Дружини просять забрати їх «нероб» на війну

Про це ДеПо розповіли у військкоматах Києва, куди ми вирушили, щоб дізнатися, чи є на призовних пунктах наплив добровольців після повідомлення про те, що в Україну вторглася регулярна армія РФ.

У Київському міському військовому комісаріаті, що на вулиці імені Тимофія Шамрила - члена штабу оборони Києва від німецько-фашистських загарбників - про війну з новими загарбниками зараз нічого не нагадує. Ані черг добровольців, ані схвильованих дружин і матерів.

«У нас черг і не буде - ми всіх до районних військкоматів відправляємо. А тих, хто хоче у добровольчих батальйонах служити - до МВС», - пояснили на прохідній.

У Шевченківському районному військкоматі замість черги добровольців - двохсотметрова шеренга продавців-стихійників навпроти входу до установи.

- Почому ваш сирок?

- Сімдесят п'ять гривень. 

- Ой, як дорого! 

- Так війна ж...

Оперативний черговий, який не захотів представитися, повідомив ДеПо, що «черги були і люди приходять, близько десяти на день». Щоб записатися добровольцем, потрібен військовий квиток і паспорт, але вистачить і паспорта, якщо «військовика» немає.

«Тих, хто строкову службу не проходив, теж беруть», - сказав військовий.

У Святошинському війсккоматі ДеПо проінформували, що добровольці йдуть і вдень і вночі. Вік охочих захистити Батьківщину - від 25 до 70 років.

«У житті не скажеш, що йому 70! - Розповідає начальник мобілізаційного відділу військкомату Сергій Гуменюк про одного з тих, хто прийшов записуватися на фронт. - Я б йому дав 53 роки. Він і не сказав, скільки йому років, хотів воювати. Перевірили документи і не взяли, звичайно, призовний вік - до 60 років».

Військкомати приймають добровольців для служби у Збройних силах України, в тому числі в батальйоні «Айдар». Той, хто записався, проходить медичну військову комісію і, якщо придатний до служби, відправляється на навчальні збори. А через два тижні - в бій.

Напливу охочих захищати Батьківщину, за словами офіцерів, немає: на їх кількість вже не впливають, як раніше, новини з фронту.

Натомість регулярно відбуваються «набіги» родичів.

«Одна зателефонувала: «Чоловік п'є, син увесь час за комп'ютером сидить. 26 років бовдуру, не працює ніде. Заберіть цих нероб, хай ідуть Батьківщину захищати! Скажіть, які документи їхні потрібні, - я принесу», - розповідає Гуменюк.

«Буває, що доброволець приходить, а за ним - батьки. Він каже: «Візьміть мене», а вони просять: «Ой, не забирайте!». Приходять мужики з одним військовим квитком або з водійськими правами, бо дружина паспорт викрала і сховала. Щоб на війну не пішов», - додають співробітники військкомату.