Заочна дискусія Коболєва з Путіним: Чому "Нафтогаз" прагне оголосити ГТС "геополітичною зброєю"

Вчорашня заява російського президента про те, що зусилля Заходу стосовно зупинки будівництва російського газопроводу "Північний потік-2" продиктовані бажанням змусити Росію платити за "їхній геополітичний проект в Україні", за великим рахунком, нікого не здивувала. В ній не було нічого такого, що не озвучувала б російська пропаганда і раніше. Крім того, пролунала вона під час президентської "політінформації" для керівників фракцій Держдуми, і була призначена для "внутрішньополітичного вжитку" всередині Росії.

Несподівано на цю "промову Великого брата на двохвилинці ненависті" вирішив заочно відповісти незмінний голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. Який, критикуючи Путіна, заявив, що "Північний потік-2" – це передусім інструмент, щоб зробити Україну беззахисною перед російською військовою агресією. Тому для нього (Путіна – ред.) цей економічно безглуздий проект має цілком відчутний геополітичний сенс".

На думку Коболєва, доки Україна є важливим транзитером газу до Німеччини, Італії та Франції, українська ГТС є частиною нашої системи оборони. І "щойно у Кремля з‘явиться фізична можливість перенаправити газові потоки в обхід України, наша ГТС стане просто мережею газопроводів. Тоді наша країна стане набагато більш вразливою перед російською агресією". Тому зупинка "Північного потоку-2" – без перебільшення питання життя чи смерті для українських громадян, резюмував глава правління НАК "Нафтогаз України".

Після подібної промови свідомим українцям, вочевидь, слід купувати акваланги й штудіювати мистецтво підводних диверсій.

Втім, якщо абстрагуватись від зайвого пафосу, позиція Коболєва видається доволі цікавою. Навіть якщо відкинути банальне припущення, що "вступивши в дискусію з Путіним" глава "Нафтогазу" просто привертає увагу до своєї персони. В такий спосіб реагуючи на позавчорашній лист в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка, в якому той пропонує Коболєва звільнити через незадовільні економічні результати діяльності "Нафтогазу". 

В цій заяві Коболєв, виступаючи проти російського президента, за великим рахунком, маніпулює близькими і зрозумілими для Путіна термінами. От тільки Путін свого часу перетворив на геополітичну зброю викопні вуглеводні. А Коболєв пропонує зробити те саме з українською ГТС. Як у відомій російськомовній пародії на популярний дитячий віршик: "А у нас в Сибири газ. А у вас? А у нас газопровод, вот".

За логікою Коболєва, наша ГТС – це не господарсько-економічна структура, яка генерує 2 мільярди доларів прибутку для України щорічно – і як мінімум в чотири рази більше для Росії. Це якийсь замінник Збройних сил, який тільки і залишився на сторожі незалежності України. І цей "чудо-газогін", як не крути, приречений на поразку – оскільки споживання російського газу в Європі потроху, але неуникно скорочується. Наприклад, за 2020 рік транзит газу до Європи українською ГТС скоротився на 38% - і це без усілякого "Північного потоку – 2". Справу зробила пандемія на пару з альтернативними джерелами енергії. І покладати всі свої надії на ГТС, якою б прибутковою вона не була, означає грати в гру, у якій неможливо виграти.

Натомість пафос пана Коболєва, здається, має дещо інші причини. Ймовірна зупинка транзиту російського газу, ймовірно, продемонструє українцям та світові, що керівництво "Нафтогазу", а після анбандлінгу – компанії-оператора ГТС України не зробило рівним рахунком нічого для того, щоб знайти цій системі якесь інше застосування. Більше того, після зупинки транзиту стане зрозумілим, що ці компанії не забезпечили навіть адекватного постачання газу до України. Оскільки теперішній "віртуальний реверс" – це просто забір російського газу, який європейські компанії ніби як купують на Росії, але перепродують Україні акурат на українсько-російському кордоні. І без транзиту цей механізм працювати, ясна річ, не буде – доведеться займатися реальною роботою для транспортування газу з Європи. Вочевидь, відчуваючи, що за таких умов для "Нафтогазу" і оператора ГТС настануть вкрай непрості часи, Коболєв і намагається попередити громаду, що зупинка російського газового транзиту через Україну є національною катастрофою.