Записки новобранця: «У першому бою у хлопців блювота і галюцинації»

Про страх і почуття обов'язку, військову підготовку та книжки Хемінгуея в одкровеннях мобілізованого 40-річного киянина

Записки новобранця: «У першому бою у хло…

depo.ua продовжує серію записок мобілізованого, якому за 26 днів навчання належить, по суті, стати тим самим комісаром, який піднімає роти в атаку - помічником командира роти з виховної роботи, військовим психологом.

Зараз він проходить навчання на базі одного зі столичних вишів - наприкінці лютого його або направлять в бойову частину, або поки що - в запас.

«БУЛО Б ПРОСТІШЕ СЛУЖИТИ РЯДОВИМ...»

Мені світить посада або заступника командира роти по роботі з особовим складом, або офіцера-психолога. По суті - це помічник заступника командира батальйону. Наше завдання за статутом - забезпечувати високу боєздатність особового складу. Головний засіб - особистий приклад. Як це виглядатиме на практиці? Згадуємо знамените радянське фото, де комісар з ТТ піднімає бійців в атаку. Ось у цих рамках і працюватимемо.

Медпідготовки, як і тактико-технічні характеристики реактивних систем залпового вогню, як і розповіді про психотравми, оптимізму не вселяють. Було б простіше служити рядовим. Але забезпечуватимемо боєздатність, чим зможемо. Мотивації мені і хлопцям, які поруч зі мною, не позичати.

«НА НУДНИХ ПАРАХ ЧИТАЮ «ПО КОМУ ПОДЗВІН» ХЕМІНГУЕЯ»

Тут викладачі поділені між ротами. Хто кому дістався - той і читає. Перший тиждень у нас була психологія екстремальних ситуацій. Цивільні психологи, які мають реальний досвід роботи на Майдані і у військовому госпіталі, вчили виявленню та реабілітації людей з психотравмами при виконанні. Дали потроху вогневої, тактики, картографії та ОБЖ.

Є кілька нудних пар. На них читаю «По кому подзвін» Хемінгуея. Дуже актуально.

«БУШЛАТ, БЕРЦИ І ЗАПРАВЛЕНІ В НИХ ЦИВІЛЬНІ ШТАНИ»

Вчора видали зимові штани: українські, цілком пристойні, затишні, як спальник. Бушлат на мене поки що не пошили. До речі, без форми залишаються не тільки здоровили (як я), але й коротуни, і це досить комічно. Бушлат, берци і заправлені в них цивільні штани. Але відсотків 95 обмундировані повністю. А ось нашивки, шеврони ЗСУ, групу крові купуємо за свої. Найдорожчий шеврон - «Укроп». 25 гривень, але це місця знати треба, в місті - ще дорожче.

...Днями чекали пресу, начальство хвилювалося. Нас попереджали кілька разів, щоб «усе було правильно». Попутно розповіли про журналістів, до яких поставишся, як до людей, а вони - все перебрешуть. Бачив журналіста московського видання, який сумно стояв біля зачинених воріт. Не пустили його. І правильно.

А нас-таки показали по ТБ. А потім у дворі їдальні з'явився десяток депутатських тачок, у генеральському залі накрили стіл. Мож, підкинуть чого-небудь.

«ДІДІВЩИНИ У ВОЮЮЧІЙ АРМІЇ НЕ ІСНУЄ»

Про дідівщину і не йдеться, її просто у воюючій армії не існує. Але щоб уникнути психозів, п'янок і суїцидів, ми зобов'язані стежити за дисципліною і режимом. І ми відповідаємо за зальоти нашого особового складу. Як я сам це розумію, із солдатами треба жити, освоювати їхні науки краще за всіх і подавати приклад.

Є психологічні тести, можна виділити потенційних лідерів і групи ризику, перебуваючи поруч з командиром роти, можна впливати на його рішення.

У ПЕРШОМУ БОЮ АКТИВНО ВОЮЮТЬ 15% НОВОБРАНЦІВ

Наш головний засіб - дати солдату увагу, підтримати морально, дати зрозуміти, що він не боягуз і не псих, що це нормальна реакція нормальної людини на ненормальні обставини. Потім, протягом місяців і років психотравма може проявлятися у вигляді психічних розладів, які лікуються теж переважно спілкуванням і людською увагою. Це з досвіду психологів.

Про перший бій сказали, що в ньому активно воюють 15% новобранців. Новачків намагаються привчити до зброї, техніки і команд ще до першого бою. А коли доходить до справи, до того самого першого бою - всі відчувають страх. Це проявляється по-різному: у кого - ступор, у кого - істерика, у кого - галюцинації... Блювота - у половини.

Як відреагує мій організм? Не знаю. Чесно - боюся цих реакцій. Вся надія на свідомість. Не дуже уявляю себе в бою, але я такий не перший. Будемо звикати. Постараюся не зіпсувати нові, класні штани. Якщо вдасться, це повинно підвищити мій авторитет. На якому, до речі, тримається вся морально-психологічна робота.

Читайте першу частину «Записок новобранця».

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme