Як Путін роздує щоки на "Ведмежу блокаду", і скільки за це заплатять росіяни

Російським далекобійникам, звичайно, не везе. Після того, як на внутрішніх перевозах запанував жадібний до грошей "Платон", у небуття, схоже, відходять і європейські відрядження.

Все почалось, якщо хтось забув, із того, що Росія висунула трохи нереальні умови для польських перевізників – назвавши це діло "посиленням держконтролю за галуззю". Варшава у відповідь не продовжила дозвіл на захід російських далекобійників в країну. Російські фури рушили через Україну.

Власне, й куди їм було подітись – якщо зважити на той простий географічний факт, що Польща разом з Україною повністю перекривають сухопутний коридор між Росією та Європою – якщо відкинути зовсім екзотичні варіанти на кшталт Фінляндія-Швеція-пором-Данія-Німеччина. Хоча про обзідні маршрути, звичайно, росіянам варто було думати до початку конфлікту з поляками.

Втім, їздили російські фури нашими битими шляхами недовго – їх рух почали достатньо масово й організовано блокувати громадські активісти – і "Правий сектор".

В Росії на це відповіли затриманням українських вантажних автомобілів за санкцією російського Мінтрансу. На даний момент Кабмін заборонив транзитні переміщення російських вантажівок українськими дорогами. Ситуація запахла патом і повною транспортною блокадою.

Чи не вперше за історію сучасної незалежності Україна реально використала своє географічне місцерозташування для реалізації якихось геополітичних завдань. При тому на користь сусідам, які в останні роки продемонстрували готовність до направду взаємовигідних стосунків.

Чи стане "ведмежа блокада" причиною економічної катастрофи в Росії? Навряд чи. По-перше, автомобільний вантажопотік між Європою і РФ і без того став невеликим. Тільки за минулий рік скоротився вдвічі – і, головно, за рахунок продуктів харчування, які частіш возять саме автомобільними фурами, ніж повільними й неспішними товарняками. По-друге, Кремль явно взяв курс на скорочення імпорту будь-яких іноземних товарів – особливо ж тих, що споживається звичайним населенням, що, по ідеї, мусить покращити торговельний баланс, зруйнований падінням цін на нафту. Транспортна блокада в такий спосіб почасти навіть грає на користь процесу "імпортозаміщення", як сором'язливо називають в Росії відмову від якісних споживчих товарів з Європи.

Чи збільшить автотранспортна блокада ціну міжнародних авантюр для Росії? Безумовно, так. Оскільки ускладнення логістики неминуче призведе до зростання ціни – при тому не тільки на товари з Європи, але й на їхні субститути, випущені де завгодно – хоч в Китаї, хоч в самій Росії. Звичайно, від того постраждає не Путін і не Медведєв – а недобитки невезучого російського середнього класу, разом із тими представниками нижчих верств, у яких ще залишились якісь заощадження на якісні непродовольчі товари. Втім, відповідальність за дії власної влади, тим паче всенародно підтримуваної – теж потрібна річ. Хоч може, зараз для росіян і не надто приємна.