Чому в школах Києва погано з українською мовою

В цьогорічному рейтингу Міносвіти за результатами ЗНО з української мови регіональні заклади суттєво притисли елітні ліцеї та гімназії Києва. Тотальне домінування західноукраїнських навчальних закладів в ТОП-100 прослідковується доволі чітко. Так, з сотні закладів 36 - з Західної України і тільки 29 - з Києва. При цьому більшість західноукраїнських шкіл розташовані на перших 50 позиціях рейтингу.

Існує чітке переконання , що будь-що з маркуванням "столичний" рівнозначно "кращий". Доля правди в тому є, але, як виявляється, не завжди. Так, переможцем у вищеозначеному рейтингу стала Українська гімназія № 1 Івано-Франківської міської ради, учні якої показали найкращі результати ЗНО з української мови. А загалом в першу десятку ТОП-100 кращих шкіл України потрапили лише 4 київських навчальних заклади. Решта - з західної України (5 закладів) та з Дніпропетровська (1 ліцей).

Інна Совсун, заступнки міністра освіти

Чиновники Міністерства освіти традиційно зберігають нейтралітет в таких делікатних питаннях. Так, перший заступник Міністра освіти і науки України Інни Совсун вважає, що причину "домінування" в рейтингу західноукраїнських шкіл над столичними треба шукати на глобальних рівнях.

"Очевидно, що західні регіони більш україномовні. Але це надто просте пояснення, тут треба аналізувати детальніше. В цьому переліку є школи і гімназії зі сходу України і щоб вивести якусь закономірність, це питання треба вивчати серйозніше", - заявила depo.ua Совсун, коментуючи результати рейтингу.

Лілія Гриневич (фото УНІАН)

В свою чергу народний депутат України, голова комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Лілія Гриневич вважає, що всі місця в подібному рейтингу - величина умовна. "В такому рейтингу перше, друге, третє чи десяте місця - вони умовні. Я не вважаю, що треба їх розрізняти. Всі школи, які потрапили в цей ТОП-100 - це ті школи, які чудово підготували дітей з української мови та літератури", - вважає Гриневич. При цьому наголошує нардеп, найважливіше в рейтингу те, що в нього потрапили школи абсолютно зі всіх регіонів України.

Ігор Дейчаківський

На цьому конкретика офіційних представників української освіти закінчується. В свою чергу, керівники"топових" закладів більш точні в оцінках свого місця в рейтингу. Так, за словами переможця - директора франківської Української гімназії № 1 Ігоря Дейчаківського, причина накращого результату з української мови в тому, що учні його закладу пов'язують своє майбутнє з Україною . "Українська мова має лунати всюди - і на роботі, і вдома, і під час спілкування з друзями. Якщо так є, то людина відчуває, що мова має свою перспективу. Наші учні пов'язують своє майбутнє з Україною, тому всюди спілкуються державною мовою. Справа не в тому, що школа знаходиться в західній Україні, а в тому, як діти і їх батьки бачать своє майбутнє", - зазначив директор найбільш "українофільської" гімназії.

Ганна Сазоненко

А ось директор столичного "Українського гуманітарного ліцею" (посів другу сходинку в рейтингу) Ганна Сазоненко вважає, що одна з причин низької позиції столичних закладів - велика кількість випускників, які готує та чи інша школа. "Дуже позитивно ставлюсь до такого рейтингу, тому що це зовнішнє незалежне оцінювання і це той результат, якому можна довіряти. Однак питання "чому поступився ?" - так неправильно казати, адже вимірювальні величини різні. Одна річ, коли заклад випускає 25 учнів в рік в кращому випадку, а у мене більше ста: від 102 до 150. Відомо, що коли над особистістю працює весь колектив - то одне, а коли дітей багато, то це другий результат", - сказала Сазоненко.

Також керівник столичного ліцею відзначає цікавий факт - протягом навчального року в столичні вузи були потужне "вливання" учнів з окупованих територій Донбасу і це також вплинуло на загальні показники результатів ЗНО. "Минулого року у нас дуже багато було дітей з Донецької і Луганської областей. Я спеціально брала учнів-переселенців, тому що якщо вони обирають життя в Україні і хочуть вчитись в українських закладах, то треба їм дати таку можливість. Однак, протягом першого місяця від мене пішли 8 таких дітей, які не сприймали українську мову як державну. Вони сказали, що їм некомфортно жити в україномовному середовищі", - розповіла Сазоненко.

При цьому вона додала, що рівень української мови у тих дітей переселенців, хто залишився в ліцеї із-за специфіки Донецького регіону інший: навіть якщо діти, живучи на Донбасі, навчались в україномовних школах, то стандарт їх знань суттєво відрізняється від київських учнів чи школярів інших регіонах України в бік "зросійщеного" варіанту української мови.

Чи то сукупність факторів, чи то збіг обставин, але факт лишається фактом - рівень знань української мови в столичних шкільних закладах не на висоті. Директор-переможець рейтингу вважає, що регіональність в цьому питанні ні до чого. За його словами, в певних регіонах не вистачає атмосфери престижності мови, тому вони і "просідають" в знаннях державної мови. "Якщо не створювати українську атмосферу, то держава приречена . Треба створювати атмосферу престижності мови не тільки в Західній Україні, а і в Донецьку, на сході, і на півдні,і в Криму", - підкреслює Ігор Дейчаківський.

При цьому він зазначає, що ніякого секрету для підвищення рівня знань мови у учнів не існує. "В освіти не може бути секрету, який би давав миттєвий результат. Тут потрібна системність , почуття здорового глузду, патріотизму, бажання працювати з дітьми - і все", - заявив директор франківської гімназії.

Важко з ним не погодитись. Адже мова живе і розвивається лише тоді, коли використовується і в побуті, і в діловодстві, і в думках, але не тоді коли є лише декларацією, приправленою заїждженими калиново-солов'їними кліше.