Заводчик VS “розведенець”: Фелінологічна правда життя

Але тварини – то не мило, погодьтеся. І навіть киця, яка не відповідає стандартам породи – то є чудове творіння природи, вона приносить чимало радості, але з’являєтся у результаті недбалості та безвідповідальності "розведенця" і не має ніякого відношення  ані до племінного розведення, ані до серйозного бізнесу.

Про деякі тонкощі "котячого питання" ми поговорили із президентом ГО Клубу любителів кішок "Чеширський кіт" (Одеса), заводчиком котів шотландської породи Леонідом Митько. 

Підходь, налітай!

Як правило, ідея зайнятися розведенням котів з метою заробляння "шалених грошей" приходить до людей, коли вони чують чи бачать "цінники" під оголошеннями про продаж посліду особливо видатних улюбленців десь в інтернеті. "За 18 років моєї заводчицької практики, розповідає Леонід, -  я був свідком продажу кошеняти за 6 тис. євро. Але такі випадки можна на пальцях однієї руки перерахувати. Щодо покупки такої "зірочки", то везти "свіжу кров" з-за кордону буде ще дорожче. Навіть дуже "зоряного" кота не тільки складно продати, іноді доводиться приймати його назад - у когось може банально виявитися алергія на котячу шерсть".

До речі, як засвідчують фелінологи, саме з майданчиків з онлайн-рітейлу й приходить більш за все тварин, що не відповідають стандартам породи та з підробними документами.

Дебет з кредитом

Десь там у глибині душі горе-заводчик приблизно уявляє собі, що тріумфові вдалої реалізації "ексклюзивного" кота передують певні витрати на утримання кішки та її потомства. Але породисті, племінні тварини, які й обіцяють ті самі шалені грошики, аби-яким кормом не нагодуєш, щеплення не пропустиш та у передбаннику тримати не зможеш. Втім, як і тварину звичайної породи. Але тут ми вже не про недбальство, а про втрату заробітків. Просто в будь-який момент можуть приїхати представники клубу чи асоціації та все це перевірити. Коли, звичайно мова йде про дійсно тварину чистої породи, а її господар йде виключно законним та професійним шляхом.

А враховувати доведеться все: і послуги ветеринарів, в тому числі на пологи, і грумінг, і дорогу косметику, і корми преміум-класу. До того ж існує безліч різних тонких нюансів. Наприклад, заводчик племінного кота повинен кожні півроку документально підтверджувати його здоров'я і кондицію, а його фертильність актуальна не довше 5 років (потім доведеться підтверджувати племінну придатність). У справжнього заводчика має бути достатньо коштів, щоб він міг відвідувати фелінологічні виставки, племінні огляди, семінари, курси, вартість яких залежить від рівня запрошених лекторів. Повний виставковий день, наприклад, з оцінками і врученням сертифікатів обходиться в середньому в 1, 5 - 2 тис. грн. і ... як мінімум, у витрачені вихідні.

Не плутати з Бредом Піттом!

Феліонологія - це ціла складна наука, у якій все не так просто. Втім, як і кінологія. Навчання, знання генетики, основ селекційного розведення, генетики забарвлень і навіть форми хвоста, розмаїтості та тонкощів порід, розуміння, що таке племінне розведення, родовід, документи, які дуже погано підробляти... При цьому чимало класних заводчиків є в реальному житті і серед айтішників, інженерів та агрономів, а селекцію тварин вони мать за хобі. А хто сказав, що хобі – це пустощі? Тільки от іноді з'являються люди, які бачать в цьому свою основну діяльність і хочуть на цьому робити бізнес, не дуже сильно напружуючись з приводу навчання і вкладень. Це хобі вимагає колосально багато часу, самопожертви, а іноді і знань психології, як людської, так і тваринної. 

"Рано чи пізно, - розповідає Леонід Митько, -  виникне серйозне питання: "Що складніше - безумовно любити і бути прив'язаним, або проявляти холоднокровність і розумний розрахунок до улюбленої істоти?" Адже племінний відбір - це жорсткий відбір, і в ньому не має бути "красенів" і "напівкрасунчиків", і для роботи вибираються кращі з кращих. У будь-який фелінологічній системі світу є стандарти: пет (зі значними відхиленнями від стандартів або видимими дефектами), брід (з незначними відхиленнями від стандартів) і шоу (вищий виставковий) класи. Просто дуже непрофесійно запускати тварину в племінну роботу тільки тому, що "у нього дуже гарні очі" - це прирікає лінію на генетичні відхилення, а це вже не жарти. Поява ж тільки "зірочок" в одному посліді і в перший же рік - це просто неймовірно. Потрібно бути готовим розлучитися з "відбракованими" тваринами за набагато менші гроші, або віддати їх безоплатно в хороші руки. Боляче б'є по іміджу заводчика, якщо авторитетні судді знайдуть у рекомендованого їм вихованця дискваліфікаційні якості. Для цього й існують клуби, виставки з ліцензованими і досвідченими експертами - щоб контролювати такі речі, навіть якщо вони відбуваються несвідомо.

Небагато хто з доморощених "розводил" має щонайменше уявлення про те, що у породистих тварин є своя дієтологія, і їх не можна годувати недоїдками з людського столу або неправильно підібраним кормом. І що спадкові захворювання (мейн-куни, наприклад, вважаються сердечниками, а у бірманської та сіамських порід найчастіше діагностують діабет) теж нівелюються у потомства правильним підбором пари. "Деякі породи котів потребують особливої уваги при підборі харчування: наприклад, британські короткошерсті мають схильність до набору ваги, проблем із суглобами та деяких кардіологічних захворювань; сфінкси відгукуються на підвищений вміст енергії та спеціальний догляд за шкірою – то ж для таких порід є спеціальні раціони, які враховують усі нюанси. До того ж, харчові потреби котів у розпліднику залежать не тільки від породи, а й від їх віку та способу життя: вагітніим та лактуючим кішкам важливий особливий раціон, потреби кошенят на різних етапах життя також відрізняються, а, наприклад, для котів, що беруть участь у виставках, взагалі є спеціальний корм, який здатен не тільки підтримувати здоров`я і блиск шерсті, а й навіть знижувати рівень стресу, який тварина отримує у незвичній обстановці", -  говорить експерт Royal Canin по роботі з заводчиками котів Марина Левицька 

Разом – краще!

Справжній заводчик неминуче має бути членом профільних клубу, асоціації чи спілки. Окрім професійних "плюсів" від сталих стосунків із тваринними клубами, є чимало і чисто людських та практичних. Справжній заводчик, віддаючи вихованця в інший будинок, обов'язково гарантує цілодобову підтримку і завжди проконсультує щодо харчування і туалетних питань, або ж  вручить на додачу до кошеняти контейнер для перенесення, улюблену іграшку і навіть пакетик з "ароматизованим" грунтом. Зате вже клубні кошенята всі соціально адаптовані, ходять в лоток і навіть не дряпають меблі!

Але і закони таких спільнот виконувати треба беззастережно, - наголошує Леонід Митько. - За недотримання статуту клубу, а тим більше Всесвітньої федерації фелінологов, наприклад, за надто часті в'язки або появу на "пташиному ринку", з його членів можна запросто вилетіти. Про підробку документів і говорити нема чого. З 10 претендентів на звання члена нашого клубу 1-2 приходить саме з липовими документами. А масово продукується таке беззаконня на "прилавках" популярних сайтів безкоштовних оголошень - Мекки недобросовісних "розведенців".

Організації ж в свою чергу підтримують своїх членів на виставках та семінарах, і вирішенням нагальних заводчицьких проблем. 

За словами представників клубів та асоціацій любителів тварин, з десяти людей, які звертаються до них з бажанням стати заводчиками, ознайомившись з усіма подробицями, залишається з бажанням в кращому випадку три. Решта сім після першого ж посліду стерилізують свого кота чи кішку. Професійних заводчиків дуже тішить, що останнім часом почастішали звернення із запитом про найближчі фелінологічні курси, а потім вже - про придбання тварини для розведення. Сподіваємося, ми теж дали вам якісну їжу для роздумів!