Гандзюк, "євробляхери" та воєнний стан: 10 скандальних подій 2018 року

Depo.ua склав власну десятку топ-скандалів року. Відразу зауважимо: гучних скандалів було значно більше, та ми обрали ті, які мали значний розголос у пресі. Хоча пам'ятаємо і про інші: про плагіат у програмі Юлії Тимошенко "Новий курс", у якій експерти знайшли запозичення цілих розділів, посилання на недійсні джерела, довільне трактування результатів іноземних досліджень. Було ще незаконне використання в агітаційній продукції "Батьківщини" фото шоумена і волонтера Сергія Притули та публікація у агітаційній газеті цієї партії фотографії ветерана АТО, бійця "Азова" Олексія Лисенка, який, за його заявою, "проросійську партію "Батьківщина" не підтримує".

Були гучні скандали не лише в опозиції, але й у владних кабінетах. Як тут не згадати звинувачення на адресу першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка у володінні нерухомістю на 200 млн грн та російському громадянстві членів його родини. Обґрунтованість цих підозр досі вивчає слідство. Не оминули скандали жоден з органів влади – мали місце гучні звільнення і не менш гучні призначення. Однак ми зупинилися на наступних десяти подіях.

Убивство юристки Ноздровської

Рік почався з резонансного злочину. 1 січня у Вишгородському районі на Київщині знайшли тіло юристки Ірини Ноздровської. Слідство встановило, що вбили її в останні дні грудня 2017-го. Ноздровська розслідувала загибель своєї сестри, яку у вересні 2015 року на смерть збив Дмитро Россошанський – племінник тодішнього голови Вишгородського райсуду. Були організовані мітинги під обласним управлінням поліції з вимогами не затягувати слідство. Занепокоєння висловили низка посольств іноземних держав в Україні – США, Великої Британії. Для розслідування обставин загибелі юристки було створено координаційний штаб МВС.

8 січня поліція затримала батька Дмитра Россошанського Юрія. Затриманий у скоєнні злочину зізнався, його заарештовано. У липні прокуратура Київської області кваліфікувала звинувачення Юрію Россошанському за фактом умисного вбивства з особливою жорстокістю. Йому загрожує довічне позбавлення волі. Тим часом 24 жовтня Обухівський райсуд засудив Дмитра Россошанського за вбивство сестри Ноздровської до 7 років позбавлення волі без права на амністію.

Деякі експерти зауважують: окремі активісти, заангажовані певними політичними силами, намагалися скористатися історією з убивством Ноздровської задля розхитування ситуації в країні. Коли ж виявилося, що вбивство скоєне не з політичних мотивів, а підозрюваний був оперативно затриманий, ці особи втратили інтерес до роздмухування скандалу навколо злочину на Вишгородщині.

Дегероїзація льотчиці Савченко

8 березня на контрольному пункті Майорськ українські прикордонники затримали переговірника Володимира Рубана з великою партією зброї та боєприпасів, після чого він був переданий до СБУ. Наступного дня Рубану повідомили про підозру в підготовці до теракту. Його оперативна розробка велася майже весь попередній рік.

У середині березня фігурантом цієї справи стала нардеп і Герой України Надія Савченко, перший номер виборчого списку "Батьківщини". Виявилося, вона закликала до військового перевороту у країні. Генпрокуратура передала до Верховної Ради 174 сторінки документів про підозру Савченко у плануванні теракту. 22 березня Рада дала згоду на позбавлення депутатської недоторканності, притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Савченко. Їй інкримінують насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, посягання на життя державного чи громадського діяча, підготовку до терористичного акту, сприяння терористичної організації та незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами. У ті дні Савченко начебто занесла до Ради три гранати і пістолет. Кілька депутатів вивели її з будівлі парламенту.

Сама депутатка заявляє, що планувала лише "політичну провокацію". А під час судового засідання 23 березня заявила про глибоку зневагу до президента, уряду та народних депутатів. Савченко і Рубана арештували. Вони досі перебувають за гратами і чекають на початок судового процесу у цій резонансній справі. Чи почнеться він до президентських виборів, невідомо. Як вважають експерти, захисту колишньої соратниці Юлії Тимошенко вигідно тягнути час з надією на зміну влади в країні.

Замах на журналіста Бабченка

29 травня було офіційно повідомлено про убивство у Києві журналіста, емігранта з Росії Аркадія Бабченка. Та наступного дня на брифінгу голова СБУ Василь Грицак повідомив, що Бабченко живий, а спецслужба зіграла гру з організаторами. Затримали організатора замаху – виконавчого директора українсько-німецького СП "Шмайсер" Бориса Германа. Другим організатором начебто був уродженець Закарпаття і нинішній росіянин В'ячеслав Пивоварник. Замовниками замаху сама потенційна жертва і вітчизняні правоохоронці вважають російські спецслужби. 30 серпня Голосіївський райсуд Києва засудив Германа, який співробітничав зі слідством, до 4,6 років позбавлення волі.

Днями справа отримала несподіваний поворот. 19 грудня суд звільнив з-під варти Тараса Стельмашенка – одного з підозрюваних у справі щодо замаху на російського журналіста. Раніше головна військова прокуратура зняла з нього звинувачення у підготовці теракту. Що це означає для перспектив слідства у справі – покаже подальший розвиток подій.

Хто вбив Катю Гандзюк?

Рік позначився численними нападами на громадських активістів. Найбільший резонанс викликав злочин, скоєний 31 липня: сірчаною кислотою облили Катерину Гандзюк, херсонську чиновницю, активістку, волонтера. Напад стався біля її будинку вранці, коли вона йшла на роботу. Опіки склали понад 30% її тіла.

Того ж дня пострілами в спину на очах у дружини убили учасника АТО, добровольця батальйону "Донбас", активіста Віталія Олешка ("Сармата"). 5 вересня стало відомо про затримання одного з організаторів вбивства. 17 вересня підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Тим часом Гандзюк доставили у реанімаційне відділення обласної лікарні у шоковому стані, згодом перевезли до Києва. Жінка перенесла 11 операцій. 4 листопада Катерина Гандзюк померла. Нападників затримали, Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що "встановлені виконавці та організатор постануть перед судом". Слідство ведеться за ст. 115 Кримінального кодексу України "Умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, на замовлення; скоєне за попередньою змовою групою осіб". В організації злочину підозрюють п'ятьох осіб, усіх затримали. Працівниками СБУ затриманий і заарештований без альтернативи застави Ігор Павловський, екс-помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука. Його називають організатором злочину. Сам він усе заперечує.

"Справа Гандзюк" та інші злочини проти активістів спричинили значний резонанс. Підвищена увага суспільства призвела до того, що питання розслідування вбивства із суто правової площини перемістилося в політико-піарну. 27 вересня відбулася організована "єврооптимістами" акція "Ніч на Банковій" під президентською Адміністрацією. А 6 листопада парламент створив Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування убивства Гандзюк. Не робити піар на крові закликав політичні сили президент – наголосивши, що влада налаштована притягнути до відповідальності вбивць активістки.

Захар пішов у гості до Гіві і Мотороли

31 серпня лідер самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко загинув від вибуху у кафе "Сепар" у центрі Донецька. Російське МЗС та представники самопроголошеної "ДНР" поклали відповідальність за загибель Захарченка на Україну. Чого і варто було очікувати. Після події оточення загиблого ватажка терористів терміново покинуло Донецьк. А на фейкових "виборах" 11 листопада призначено нового очільника "ДНР" Дениса Пушиліна. Тобто, він зайняв чергу на той світ.

Убивство Захарченка стало черговою ланкою в ланцюжку аналогічних смертей: у жовтні 2016 року в Донецьку підірвали у ліфті бойовика Арсена Павлова ("Моторолу"). У лютому 2017-го з реактивного вогнемету в Макіївці вбито командира бандугруповання "Сомалі" Михайла Толстих ("Гіві"). Раніше у Луганській області були знищені польові командири Олександр Бєднов ("Бетмен"), Євген Іщенко ("Малюк"), Павло Дремов ("Батя") і Олексій Мозговий. Терористи звинувачували в усіх цих подіях "українських диверсантів", сліди яких так і не знайшли. І не могли знайти, адже всіх цих терористів "зачистили" російські спецслужби.

Мітинги "шаровиків" на євробляхах

Рік пройшов під знаком євроблях – номерних знаків авто з іноземною реєстрацією, напівзаконно завезених в Україну. Протягом 2018-го "бляхери" неодноразово турбували владу і пересічних громадян, влаштовуючи їм незручності і вимагаючи, щоб Уряд і парламент дозволили розмитнювати їхні авто дешевше. Водії "євроблях" кілька разів паралізовували урядовий квартал столиці. Тиск частково спрацював: 8 листопада Рада ухвалила законопроекти №№8487 і 8488 про більш доступне розмитнення авто з єврономерами. Однак, частина водіїв залишилася незадоволеною новими правилами розмитнення.

20 листопада вони перекрили важливі шляхи по всій країні. А лідер громадської організації "Авто Євро Сила" Олег Ярошевич на знак протесту спалив свій Range Rover. Правоохоронці відкрили кримінальні провадження за фактом блокування доріг у Рівненській, Черкаській, Чернігівській і Житомирській областях. А ті, кого так і не задовольнили, перекривали і прикордонні переходи на західному кордоні.

Згодом стало відомо, що частина "євробляхерів" започатковує політичний проект. Навіть відбулася прес-конференція його ініціаторів. Як виявилося, окрім боротьби за все хороше проти всього поганого ці діячі нічого не пропонують.

"Опоблок", який нарешті розвалився

"Бантиком" політичного року став прогнозований, але все ж несподіваний розвал "Опозиційного блоку" на групи, лояльні до Ріната Ахметова і до Віктора Медведчука. Процес об'єднання групи "Льовочкін – Бойко" за участю колишнього члена фракції Вадима Рабіновича набув інтенсивних масштабів, і це стало останньою краплею для групи Ахметова. 20 листопада народних депутатів Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна виключили з однойменної парламентської фракції, пояснивши це рішення співпрацею згаданих депутатів з владою. Очолив фракцію інший "важковаговик" Вадим Новинський.

Кожна з груп отримала свого претендента на пост глави держави: Бойка назвали єдиним кандидатом від терміново створеної "Опозиційної платформи – За життя", тоді як від "Опоблоку" балотуватиметься Олександр Вілкул. На розкол у проросійській фракції відреагували в Москві і внесли депутатів з групи Ахметова до кремлівського списку антиукраїнських санкцій. Чим дали зрозуміти, на кого конкретно на наших виборах ставить Путін.

У результаті розвалу "Опоблоку" боротьба за проросійський електорат колишніх "регіоналів" загостриться. І не факт, що хтось із них потрапить навіть до п'ятірки лідерів виборчих перегонів.

На радість Кремлю: як у ВР протидіяли воєнному стану

26 листопада 276 депутатів Верховної Ради проголосували за згоду на введення воєнного стану в деяких областях України. Сталося це після гарячих дискусій в залі й емоційного виступу в парламенті президента Порошенка. Частина депутатів виступала проти воєнного стану, оскільки це, за їхніми підозрами, могло зірвати вибори, адже під час воєнного стану припиняється передвиборна кампанія. Особливо активно у сесійній залі поводився Олег Ляшко зі своїми "радикалами".

У результаті так звана "демократична опозиція" особливий режим підтримала, а проти його запровадження проголосували 8 позафракційний депутатів – Бойко, Купрій, Деркач, Дунаєв, Іоффе, Льовочкін, Мураєв, Тарута, 21 "опоблоківець", й депутат від групи "Партія "Відродження" – Святаш. "Поведінка Верховної Ради точно не красить державу", - за кілька днів зазначив з цього приводу Порошенко. За словами президента, депутати не продемонстрували єдність в умовах російської агресії.

Воєнний стан було введено на 30 днів (позавчора його дія завершилася). Нагадаємо, рішенню про особливий режим передувала пряма агресія Росії в морі поблизу Керченської протоки 25 листопада, внаслідок якої росіяни взяли в полон наших моряків.

Шуфрича знову побили

"Прихильників" колишніх "регіоналів" не могли не потішити влаштовані в останні пленарні дні роботи парламенту "бої без правил" - бійка між нардепами від опозиції і коаліції. Трапилося це 20 грудня після ухвалення закону, який зобов'язує УПЦ МП перейменуватися на Російську православну церкву в Україні. Після цього відомий неодноразовою участю у конфліктах із застосуванням фізичної сили Нестор Шуфрич зірвав з трибуни Ради плакат із зображенням Медведчука за ґратами і написом: "Агента Путіна Медведчука – під суд". Це не сподобалося депутатам від "Народного фронту" і їхній Юрій Береза завдав класичного боксерського удару, залишивши помітний слід на обличчі Шуфрича.

У бійці, в якій брали участь два десятки депутатів, постраждав ще й Юрій Бойко. Склалося враження, що від ударів козаків з "Народного фронту" майбутній кандидат від проросійських сил просто "поплив".

Насіров знов голова ДФС?

Завершується рік черговим скандалом, який вже ліг плямою на імідж української Феміди. 27 грудня повернувся (формально) до виконання обов'язків голови Державної фіскальної служби Роман Насіров, поновлений на посаді рішенням Окружного адміністративного суду Києва від 11 грудня. Суддя Клименко, яка це рішення винесла, пояснила свої дії неправильною процедурою звільнення фігуранта. Зі свого боку, в уряді апелюють із цього питання до вищої судової інстанції.

Паралельно Насіров продовжує перебувати під слідством у справі, яку веде НАБУ: про зловживанні владою і службовим становищем, що спричинило державі збитки майже на 2 млрд грн. Саме у цій справі 2 березня 2017-го йому вручили підозру. Після цього він терміново ліг у лікарню Феофанія під легендарну картату ковдру. А зараз дефеесник цілком бадьорий, і навіть зібрався в президенти. Про свої плани реформування країни він регулярно розповідає на телеефірах. Так, наче нічого з ним і не траплялося…