський термін оточення Зеленського ліпить із нього чужі образи (сміливого, вольового, зараз компетентного). І продовження натягуванни чужої шкіри буде бити і далі по рейтингу Зеленського.

2. Нічого страшного в некомпетентності немає, якщо лідер уміє підбирати команду, якій повірять. Проблема Зеленського полягає в тому, що в нього немає ані такої команди, ані громовідводів (між іншим в часи незалежності тільки Кучма побудував собі систему громовідводів). Скільки б оточення Зеленського не говорило про те, що звільнимо уряд і відразу випустимо пар - це міф. Якщо прем‘єра знає менше 60% населення, уряд (прем‘єр) не можуть бути громовідводом. А пошуком компетентної команди ніхто не займається.

3. Ядерний виборець Зеленського не любить його, як це здається ближчому оточенню Президента. Він його жаліє. В психоаналізі є поняття проекції і саме з цієї точки зору треба розглядати діі самого відданого виборця Президента. Якщо цього не зрозуміти - це проблема не лише самого Зеленського і його команди. Це проблема країни, бо ми є заручниками цих людей, на яких перш за все працює владна команда.

4. У Зеленського досі не зрозуміли, що народ від нього хотів не стільки посадки попередників, скільки нових приводів для гордості. Велике будівництво не може бути таким проявом, бо такі самі дороги будувалися і до цього. Якби нам сказали, що ми розробили нові технології, які не дадуть злізати асфальту 10 років, чи сказали б, що будуємо унікальний міст, якого не будували ніде в світі - це б полетіло. Натомість президенту втюхують соціологію де 90% підтримує Велике будівництво. Але було б дивно, якби було б інакше. Якщо вас питають: чи добре те, що будують дороги, ви звичайно ж скажете, що це добре.

5. Діалоги в кількості 30 штук не можуть не набриднути. І не можуть не викликати відчуття фальшу. І для їхньої розкрутки потрібні величезні, по суті, передвиборчі бюджети. Але головне: вони повинні дати відповідь всього на два питання: чим ми будемо пишатися і чи оточив себе Президент компетентними людьми. 

Поки все виглядає так, що все це черговий піар заради піару.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme