Як читати погані новини кожен день та не з'їхати з глузду

Журналісти depo.ua дізнавалися як, читаючи кожен день повідомлення в Інтернеті, не перевернутися на рибу, яка із готовністю "надягається" на кожний блискучий гачок

В Інтернеті багато брехні. Заголовки зі словами "жахливий", "зрада", "жорстко" і "шок", потрійні знаки знаки оклику, замурзані, заплакані малюки на фото, заголовки "капслоком"... На це вже майже ніхто з досвідчених користувачів Інтернету не ведеться, розуміючи, що текст зроблений заради великої кількості переглядів.

Але якість фейків постійно зростає. Та й просто неперевіреної інформації, що дуже схожа на правду, але повністю правдою не є. Згадати хоча б несамовиту новина про стареньку, яка повісилася через рахунки за газ. Достовірно? Ще б пак. За душу бере? Бере так, що аж гірко.

А потім виявляється, що ви стали жертвою чергової маніпуляції і в старенької насправді була навіть переплата за газ. І ви розгублені і злитеся, і не знаєте, кому вже вірити. Може вас й цього разу дурять?

Ще один приклад - повідомлення про 15 бійців АТО, що загинули під Пісками. Це ж не очевидна брехня, типу "немовля розчинилося в утробі матері". Пишуть цілком собі такі живі люди, представники добровольчого мобільного госпіталю ім. Миколи Пирогова. А потім виявляється, що й це ще не факт.

З менш трагічного - прес-службі президента Литви Далі Грибаускайте днями довелося спростовувати цитату, яку їй приписали соцмережі.

А Олександру Турчинову - про те, що він домовився із США віддати Крим в аренду на 50 років

Фейкові новини зазвичай швидко спростовуються, проте осад, як то кажуть, залишається.

На самопочуття, самоповагу, адекватне сприйняття інформації вал фейкових та неперевірених новин дуже погано впливає. Раз за разом стаємо все більш недовірливими, жорсткішими, злішими, цинічнішими. Або навпаки, нервова система розхитується так, що реагуємо вже на кожне "зрада-повідомлення".

Всім відомі поради про те, що не варто читати новини спросоння або прямо перед сном, тому що оціночне мислення в цей час "у відключці", перевіряти інформацію в декількох джерелах і не репостити статтю, не дочитавши її до кінця. Але що робити, коли надходить безліч дуже важливої інформації, схожої на достовірну.

Як захистити свою психіку від навали негативу?

СПИТАЙТЕ, ЧОМУ ЦЯ ІНФОРМАЦІЯ З'ВИЛАСЯ САМЕ ТАК І САМЕ ЗАРАЗ

"Читаючи новини треба задавати собі питання, звідки джерело інформації, чому саме зараз ця інформація з'явилася, і так далі. Таким чином ви зможете включати свою свідомість", - каже консультант у кризових ситуаціях член Української асоціації психоаналізу психоаналітик Наталія Улько. – В кризовій ситуації звужується свідомість, ви бачите виключно те, що хочете бачити. І пропаганда працює на те, щоб ви думали виключно про цю тему, а не про щось інше. До того ж в тривожній ситуації в людини піднімаються свої якісь власні тривоги, не пережиті травми і вони починають ще з більшою активністю проявлятися".

БРАТИ ДО УВАГИ, АЛЕ НЕ ПЕРЕЙМАТИСЯ

Про те, чому люди шукають саме таких новин та чому на фейки є стійкий попит, пояснює соціальний психолог Олег Покальчук.

За його переконанням, по-перше, завжди були люди, які залюбки читають та репостять усілякі побрехеньки, бо їм подобається бути збудженими, в них є така потреба. А по-друге, "під час війни не буває правдивої інформації"

"Люди не шукають правди, люди шукають інтерес, - пояснює він. - Чим більший інтерес збуджує повідомлення, тим воно масовіше. Чому із цікавістю читають фейки? Тому що це фейки! Напишіть правду і вона буде нудною і нецікавою. Мистецтво заголовка в тому, щоб він був максимально епатажним, шокуючим, щоб повідомлення містило щось про смерть, про трагедію і людина, що сидить біля комп'ютера подумала "О, як класно. У мене то все нормально, у порівнянні з цим". А потім, коли це виявляється неправдою він думає "Ну так, неправда, вони всі дурні, а я розумний".

Популярність фейків, каже Покальчук, обумовлена тим, що "люди прагнуть не освіти, а задоволень"

На питання depo.ua про те, що сучасні фейки робляться на серйозні теми як то теракти, війна, смерті, та виглядають дуже схожими на правду, Покальчук відповідає, що найкращий різновид брехні це напівбрехня.

А ще він каже, що на війні не буває правдивої інформації.

"Ну взагалі не буває. Ні з якого боку. Тому все що не пишуть про війну - все неправда. Це не означає, що навпаки. Просто повідомлення та інформація це зовсім різні категорії. Ви цитуєте повідомлення в якому інформації насправді немає, це розповідь людини, яка розмовляє з очевидцем, який щось чув. Навіть якщо це офіційний спікер АТО це частина інформаційної війни, частина пропаганди, це нормально, це можна брати до відома, але реагувати на це не можна", - радить Покальчук.

ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ВІДПОВІДАЄ ОЧІКУВАННЯМ

Відомий письменник та журналіст Андрий Шипілов (він же Андрей Примкнувший) пояснює феномен інформації, відповідної очікуванням. Саме таку інформацію нам часто згодовують у соцмережах.

"От ви знаєте, що таке "інформація, відповідна очікуванням"? Це - широка лазівка для модифікації вашої свідомості. Коли людина отримує інформацію, яка підтверджує її особисті здогадки, то вона настільки горда своєю проникливістю, настільки хоче донести цю ідею до оточуючих, і переконати їх, що поріг критичного сприйняття падає майже до нульового рівня, - пише він у себе на сайті. Навіть якщо сама інформація абсолютно правдива і достовірна, то в один інформаційний пакет з нею можна упакувати все, що завгодно, і це "все, що завгодно" буде сприйнято вашою свідомістю як непорушна істина. Просто тому, що це прийшло в одному пакеті з "інформацією, що відповідає вашому очікуванню". Така вже психологічна природа людини".

Пояснює і навіщо це робиться.

"Ну, щоб, наприклад, змусити вас повірити в речі, в які ви б нізащо не повірили за інших обставин. Або посіяти в вас сумніви і змусити зневіритися в правді, - пише Шепілов. - Ось, наприклад, якщо ви дізналися про мене щось нехороше, то я, як професіонал інформаційної боротьби, не стану з цим сперечатися, бо той хто виправдовується - вже винен. Навпаки, я почну поширювати, через підставних осіб потоки інформації, про те, який я нехороший. Але підступ буде в тому, що на кожний реальний доказ я буду поширювати п'ять фальшивих, таких, які в момент поширення будуть виглядати дуже переконливими, але через деякий час їх брехливість стане очевидною. І тоді спрацює інша особливість людського мозку. Якщо раптом з'ясується, що докази істини, які він вважав правдивими - виявилися брехнею, він відразу почне вважати брехнею і саму істину. А тому, як тільки ви дізнаєтеся, що докази моєї "нехорошесті" (які я сам і поширив) виявилися фейком, ви автоматично вважатимете мене хорошим".

ЯК ВІДРІЗНИТИ "НАС ЗЛИВАЮТЬ" ВІД ПЕРЕЛЯКУ

Зі своєї точки зору пояснює військовослужбовець Сухопутних військ України Роман Трухін, який зараз знаходиться на Донбасі. Він закликає "не розганяти" тривожні дописи про ситуацію на фронті, а перевірити її через знайомих на передовій.

"Але є дві особливості: перша - знайомий має бути близький, а не "друг-друга" . І друга - достовірну обстановку він дасть тільки по своїй позиції. Довіри до "знайомий-знайомого-вуйка-волонтера" мало, бо хто зна, що він може вигадати. Сто-п'ятсот раз був свідком розмов: "Галя! Не можу говорити! Нас тут гради криють/колона йде/АГСом криють", хоча насправді - тихо і прекрасна погода", - пише він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Роман наводить приклади з фронту, які ілюструють, що навіть бійці, які вважають, що навколо них розгоряється пекло, можуть помилятися у масштабах того пекла.
"Якщо вам трапляються стогони типу: "Сєпари ведуть обстріл з всього, що мають! Під Задрюпінськом бій! Наших зливають!" - це занадто абстрактне формулювання, щоб бути правдою. Взводний (ВОП) або ротний (РОП) опорний пункт - це доволі розтягнута в лінію конструкція, десь 1-5км. І тому, якщо конкретно на твоїй позиції обстріл, то на інших може бути абсолютно спокійно, але тобі здаватиметься, що криють весь підрозділ. Обстріли з автоматичної зброї і гранатометів - це ще не кінець світу (як би це цинічно не звучало), бо призначення ВОПу/РОПу - стримувати значно складніші атаки з артпідготовкою, танками і авіацією. Щоб захопити їх з допомогою тільки стрілецької зброї, треба, щоб 2/3 оборонців спали п'яними в бліндажах. Що малоймовірно".

На РОПі, де він простояв тиждень, розповідає військовий, тепловізори є майже на всіх позиціях, тобто приблизно 10-15 на роту.

"В нас тепловізора не було, але були в сусідів ліворуч і праворуч. Вночі на нашій позиції був один черговий на рації з підствольником і ящиком вогнів. Йому кожних 15 хвилин передавали обстановку попереду: "Горизонт плюс" або "Три тєла нижче капоніра". Перше - це добре, друге - не дуже: за 50-80 м від нашого бліндажа лазять якісь нехороші люди. Здавалось би – блін, 50 метрів, "нас зливають ми всі помремо! " А насправді всі спокійно прокидаються, одягаються, і чекають. Якщо "тєла" починають рухатись куди їм зовсім не треба, то до них летять снаряди в кількості, достатній, щоб відбити їхній інтерес, а командуванню докладається, що: "Спрацювали чиїсь розтяжки". Якщо "тєла" повертаються до себе в Мордор, то всі мирно влягаються спати. Якщо ж снаряди не допомагають, то є ще реактивні протитанкові гранати, крупнокаліберні кулемети, автоматичні гранатомети, зенітні установки, тощо".

Щодо нападу на артилеристів, за словами Романа, вони відведені кілометрів на 30, між ними та передньою лінією є чотири блокпости вбудовані в лінії оборони, два з котрих вриті і забетоновані за всіма правилами фортифікації. Тобто до позицій наших військових при повномасштабному наступі і найгірших розкладах, ворог буде повзти місяць-другий.