Битва за "куби". Як Кабмін хоче змусити мешканців трьох мільйонів квартир платити за газ більше

В уряді запропонували підвищити норматив споживання газу населенням в 1,3-2,6 раза

Битва за "куби". Як Кабмін хоче змусити…

Про це пише "Ділова столиця".

Хочу якомога більше

Міністерство енергетики розробило проект постанови про підвищення норм споживання газу населенням, яке не має лічильників, а також хоче запровадити подвійні норми - для літнього і зимового періодів. Згідно з проектом, для абонентів, що використовують газ лише для газової плити і мають централізоване гаряче водопостачання, нинішню норму в 3,28 куб. м на людину запропоновано підвищити до 5,2 куб. м, а в період із жовтня по березень - до 7,6 куб. м.

Для споживачів газу, у яких є газова плита, але немає централізованого гарячого водопостачання, нинішня норма в 5,39 куб. м на людину може бути підвищена до 7,1 куб. м на людину в місяць, а в опалювальний період - до 12 куб. м. Таке підвищення передбачене і для користувачів, у квартирах яких є централізоване гаряче водопостачання, але воно відмикається (це нерідко відбувається навіть у столиці в літні місяці).

Якщо ж у клієнта крім газової плити є ще й газова колонка, то норма в 10,49 куб. м на людину, за пропозицією Міненерго, має підвищитися до 16,3 куб. м, а в період із жовтня по березень - до 27 куб. м.

У пояснювальній записці до проекту постанови пропозиція підвищити норми пояснюється просто - нинішні надто низькі, населення споживає газ "безконтрольно" і в результаті використовує безкоштовно 383 млн куб. м газу на рік на суму 2,7 млрд грн.

Міненерго підрахувало, що ця ініціатива стосуватиметься мешканців 3,3 млн квартир - саме стільки житла (або 24,9% житлового фонду) досі не оснащено лічильниками газу. Крім того, зазначає міністерство, в 1,8 млн квартир (що становить 18,3% від житлового фонду) встановлені лічильники газу, термін експлуатації яких вже перевищив 20 років, і вони потребують заміни.

"ДС" вирішила розібратися, для чого Міненерго запропонувало таку ініціативу і хто від цього виграє.

"Законні" терміни

Повного охоплення споживачів індивідуальними лічильниками газу влада прагне давно. Ще в 2011 р. був ухвалений закон "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", згідно з яким населенню, що використовує його комплексно, зокрема для опалення, лічильники мають бути встановлені до 1 січня 2012 р., для тих, хто використовує газ для приготування їжі та підігріву води (газова плита + газова колонка), - до 1 січня 2016 р., а для тих, хто використовує газ лише для плити, - до 1 січня 2021 р. Згідно з цим законом, якщо до зазначених дат лічильники не встановлять, то постачання газу таким клієнтам припиняється.

Встановлювати газові лічильники населенню облгази, які забезпечують транспортування ресурсу до квартир, мають безкоштовно. Але "безкоштовно" - це лише фігура мови, тому що насправді компенсація облгазам витрат на встановлення лічильників вже закладена в тариф на їхні послуги, які сплачують споживачі.

Вигідно чи не вигідно

Однак питання про доцільність встановлення лічильника вельми дискусійне: комусь лічильник вигідний, а комусь навіть дуже ні. Адже згідно з нормою споживання газу стягується плата за нього в розрахунку на одну зареєстровану у домогосподарстві людину. Тобто, якщо в квартирі, де немає лічильника, офіційно мешкають двоє, тоді норма подвоюється.

Тому там, де немає лічильника і українці платять не за фактичне споживання газу, а за норматив, у двох сторін - облгазів і споживачів - завжди є бажання обдурити одне одного.

Наприклад, для квартир, де є газова плита і централізоване гаряче водопостачання, норматив газу становить 3,28 куб. м, а в таких самих квартирах, але без гарячого водопостачання, - 5,39 куб. м на людину. Другий норматив більший, оскільки передбачається, що українці гріють воду в каструлях на газовій плиті, тоді як більшість вже встановили електричні бойлери і тепер просто переплачують зайві гроші облгазам.

Українці ж не залишаються в боргу перед облгазами і також їх хочуть надурити - у багатьох квартирах офіційно зареєстровано значно менше людей, ніж фактично мешкає, тобто домогосподарство в такому разі платить за газ значно менше, ніж споживає. Саме через це багато власників квартир не мають бажання встановлювати лічильник.

Щоб зрозуміти, чи вигідно мати лічильник, досить подивитися на дані Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, яка підрахувала, що фактичне споживання газу тільки для приготування їжі на домогосподарство (не на людину, а на квартиру) у 2019 р. становило 108 куб. м на рік, або ж 9 куб. м на місяць, для приготування їжі та підігріву води - 257 куб. м (21,4 куб. м на місяць), для використання зокрема і для обігріву житла - 1036 куб. м. Домогосподарство в Україні складається в середньому із 2,5 людей.

Крім того, потрібно врахувати, що якщо у облгазу руки до безкоштовної установки лічильника ще не дійшли, можна замовити цю послугу у компанії, яка має відповідні дозволи на проведення подібних робіт. Але тоді доведеться викласти зі своєї кишені 3-5 тис. грн, оскільки у вартість входить не тільки ціна самого приладу, але і розробка проекту, і вартість робіт.

Знову туди ж

Боротьба за норми споживання газу населенням ведеться вже не перший рік. Наприклад, нормативи, що передбачають споживання різними категоріями абонентів 6, 9 і 18 куб. м газу на місяць, які були встановлені ще в 1996 р., у квітні 2015 р. були знижені вдвічі урядом Арсенія Яценюка. Це був логічний крок, оскільки напередодні (у березні 2015 р.) тарифи на газ для населення були підвищені практично втричі.

Проте облгази не хотіли зниження нормативів. Оскільки ціни на газ для населення були нижчі за ринкові, вони традиційно цим користувалися: записували на побутових споживачів газу більше, ніж ті споживали, а різницю між записаним на папері та газом, що фактично постачався населенню, продавали промисловим підприємствам за більш високою ціною. Тому облгази рішення Кабміну про зниження нормативів оскаржили в судах. Уряд в березні 2016 р. пішов на компромісний варіант - встановив найнижчий норматив не 3 куб. м, а 4,4 куб. м, а другий і третій нормативи - на рівні 7,1 і 14 куб. м. Але облгази продовжували судитися і врешті в кінці 2018 р. виграли справу - зниження нормативів було визнано незаконним. Надихнувшись перемогою, облгази стали надсилати споживачам попередження, що оскільки знижені нормативи були визнані незаконними, то ті, мовляв, заборгували їм круглі суми, які в разі чого можуть бути з них стягнені.

Уряд Володимира Гройсмана у цій ситуації вирішив піти ва-банк і в лютому 2019 р. перевстановив знижені нормативи заново - на тому ж рівні.

Однак і це рішення Кабміну за позовом компаній "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"" і "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"" було визнано Окружним адміністративним судом Києва незаконним. Тепер справа перейшла в апеляційну інстанцію і розглядається в Шостому апеляційному адміністративному суді.

До речі, пропозиція Міненерго про підвищення нормативів споживання газу, яка суперечить колишній позиції Кабміну про низькі нормативи, незабаром після появи на сайті міністерства зникла. Якщо вдатися до конспірології, можна припустити, що це пов'язано з тим, що найближче засідання Шостого апеляційного адмінсуду має відбутися 2 червня. Можливо, пропозиція Міненерго зникла саме тому, що суд може повернути колишні норми.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"