Прайскеп на російську нафту. Як це спрацює

І хоча висота цінової стелі ще визначається і її, з усією імовірністю, не погодять найбільші імпортери нафти – Китай та Індія, експортна виручка та доходи бюджету РФ будуть знижуватися. Оскільки країна-терорист досі забезпечує понад 16% міжнародної торгівлі нафтою, продаючи 7,4 мільйонів барелів на добу (мб/д), прайскеп націлений передусім на зрізання доходів Росії, а не фізичних обсягів поставок (щоб не розігнати ціни), хоча й вони поступово зменшуються (зокрема, через ембарго США і Великої Британії), пише "ДС".

Можна припустити, що цінова планка G7 на російську нафту буде поставлена ближче до верхньої межі її собівартості (яка варіюється від $15 до $45 за барель без податків залежно від умов видобутку), тобто в діапазоні 40-60 $/бар., як прогнозувало агентство Bloomberg. Саме такий дизайн санкцій дозволить обмежити валютну виручку і доходи федерального бюджету країни-терориста і при цьому не обвалити надходження нафти на світовий ринок.  

Важливо, що навіть ті країни, які продовжать купувати російську нафту без офіційного прайскепу, все одно вимагатимуть ще більших знижок. Наразі дисконт на марку Urals порівняно з еталонною Brent становить понад $20, а з початку вторгнення в Україну довгий час тримався на рівні понад $30. Ймовірно, у зв’язку зі встановленням прайскепу G7 і набуттям чинності ембарго ЄС росіянам доведеться продавати нафту ще дешевше.

Наразі оцінити майбутні втрати Росії важко через невизначеність з майбутніми цінами на еталонні марки нафти, з курсом рубля тощо. Однак видання робить висновок, що в будь-якому разі  рахунок втрат йде на мільярди доларів експортної виручки і сотні мільярдів рублів для бюджету РФ за місяць.

Докладніше про глобальний енергобаланс, минулу і прогнозну динаміку нафтових поставок з Росії, доходи агресора та механізм дотримання прайскепу читайте в статті Олексія Шевніна "Лобом у стелю. Чи розіб´є економіку Путіна обмеження цін на російську нафту".