Звільнений українець розповів про 5 років рабства в циган у Москві

Екс-раба звільнили активісти з правозахисного руху "Альтернатива", які розповіли "Газеті.Ru", як виглядає сучасне рабство в Росії, передає depo.ua.

Олександр Артемов побачив волю 19 жовтня, він інвалід - ампутовані обидві стопи. Родом з Первомайського Харківської області. І на відміну від інших звільнених рабів, що бояться своїх колишніх господарів, готовий розповісти про поневіряння.

"Я за професією автослюсар. Сестра - медик, батько помер в 2004 році, мати працювала до пенсії касиром. З нею і жив. Поскандалив, пішов від неї. Потрапив на вокзал до циган, втік від них. Гомілки втратив в аварії взимку, ноги були відморожені, довелося ампутувати. У січні 2011 року сидів в одному з харківських кафе. Підійшло дівчисько молоде з Луганська, запропонувало їхати до Москви. Я відмовився, мовляв, мені й тут добре. Відлучився, посидів ще трохи з нею і перейшов за свій столик. Мабуть, підсипали в алкоголь клофелін, так як прокинувся в машині вже під Луганськом. Дівчина сказала, що за мене вже заплатили і ми їдемо до Москви", - почав свою історію Олександр.

За його словами, у дівчини вся сім’я в Москві займається рабовласництвом. На них працюють такі ж інваліди з усієї Росії, України, Казахстану. Всі інваліди, що збирають милостиню на дорогах і в метро, пов'язані з мафією.

Інваліди-жебраки у військовій формі не мають стосунку до війнию. А ті з них, хто сидів у в'язниці, надягають рукавички, щоб прикрити наколки.

"Працював я приблизно з 9 ранку до 10-11 вечора. За день збирав 9-12 тис. руб. паперовими купюрами. Всі віддавав циганам і поліції. Спочатку кілька місяців катався на метрополітені, їздив у камуфляжній формі. Влітку вигідніше працювати на трасах, я був на Нахімовському проспекті, де пропрацював два з половиною роки. На трасі збирав більше - від 12 тис. руб. в день", - згадує Олександр.

Його тримали на орендованій квартирі в Митищах, за місяць до звільнення цигани переїхали в нове житло в цьому ж районі. Годували нормально: суп, ковбаса, сир. Орендодавці не знали, що у них в квартирі тримають рабів.

"Втекти було складно, оскільки цигани зазвичай за мною спостерігали з дистанції. Намагався втекти близько 10 разів, щороку бігав. Після перших спроб били, потім перестали. Світлана загрожувала знайти мою матір, у неї ж є мої документи і прописка. Звертався в поліцію, але без толку. Один раз забрала до відділення поліція Замоскворецької лінії, але прийшла Світлана і викупила мене", - розповів екс-раб.
Вийти на свободу він зміг за допомогою знайомого таксистка

"Через довірчий платіж на телефоні, попросив кинути гроші. Подзвонив матері на Україну. Вона мені сказала, що зараз з тобою зв'яжуться люди, приїдуть і заберуть. Далі дзвонять цигани, почався кіпіш. Їх попередив дільничний, що зараз прийдуть забирати інваліда. Поліція викликала господарів квартири, прийшли активісти з камерами. Мене і звільнили. Зараз хочу повернутися в Україну, відновити документи, матері допомогти. Що порадити людям в такій ситуації? Звертатися в поліцію, але тільки до нормальних, не пов'язаним з работорговцями", - сказав Олександр.