Розплата за війну. Як тоне економіка Білорусі

Санкції, запроваджені проти РФ через напад на Україну, поки що не вплинули фатально на її економіку. Занадто велика інерція величезної країни, надто великі доходи продовжують надходити від продажу нафти та газу, надто багато обхідних шляхів та охочих заробити, допомагаючи обійти санкції.

 

Але як складається ситуація у Білорусі? Маленька країна з невеликою економікою, вся на очах, і введені проти неї санкції (як проти співагресора) дають результат.

 

Занурення в кризу

 

Наприкінці квітня Росія дала Білорусі відстрочку за кредитами на суму понад $1 млрд на період понад рік. Це було неминуче – офіційний Мінськ вже справді не спроможний розплачуватися за боргами. Зокрема через санкції.

 

Після початку російського вторгнення в Україну проти Білорусі були задіяні майже всі ті самі санкції, що й проти Росії. Причому вони наклалися на інші санкції, значно слабші. Ті, що були запроваджені проти режиму Лукашенка протягом 2021 р. – за придушення "білоруської революції" 2020-го.

 

Так, санкції, що вже були, діяли: через них ВВП Білорусі за січень-квітень 2022-го знизився на 2%. В основному — через те, що був утруднений доступ до ринків збуту, утруднені постачання комплектуючих, сировини та матеріалів. Хоча формально за І квартал експорт білоруських товарів та послуг збільшився на $0,5 млрд, або на 5%. Досягнуто рекордне позитивне сальдо у зовнішній торгівлі: майже $1 млрд, у тому числі за послугами – $1,2 млрд. Щоправда, все це – за рахунок переорієнтації білоруської економіки на єдиний ринок – ринок РФ. Тож зростання експорту не скасовує швидкого погіршення економічної ситуації.

 

Річна інфляція у Білорусі у квітні розігналася до 16,8%, повідомляє Білстат (тобто це офіційна статистика). При цьому ціни на продукти у річному вираженні зросли на 19%, а на непродовольчі товари – на 18,6%. З початку цього року інфляція у Білорусі становила 11,1%. Місячна інфляція у квітні – 1,6%.

 

Тепер ситуація швидко погіршується, причому практично в режимі реального часу. Зоремай й тому, що Мінськ повністю припинив торгівлю з Україною, на ринок якої насамперед спрямовувалося 11% експорту (нагадаємо, наша країна запровадила відповідне ембарго).

 

Масштабні фінансові санкції викликали неможливість (або, як мінімум, затримку) виплат за наявними контрактами, заморожування рахунків. Скоротилося кредитування. Частина білоруських банків потрапила під санкції, бізнес почав переходити з одного банку до іншого, утворилися черги.

 

Водночас сильно впав експорт, за рахунок якого завжди жила білоруська економіка. Насамперед – добрив. Білорусь втратила ринки ЄС та України. Продукцію намагаються перенаправити до Індії та Китаю, але там вже відчули зміну кон'юнктури, тож добрива доводиться продавати з дисконтом. Приблизно те саме в нафтопереробці, машинобудуванні, металургії: доводиться терміново шукати нові ринки для білоруської продукції, що технологічно сильно застаріла. Завдання — якщо шукати за межами РФ — практично нездійсненне.

 

Лише 15 травня прем'єр-міністр Білорусі Роман Головченко назвав суму, на яку заблоковано білоруський експорт. За його словами, це $16-18 млрд. на рік. Це 32-34% від минулорічних обсягів, і це весь білоруський експорт до Європи та США.

 

Ситуацію посилюють проблеми з вантажоперевезеннями, що виникли після початку війни: черги, збільшення термінів, зміна цін. Україна та країни Балтії закрили для Білорусі вихід до моря; транзит із Польщі в Росію і назад – стиснувся до мізерних обсягів. Білоруські чиновники оголосили, що "знайшли вихід": постачати товари до Китаю залізницею. Але одразу виявилося, що цей шлях і раніше, і тим більше зараз – повністю завантажений. Понад 60% можливостей Транссибірської магістралі зайнято російськими вугільниками. Решта – іншими російськими експортерами, зокрема конкуруючими виробниками добрив. Навряд чи в Кремлі захочуть утискати власний бізнес задля виділення квот білоруським виробникам. Швидше використають ситуацію для того, щоб отримати дешево білоруські товари – вони стануть актуальними після виходу з ринку багатьох західних виробників.

 

У самій Білорусі санкції вдарять по обробній промисловості (де близько 45% комплектуючих – імпортні), експорту лісу та лісопереробці, автомобілебудуванню та хімічній галузі. При цьому найбільше постраждають наймодернізованіші виробництва, зав'язані на західні технології. Це призведе до технологічної відсталості, за якою неминуче піде посилення командних та мобілізаційних форматів управління економікою.

 

Настрої та прогнози: лише негатив

 

Білоруська економіка через "воєнні" санкції зіткнулася з нетиповою для рецесій та криз ситуацією – шоком пропозиції. Разом з шоком попиту (його різким зниженням, також через санкції) це б'є по економіці набагато сильніше: знижуються одночасно і попит, і пропозиція. Результат – дуже значне просідання ВВП, що супроводжується зростаючими цінами.

 

Занурення білоруської економіки в рецесію тільки почалося, і поки що її вплив не торкається значної частини підприємств і населення. Проте опитування показують, що п'ята частина білорусів змушена заощаджувати на їжі, а понад третина "просто" зіштовхнулися зі зниженням доходів. Понад 60% респондентів погоджуються із твердженням, що економіка Білорусі вже зараз перебуває у кризі.

 

Соціологи бачать погіршення настроїв – індекс споживчої впевненості впав. Це означає, що внутрішній попит у Білорусі також починає скорочуватися. Більшість білорусів очікує негативного впливу санкцій на свій рівень життя, відкату в економічному розвитку, випливає з опитувань. Малий та середній бізнес також налаштований негативно. Оцінки свого економічного становища у компаній погіршилися і сягнули найнижчої позначки, повторивши показники грудня 2020 р.

 

Наразі аналітики, звичайно, малюють різні сценарії, як може розвиватись ситуація в економіці Білорусі. За великим рахунком, все залежить від того, скільки ще триватиме війна Росії проти України і як довго Олександр Лукашенко зможе залишатися при владі. Проте всі відомі нам сценарії пов'язані з падінням ВВП: за найоптимістичнішого, тобто у разі швидкого зняття санкцій, – це буде зниження на 5%, а за найпесимістичнішого – на 20%.

 

Проте навіть найгірший сценарій все одно не дорівнює поверненню в 90-ті: Білорусь очікує повернення приблизно до рівня економіки 2007-2008 рр. При цьому країна отримає також повномасштабну фінансову кризу, як у 2007 р., що призведе до інфляції на рівні 20% протягом року.

 

Щоправда, поки що міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту Білорусі на рівні "CCC". Аналітики попереджають, що західні санкції, запроваджені щодо Білорусі, загрожують макроекономічній стабільності та створюють невизначеність у спроможності виконувати зовнішні зобов'язання. Тісні економічні та фінансові зв'язки з Росією Fitch не розглядають як стабілізуючий фактор. Навпаки, за оцінкою агентства, через орієнтацію на Росію економіка Білорусі впаде на 5% у 2022 р. та 1,2% – у 2023-му.

 

Але все це макроекономіка. А коли розмовляєш з людьми, які живуть у Білорусі, то тільки й чуєш, що про зростання цін, падіння зарплат і божевілля начальства всіх рівнів. Отже, можна припустити, що реальність ще гірша, ніж її відображає статистика.