Які "неблагонадійні" картини крім "Запорожців" варто сховати в Третьяковці

Антиукраїнська істерія в Росії докотилася і до славнозвісних російських музеїв, у тому числі і до Третьяковської галереї - там несподівано прибрали в запасник одну з найвідоміших картин Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» .

Які ще картини відомих живописців можуть зникнути з залів Третьяковської галереї?

Це може бути ще одна робота Іллі Рєпіна «Не чекали», написана в 1884-1888 роках. Картина стала заключним твором серії робіт художника, присвячених революційному руху. Уважно розгляньте зображення на стіні - там є портрет Т. Г. Шевченка. Біографія Іллі Юхимовича Рєпіна рясніє «антиросійськими» моментами. Художник народився в місті Чугуєві, розташованому недалеко від Харкова. Його дід по батьківській лінії - неслуживий козак Василь Юхимович Рєпін - вів торгівлю і володів заїжджим двором.

 

Під загрозою, через «неблагонадійність» біографії основного героя, картина Віктора Васнецова «Богатирі». Ілля Муромець (у центрі) не казковий персонаж, а історична особа. Історія його життя і ратних подвигів - це реальні події. Постарівши і закінчивши свої труди з охорони батьківщини, Ілля Муромець став ченцем Києво-Печерського монастиря, де й помер у 1188 році.
 

Картини грека Архипа Івановіча Куїнджі в Третьяковці також можуть бути названі неблагонадійними. Художник народився в Маріуполі Донецької області. У 1880 році Куїнджі організував виставку для однієї щойно написаної картини "Місячна ніч на Дніпрі" - факт на ті часи безпрецедентний. Картина викликала фурор. За словами Крамського, "... ріка дійсно здійснює велично свою течію, і небо сьогодення, бездонне і глибоке". Куїнджі називали "художником світла" за його любов до світлотіньових контрастів, ефектною передачею сонячних закатів, місячних ночей і полуденного освітлення.

 

Під загрозою перебуває в Третьяковській галереї картина учня Куїнджі Миколи Реріха «Заморські гості». Реріх не тільки навчався у Куїнджі, він працював з Врубелем і Рєпіним. У селі Пархомівка Володарського району Київської області, в 1906 році Микола Реріх виконав 12 ескізів мозаїк та розписів. І хоча реалізовані були тільки дві мозаїки - «Спас Нерукотворний з вибраними святими» і «Покров Пресвятої Богородиці» «мистецтвознавці» Путіна можуть вважати такий «гріх» достатнім для ізоляції картини.
 

Існує небезпека і для картини Івана Костянтиновича Айвазовського “Дорога на Ай-Петрі”. Сам Айвазовський - вірменин, але відомо, що його родичі володіли великою земельною власністю в районі Львова.
 

Спірна біографія і у Михайла Врубеля. Він народився в Росії, проте в дитинстві навчався в Одесі, в Рішельєвській гімназії. Восени 1883 року професор А. В. Прахов запросив Врубеля до Києва для роботи над реставрацією Кирилівської церкви XII століття. У Кієві Врубель переживав бурхливу закоханість в дружину покровителя - Е. Л. Прахову. Її обличчя зображено на іконі «Богоматір c дитиною». Закоханість закінчилася, але захоплення українками залишилося - Врубель одружився на співачці Надії Іванівні Забілі, яка закінчила Київський інститут шляхетних дівчат, де отримала початкову музичну освіту у Миколи Лисенка. Розписуючи київські церкви, Врубель часто звертався до образу Демона. «Мистецтвознавці» Путіна можуть рекомендувати прибрати картину в запасники музею.
 

Рідна сестра Надії Забіли-Врубель Катерина вийшла заміж за Петра Миколайовича Ге, молодшого сина художника Миколи Миколайовича Ге. Сам Микола Ге у 1856 році одружився на киянці, а в 1875 році назавжди покинув Петербург і переселився в Україну, де купив невеликий хутір в Чернігівській губернії. Його картина «Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі» також може опинитись в запасниках Третьяковки.

Справжня небезпека існує для картини видатної української художниці Тетяни Нилівни Яблонської “Ранок”, яка теж знаходиться в Третьяковській галереї. Сподіваємось, путінський пропагандистський маразм вщухне і картина буде збережена для людства.